США та Ізраїль проти Ірану. Ракети і дрони летять через пів регіону. Світова увага різко змістилася з війни росії проти України на новий конфлікт. Та для Києва це не лише ризики, а й нові можливості, – кажуть аналітики. Чи вплине ескалація на Близькому Сході на війну в Україні, чи стане менше російських ударів дронами і чи може Київ скористатися ситуацією у власних інтересах – з'ясовувала журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Світ ще донедавна говорив про переговори щодо війни росії проти України, тепер основна тема світових новин – війна США та Ізраїлю проти Ірану. Ракетні удари, атаки дронами, мобілізація союзників. Фокус уваги світової політики змістився.
Разом із політичним фокусом змінюється і військова реальність. Іран – один із ключових партнерів росії у війні проти України. Саме з іранських технологій виросла російська програма дронів-камікадзе. Тільки нині ситуація змінилася, і кремль отримує менше складових та менше технологічної допомоги. Як результат – потенційно менше атак по Україні. Втім, інший бік медалі – глобальна конкуренція за системи протиповітряної оборони.
"Зменшиться постачання. Ми це відчували на війні Ізраїля з ХАМАС (частково з "Хезболлою", коли Байден проплатив своїм підприємствам – вони виробили ракети для України, наголошую). Але вже за часів Трампа ці ракети були вироблені та спрямовані на Близький Схід. От вам досвід. Плюс – погляди Трампа на всі ці питання, запити та потреби військ США в цьому регіоні. Крім того, є запити від країн, які широко вже беруть участь, близько сім-вісім країн, зокрема Об'єднані Арабські Емірати, яким залишилося лише чотири доби під покриттям системи Patriot", – пояснив засновник благодійного фонду "Закриємо небо України" і генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Також співзасновник національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян сказав:
"По нас це вдарить, але трохи відкладено. Поки що партії будуть надходити, а далі, якщо процес затягнеться, вони можуть зірватися або перенаправлятися. Але це не катастрофа. Чому? Тому що це відкриває можливість для України отримати альтернативні види озброєння, які можуть замінити потребу в перехоплювачах. Одна річ – збивати ракету, а інша – знищувати пускову установку. Тоді ракета-перехоплювач не потрібна. І тут є ціла низка позицій, які нам можуть ще передати або продати, на які раніше не погоджувалися, але зараз це може стати аргументом: давайте будемо бити по пускових установках, а не ловити ракети".
Нині, кажуть експерти, значно більшою загрозою для України є підвищення цін на нафту та газ.
"У нас логістика зараз забезпечується переважно автотранспортом, а це впливає на собівартість палива. Вся воєнна техніка та забезпечення потреб – це теж паливо, яке ми імпортуємо. Тож, щоб витратити більше на це, нам необхідно знайти додаткові ресурси. У цьому розрізі це може реально вдарити по кишені українців і трохи зменшити наші можливості щодо нарощування обороноздатності та фінансування запланованих статей. На мою думку, це значно більший виклик, ніж навіть ракети ПАК", – додав Олег Саакян.
Проте Україна отримує інший козир – власний бойовий досвід. Українська армія має те, чого зараз критично бракує багатьом країнам Близького Сходу – практичний досвід боротьби з масованими атаками дронами. Саме тому з'являється нова дипломатична та військова опція. Україна може запропонувати допомогу союзникам у регіоні. Навчання, технології, тактика перехоплення безпілотників.
"Ми абсолютно правильно робимо, що нагадуємо всім про потенціал України та досвід, який ми накопичили і який є дуже корисним. Дуже багато інших країн протягом чотирьох років спостерігали за нашою війною, зокрема за протиросійськими атаками ракетами та дронами, і не робили відповідних кроків для забезпечення власного захисту. Швидко навчити їх не вдасться, але надати поради щодо того, як діяти проти дронів, ми можемо. Поки що в Дубаї, Абу-Дабі, Досі та інших столицях сподіваються, що Іран не витримає такого шаленого темпу запуску ракет і дронів, як це відбувалося в перші дні війни", – зазначив директор Центру міжнародних досліджень і доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету Володимир Дубовик.
В обмін на допомогу Україна просить політичну підтримку і тиск на кремль. Проте не всі експерти вірять, що арабські країни можуть вплинути на росію.
"Ні, не спрацює. Сукупна політична вага арабських лідерів нижча від тих цілей, які ставить собі путін у цій війні проти України. Арабські країни не є тим інструментом, на який путін має звертати увагу або покладатися. Він мислить абсолютно іншими категоріями, які відрізняються від того, що можуть запропонувати арабські лідери. І взагалі, з якого переляку арабським лідерам втручатися в Україну?" – переконаний Сергій Грабський, військовий експерт.
Своєю чергою Володимир Дубовик додав:
"Скоріше можна говорити про вибудовування доброї волі з країнами цього регіону, які залишаться багатими і здатними допомогти нам в енергетичних питаннях, а також у відбудові та реконструкції економіки після закінчення війни. Але те, що вони можуть натиснути на кремль і змусити його припинити війну проти України, навряд чи варто очікувати".
Аналітики кажуть, війна на Близькому Сході різко підвищує попит на дрони, системи боротьби з ними та нові технології оборони. Український військово-промисловий комплекс може не лише забезпечувати фронт, а й виходити на нові ринки.
"Наш ВПК – це козир, який дозволяє встановлювати політичні стосунки з країнами Близького Сходу. Це також ринок збуту для нас. Тому експорт треба максимально відкривати й активізувати, залучати приватні компанії. Адже зброя завжди пов'язана з політикою, і через неї можна створювати допомогу, зокрема забезпечуючи країни дешевшими системами для захисту своєї території", – пояснив політичний експерт Тарас Загородній.
Світ входить у нову фазу нестабільності. Кілька конфліктів одночасно змінюють політичний баланс і військові пріоритети. Аналітики кажуть, війна на Близькому Сході глобально не має зачепити український фронт, тільки нині Європа має ще більше включатися в російсько-українську війну, бо це відбувається в Європі і загрожує європейським країнам.
Марта Шикула, "5 канал"
Раніше повідомлялося: перший зафіксований повітряний бій над Тегераном. Ізраїльський F-35 збив винищувач повітряних сил Ірану. За версією ЦАХАЛ, противником літака п'ятого покоління був Як-130 – навчально-бойовий винищувач виробництва росії. Експерти порівняли цю сутичку з "одностороннім забиттям". Удосвіта Іран втратив ще й фрегат військово-морського флоту. Судно підбила субмарина біля берегів Шрі-Ланки.
Читайте також: Іран уперше атакував об'єкт у Європі, США втратили три F-15 – подробиці подій на Близькому Сході.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.