"Мені трошки так не по собі, тому що виходить повний суржик, і я якось не хочу виділятися, і більше підлаштовуюся до інших учнів", – розповідає Христина.

Україномовні діти у київських школах у меншості – каже мама Христі – Тетяна. Хоч уроки проводять державною, перерви зазвичай російськомовні. Ще більша проблема – позашкільне навчання.

"Ситуація така, що переважно всюди тренер російськомовний черги стоять до україномовних вчителів у Києві, і батьки з рук в руки передають контактні телефони", – каже мама Христини Тетяна.

Правда чи ні перевіряємо з Наталею. Вона мама двох дітей і в пошуках занять українською обійшла не один десяток гуртків. Нині проводимо експеримент – із прихованою камерою Наталя намагається записати сина на плавання.

Не відмовляють, але у володінні "мовою" тренера сумніваються.

Ще одна спроба – школа танців. 

Місія провалена. І посилання на закон про державну мову не допомагає. Чинний з торішнього літа, документ робить українську обов'язковою в публічному просторі і галузі освіти, зокрема.

"Це єдина країна, де моя дитина може отримувати освіту і розвиток українською мовою. Мені потрібно сходити перше до вчителя, потім до директора, показати їм закон, якусь неймовірну купу зусиль вкласти для того, щоб цього добитися", – скаржиться Наталія Федечко.

Але здебільшого – безрезультатно. Наталя каже, на гуртках намагаються викрутитися – мовляв, не стосуються освіти, а надають лише послуги.

"Це система освіти, і навіть якщо це приватні гуртки, і навіть якщо приватні школи, це освіта", – каже Уповноважена з питань захисту державної мови Тетяна Монахова.

Про ситуацію розповідаємо новопризначеній Уповноваженій з питань захисту державної мови Тетяні Монаховій. Ось її рекомендації батькам.

"Не треба щоб мова була фактором розбрату, протистояння, є закон, до нього спокійно ставимося. Ви можете почати комунікацію із керівництвом цього гуртка чи школи. Можливо їм треба пояснити. Отримавши зворотню реакцію, ви подивитеся чи будуть зміни чи не будуть", – пояснює Тетяна Монахова.

Якщо ні, право на освіту українською потрібно захищати. Звертатися зі скаргою до секретаріату мовного омбудсмена. Але його поки що лише створюють. Тому єдиний вихід - іти до суду.

"З 2012-го року маю 40 позовів, і багато з них закінчилися дуже позитивно", – каже голова ГО "Незалежні" Святослав Літинський.

За мову роками судиться Святослав. Допомагає і батькам, дітям, яким відмовляють у викладанні українською.

"Ми подали в суд. Суд сказав, що це неправомірно в країні відмовлятися надавати послуги українською. Ми звертаємося, отримуємо відповідь, це вже є письмові докази, далі з тими доказами ми звертаємося чи в державні організації, чи в суд, а тепер скоро зможемо звертатися до уповноваженої", – розповідає Святослав Літинський.

Секретаріат уповноваженої із захисту державної мови запрацює влітку, тоді й візьмуться за скарги. А поки що виконання закону залишається лише на совісті кожного, хто живе в Україні.

Ірина Сисак, Едвард Белінський, "5 канал"