ДБР у музеї: як Зеленський став заручником обіцянок та чому справи Порошенка на руку Кремлю Читайте по-русски

Петро Порошенко 5 канал / Час. Підсумки тижня
Володимир Зеленський у своєму бажанні посадити Петра Порошенка шукає не злочин, а привід

"Я ваш вирок". Пам’ятаєте? Стадіон, дебати Володимира Зеленського з тоді ще чинним президентом Петром Порошенком. За рік маємо майже два десятки відкритих справ, в яких фігурує п'ятий президент. Відтоді редакція "Підсумків тижня" ще жодного разу не робила матеріалів про ці справи. Хоча приводи були, і яскраві. Чого варта заява звільненого прокурора Руслана Рябошапки про те, що всі ці провадження – юридичне сміття. Наша редакція розуміла, що будь-який матеріал про ту чи іншу політичну справу міг би бути розцінений як матеріал на захист Порошенка – власника "5 каналу". Але про історію, яка трапилася цього тижня, ми просто не можемо мовчати. Про те, як працівники Держбюро розслідування зі зброєю феєрично увірвалися до київського Музею Івана Гончара.

Там Порошенко відкривав виставку приватної колекції картин. Хочеться акцентувати на одній деталі. Її видно неозброєним оком в усіх справах, в яких свідком є п’ятий президент. Шалене бажання різних гілок влади виконати передивборну обіцянку кандидата Зеленського. Задовольнити електорат, якому пообіцяли посадки. Адже якщо не посадити – це означає обманути народ, пряма дорога до втрати рейтингу. Тому обрали інший шлях – шукати не злочин, а привід посадити.

Ось так Володимир Зеленський став заручником своїх обіцянок. А тепер про картини.

Довкола цієї колекції емоції вирують. Кримські пейзажі Айвазовського, загадковий Котарбінський. І Малевич, як завжди, в авангарді. 

Це вже інша картина. Озброєні силовики ДБР рвуться до прекрасного. Виламують двері до зали столичного Музею Івана Гончара, де має експонуватися приватна колекція п’ятого президента Петра Порошенка.     

"Хотіли, щоб я їм відкрив виставку. Я сказав, що виставка ще не відкрита, була презентація колекції, чого вони раніше не приїхали?" – каже директор музею Гончара Петро Гончар.

Бо не милуватися завітали. Чотири десятки полотен фігурують у справі про буцімто незаконне переміщення їх через кордон.

До справи про мистецтво у ДБР підійшли творчо. На допит власника колекції викликали відеоповісткою. А він натомість того ж дня у Музеї Гончара виставив картини разом із митними деклараціями. Жест силовики не оцінили. Розштовхуючи журналістів і депутатів, штурмували музей. Без ухвали суду, кажуть адвокати. 

Афіша виставки в Музеї Івана Гончара
Афіша виставки в Музеї Івана Гончара5 канал / Час. Підсумки тижня

"Йому здалося, що в музеї може відбуватися загроза, й він вирішив рятувати майно, вдерся в музей, побачив, що там нічого небезпечного не відбувається, однак зробив те, що хотів – поцупив документи, що підтверджують законність придбання картин", – розповідає адвокат Петра Порошенка Ігор Головань.

У ДБР своя версія – сили не застосовували, хотіли лишень вручити повістку особисто.

"Вони, порушивши кільканадцять кримінальних справ під час мого перебування на чолі української держави, на посаді президента України, за більш як за рік роботи не знайшли нічого, і сьогодні уже пішли далі – 7, 10, 13 і 20 років тому, намагаючись хоч щось знайти проти мене. Однак і сьогодні вони зазнали чергової поразки", – заявив Петро Порошенко.

ДБР у Музеї Івана Гончара
ДБР у Музеї Івана Гончара5 канал / Час. Підсумки тижня

Цього ж тижня ДБР зажадало Петра Порошенка ще й у справі "плівок Деркача". Записи з нібито розмовами п’ятого президента з віцепрезидентом США Джозефом Байденом минулого тижня оприлюднив нардеп Андрій Деркач. Мовляв, Байден впливав на відставку тодішнього генпрокурора Шокіна через розслідування щодо компанії "Бурісма", до ради директорів якої входив його син.

"Плівки сильно відредаговані, а тому не вартують і дірки від бублика + Штаб Байдена розглядає  оприлюднення плівок як продовження давніх зусиль Росії нашкодити колишньому віцепрезиденту. Неабияку роль у цьому відіграє російська інформаційна мережа Russia Today, яка контролюється державою. Вона допомагає просувати плівки Деркача та відстоювати російські інтереси", – наголосив речник штабу Джо Байдена Ендрю Бейтс.

"Аудіофайли, які вчора демонстрував випускник вищої школи КГБ ім. Дзержинського із Москви, сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив", – додав Порошенко.

Через плівки Офіс генпрокурора взявся за Порошенка – розслідують держзраду. Та від оприлюднення записів найбільше страждає сама Україна – вважає колишній чільник МЗС Павло Клімкін. Нині Байден – кандидат у президенти Сполучених Штатів. Не вплутувати Україну у вибори закликають дипломати.   

Петро Порошенко
Петро Порошенко5 канал / Час. Підсумки тижня

"Нас вражають спроби втягнути Україну у внутрішні політичні процеси в Америці в контексті майбутніх виборів президента Сполучених Штатів у 2020 році. Ці зусилля сприяють поширенню хибної та токсичної версії, яка не має підґрунтя, щоби послабити відносини між США та Україною та внести розкол між двома країнами", – йдеться в заяві.

"Якщо ми втратимо цю довіру, можливо, ми втратимо в майбутньому двопартійну підтримку, тоді виникає питання, яким чином ми будемо зберігати тиск на Росію, підсилювати санкції", – зазначив міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін.

На руку Кремлю й інше провадження ДБР. У листопаді 2018 року при плановому переході Керченською протокою українські кораблі захопила Росія. Її покарання Україна домагається в Арбітражному трибуналі ООН. Минулого тижня подали меморандум.

"Факти, зображення, докази та юридична позиція – все тут системно, якісно виконано. Росія має відповісти за порушення Конвенції ООН з морського права за утримування протягом 9 місяців у російській тюрмі наших моряків та утримання протягом 11 місяців наших кораблів", – пояснив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Вища рада правосуддя
Вища рада правосуддя5 канал / Час. Підсумки тижня

Поки в Гаазі Україна доводить провину Росії, ДБР цю ж саму справу веде щодо тодішнього головнокомандувача. Заявник – колишній топчиновник адміністрації Януковича Андрій Портнов.

"Це не вплине на рішення Міжнародного трибуналу, і я в цьому впевнений, але те, що Росія на повну це використовуватиме політично та медійно й уже зараз використовує, тут нема жодного сумніву", – уточнив Клімкін.

Перу Портнова належить абсолютна більшість справ проти Порошенка. Долучилися й інші поплічники Януковича. З їхньої руки ДБР розслідує й так звану "справу про коаліцію". Вивчають законність призначення прем'єра в 2016-му.

"Коаліція провела всі необхідні формальні дії. Тому будь-яких юридичних питань до формування коаліції не існувало і не могло існувати. Ця справа не матиме будь-якого продовження", – наголосив голова Верховної Ради (2016-2019) Андрій Парубій.

Чи мають продовження інші справи, згадки про які у ЗМІ вже вщухли, "Підсумки тижня" запитали у ДБР. Без відповіді.

"Більш перспективними виглядали б провадження щодо злочинів у економічній сфері, у яких були б зібрані серйозні переконливі докази. В тих 16 чи 17 справах я нічого перспективного не бачу. Я пояснював президентові, принаймні по двох кейсах, зокрема, по справі Вищої ради правосуддя, що ці історії не є перспективні. А Венедиктова розповідала, що генпрокурор блокує роботу ДБР", – розповів в інтерв'ю генеральний прокурор України (2019-2020 рр.) Руслан Рябошапка.

Колишня тимчасова чільниця ДБР, а нині генпрокурорка Ірина Венедіктова тепер має більше важелів. За її керівництва Офіс відкрив 5 справ про можливі зловживання при призначенні президентом суддів Верховного суду. Провадження веде ДБР.

У Порошенка справи називають політичним переслідуванням. Зокрема, чи не найгучнішу про націоналізацію "ПриватБанку".

"Дії, які я здійснив з точки зору захисту інтересів держави, з точки зору захисту інтересів 20 мільйонів вкладників "ПриватБанку", на сьогодні пан Портнов і його камарилья збираються робити тиск через ДБР", – заявив Порошенко.

Стати вироком для Петра Порошенка – одна з ключових передвиборчих тез нинішнього президента Володимира Зеленського. 

"Одна річ – це бізнесові справи, там можуть бути розслідування, там є правові механізми. Але якщо це політичні справи й вивчаються причини та наслідки політичних рішень, реально ми ставимо будь-якого політика в ситуацію, де він спочатку буде думати "а що мені за це буде", а тільки потім ухвалювати рішення заради країни", – зазначив Клімкін.

Покарати попередника – ідея не нова для української політики. І гарно працює перед виборами. Але рано чи пізно "попередниками" стає будь-яка влада. Тож у гонитві один за одним і бажанні вершити правосуддя головне пам'ятати, що на першому місці інтереси держави.

Олена Соловйова, Іван Довганик, Сергій Новіков, "Час. Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Богатирі-дошкільнята і маленькі меценати: як дивують світ українські діти – Книга рекордів
Наступний матеріал
"Злочинці в погонах": резонансні злочини українських правоохоронців та хто їх покриває
Loading...