У Дніпрі 30-річний менеджер Павло Грендач організував свій побут так, щоб обходитися без смітників. Робить це з суто екологічних міркувань. Чи вдається – далі:

Замість смітника під мийкою у квартирі Павла Грендача – контейнер для органічних відходів.

Пояснює: "У моєму випадку це шкірка від фруктів, овочів, банани, лушпиння цибулі. Пересипаю його бактеріями спеціальними, і потім це все ферментує. Ключовий момент – ферментація, а не гниття. Бо якщо це буде гнити, то буде і запах".

Утилізація органіки – це те, що здавалося неможливим в умовах квартири. Проте спеціальні засоби – контейнер та бактерії – доступні для будь-кого, запевняє Павло. Аби було бажання. Компост використовується як добриво для квітника. А решту неорганічних відходів Павло збирає окремо – пресує та вміщує у 1,5-літрову пластикову пляшку.

Скло, пластик, метал і папір – вторинна сировина, яку Павло збирає і віддає еко-активістам. У Дніпрі це можна зробити раз на тиждень за чітким графіком.

"У мене донька росте і мені не байдуже, в якому середовищі вона житиме. Тому мені абсолютно не клопітно це робити, ба більше, це навіть простіше. Тому що, в основному, середньостатистичний житель викидає сміття раз у пару днів. Я ж виношу сміття раз у 2-3 місяці", – запевняє Павло.

"Воно йде на перероблення, переробляється все. Усе, що нам влітку здали, воно вже давно перероблене. Є пивні заводи, свої ж пляшки викуповують, щоб знову у виробництві їх використовувати. Решта скла йде на бій. Цей процес нескінченний, його можна довго переробляти", – каже координатор проекту "Сортую сміття" Володимир Кисельов.

Нині людей, готових здавати сміття на переробку – небагато. На мільйонне місто, кажуть еко-активісти – не більш як 3 тис. Ситуацію можуть врятувати окремі сортувальні контейнери замість звичних сміттєвих баків у дворах.

Наталя Світлова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"