Гасло "Слава Україні" досі не дає спокою за поребриком та й всередині України декому не подобається. Його називають то нацистським, то колаборантським. Як і коли воно з’явилося – ми розкажемо в окремій програмі. Але варто зауважити, що у червні 2000 року ці слова ось тут, на Михайлівській площі у Києві, промовив президент США Білл Клінтон. Слава Україні!
Основною метою візиту Клінтона у Київ було остаточне закриття Чорнобильської АЕС. За це Сполучені Штати Америки пообіцяли додаткові мільйони доларів. Умовляння плюс гроші подіяли – у грудні Чорнобильську АЕС остаточно зупинили.
У Росії – дострокові президентські вибори. Переможцем прогнозовано стає наступник Єльцина Владімір Путін – понад 50 відсотків голосів у першому турі.
Напередодні армія РФ здійснила переможну ходу територією Чечні, змітаючи все на своєму шляху. Столицю Ічкерії, Грозний, було практично знищено артобстрілами та бомбардуваннями.
Ранок 17 вересня 2000–го. Інтернет–видання "Українська правда" публікує новину про зникнення напередодні свого співзасновника журналіста Георгія Гонгадзе. Його дружина Мирослава подає у міліцію заяву з цього приводу. Хід новітньої історії України різко змінився.
28 листопада 2000–го. Верховна Рада України. Лідер соціалістів Олександр Мороз заявляє, що до вбивства Георгія Гонгадзе причетний Президент Леонід Кучма. Після цього він влаштовує прес–конференцію на якій демонструє записи, начебто зроблені в кабінеті голови держави. На цих записах голоси, схожі до Президента Леоніда Кучми, глави його адміністрації Володимира Литвина, міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка і голови СБУ Леоніда Деркача обговорюють, що зробити з журналістом Гонгадзе.
19 грудня 2000–го. Київ, Майдан Незалежності. Опозиція починає акцію "Україна без Кучми".
Західні лідери практично припиняють спілкування з Леонідом Кучмою. Натомість усе частіше напрошується в гості новий президент РФ Владімір Путін. Особливо полюбляє відвідувати Крим. Ось Кучма і Путін в дитячому таборі Артек на репетиції дитячого танцювального ансамблю. Український президент підтанцьовує, а російський ласо дивиться. Про його дивну любов до дітей тоді ще було мало відомо.
А ще влітку 2001 Україну з візитом відвідав папа римський Іван Павло ІІ, мирське ім'я – Кароль Войтила.
У 2002 Євросоюз вводить спільну валюту євро. На неї переходять одразу 17 країн ЄС. Ще цього року Українець Пономарьов став чемпіоном світу з шахів, а астероїд МН пройшов на небезпечній віддалі від Землі, мало не спровокувавши маленький кінець світу. Минулося.
У 2002 році в Україні відбуваються парламентські вибори. Владна партія зі смішним скороченням За єду отримує ганебний результат – трохи більше 10 відсотків голосів. Перемагає блок Віктора Ющенка Наша Україна – чверть голосів. Але цю перемогу в нього просто вкрали. Депутатів перекуповують, врешті під тиском з Банкової формується більшість. У листопаді вона обирає прем'єр–міністром України двічі судимого Віктора Януковича – представника так званого донецького клану.
Головою Верховної Ради стає Володимир Литвин, а одіозний Віктор Медведчук стає керівником адміністрації президента Кучми. 27 липня 2002. Аеродром Скнилів під Львовом. Під час святкувань стається наймасштабніша катастрофа в історії авіашоу. Літак Су падає у натовп і вибухає. Загинуло 77, серед них 28 дітей.
2002 був насиченим на втрати. Чергова аварія на шахті Засядька у Донецьку забрала життя 20 гірників.
Помер легендарний український тренер Валерій Лобановський. Не стало видатного вченого мовознавця та інтелектуала Юрія Шевельова.
У січні 2003 президент РФ Путін визнав українські кордони включно з Кримом – було підписано відповідний договір. Але ще не встигло висохнути чорнило на угоді, як Москва її порушила. І фактично того ж року почала маленьку гібридну війну проти України.
Острів Тузла – це маленький клаптик суші у Керченській протоці. Його особливість у тому, що судохідний канал проходить саме в українських територіальних водах – між Керчю та Тузлою.
У 2003 Кремль вирішив це змінити і раптово почав будувати дамбу на Тузлу. Мовляв, це ніякий не острів, а коса, до того ж не українська, а російська. Ще й екології загрожує – через неї змивається в море вся Тамань. Україна відповіла миттєво – на острів прибуло кілька сотень озброєних прикордонників. Погрожували відкрити вогонь на ураження, але марно. Тоді на Тузлу прилетів і президент Леонід Кучма.
Будівництво дамби припинилося, коли до українського берега залишалося заледве 100 метрів. Росія таки відступила.
Що цікаво. У 2003 році Україна задекларувала своє прагнення вступити до НАТО. І того ж 2003 року Кучма підписав угоду про створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
2004 рік – рік президентських виборів в Україні. Цього разу дійсно поворотних в історії. Віктор Ющенко – прозахідний кандидат, його опонент Віктор Янукович – відверто промосковський. Кремль навіть не приховував на кого робив ставку.
Що ближче до виборів, то більше загострюються пристрасті. За кандидатом Ющенком стежать.
5 вересня Ющенка отруїли діоксином. Вміст токсинів в його крові у тисячі разів перевищував норму. Обличчя політика було спотворене. Майже одразу – замах на Януковича. У Івано–Франківську прем'єр–міністра атакують звичайним яйцем.
Під час обидвох турів голосування спостерігачі фіксують численні фальсифікації. Наприклад, на окремих дільницях рідної для Януковича Донецької області явка виборців перевищує 100 відсотків.
Екзитполи демонструють перемогу Віктора Ющенка. Однак Центральна виборча комісія оголошує переможцем Януковича.
Уже наступного після голосування дня на Майдані Незалежності збираються десятки тисяч українців. Починається помаранчева революція.
Врешті за посередництва міжнародних посередників досягнуто компромісу. Верховний суд визнає голосування сфальшованим. Призначається додаткове – так званий третій тур виборів, з додатковим контролем. Натомість представники опозиції та влади разом голосують за зміни до Конституції. У президента забирають більшість повноважень і Україна стає парламентсько–президентською державою.
ЛАЙФ голосують
26 грудня на повторному голосуванні прогнозовано перемагає Віктор Ющенко. Новий 2005 рік сотні тисяч українців зустрічають на Майдані – в очікуванні змін.
Помаранчева революція викликала у суспільстві ейфорію і завищені очікування від нової влади. Проте замість того, щоб хоч якось їм відповідати вчорашні, соратники одразу зійшлися у непримеренній боротьбі. Але принаймні частково часи таки змінилися.
5 вересня 2005. Держсекретар Олександр Зінченко скликає прес–конференцію, на якій звинувачує оточення Ющенка в корупції. Ті звинувачують прем'єр–міністра Юлію Тимошенко. Ющенко звільняє dсіх. Помаранчева команда розпадається.
На самому початку 2006–го, прямо у новорічну ніч, розпочалася російсько–українська війна – так звана "перша газова". Після багатомісячного тиску і шантажу Газпром раптом звинуватив українців у крадіжках і повністю перекрив постачання блакитного палива Нафтогазу.
Багатомісячні післявиборчі торги 2006-го в Раді і довкола неї увійшли в історію під назвою коаліціади. Помаранчеві настільки затягнули зі створенням правлячої коаліції та поділом посад, що вмудрилися профукати і те, і інше! А до влади знову проліз Янукович.
Янукович вдруге став прем'єром, до уряду повернулись найодіозніші представники старої влади. Юрій Бойко очолив мінпаливенерго, Азаров та Табачник стали віце–прем’єрами, а Нестор Шуфрич – несподівано для себе – міністром надзвичайних ситуацій.
Новий рік – і нова війна. Цього разу – між гілками української влади. Віктор Янукович отаборився у Кабміні, а звідти – простягнув загребущі руки і до Верховної Ради, і до секретаріату Президента Ющенка.
Перевибори таки відбулися, і помаранчеві таки створили нову коаліцію. А Януковича – усунули з Кабміну. Це була хай тимчасова, але перемога. Були й інші. У травні Україна і Польща виграли тендер на проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012-му.
Після нової перемоги помаранчевих над Януковичем 2008-й мав би бути спокійним, але нічого подібного. В Україні гримнула нова політична криза, у світі – фінансова, на Кавказі – війна. А ще у 2008-му українська влада уперше спробувала ліквідувати горезвісний ОАСК.
Регіонали також йдуть в наступ. Вони дізнаються, що офіційний Київ напередодні Бухарестського саміту НАТО попросив надати Україні план дій щодо членства в альянсі. Вони на два місяці блокують Раду і пропихають постанову про вступ до НАТО тільки після референдуму.
Після успіху своїх маріонеток, ПДЧ для України атакує уже сам Путін – безпосередньо на саміті. У пресу потрапляють його прямі погрози Україні.
Ще Путін погрожує Грузії офіційно визнати самопроголошені сепаратистські регіони Абхазію і Південну Осетію. Шантаж спрацьовує: Київ і Тбілісі не отримують ПДЧ.
Для Грузії це відгукується уже за кілька місяців. Путін після закінчення другого президентського терміну стає прем'єром, а у президентське крісло садить свою маріонетку – Дмітрія Медведєва. Прикрившись ним, у серпні здійснює гібридне вторгнення до Осетії.
Ющенко і Тимошенко перейшли до відкритої ворожнечі, але подітись одне від одного теж не могли. Тому переманили на свій бік крихітну фракцію Володимира Литвина і разом сформували уже третю – за чотири роки – помаранчеву коаліцію.
Новий 2009-й рік приніс Україні нову війну з Росією – Другу газову. Офіційні претензії оголосила путінська маріонетка Медвєдєв 31 грудня, а вже 1 січня український Нафтогаз перестав отримувати блакитне паливо з Росії.
На тлі світової фінансової кризи це призвело до чергового обвалу гривні. Країну лихоманило зсередини. Долар стрімко перестрибнув позначку у 10 гривень, євро – у 12. Це спричинило хвилю неповернення кредитів та банкрутств.
Останнє досягнення помаранчевої влади – суд над сталіним і його поплічниками. 13 січня 2010-го українська феміда офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу, вчиненим кремлівською верхівкою. 20 січня, уже програвши вибори, Ющенко ще встиг нагородити Степана Бандеру званням Герой України. На цьому перемоги закінчились – і почався реванш.
У січні–лютому 2010-го в Україні пройшли президентські вибори. За результатами другого туру переміг Віктор Янукович. Прем'єром стає ще один красномовець – Микола Азаров. Йому доведеться говорити українською – і він видає безліч лінгвістичних перлів. Перший закордонний візит Янукович здійснив у березні до Брюсселя. Там запевнив: пріоритетом його зовнішньої політики буде інтеграція України до ЄС. А разом з цим – покращення стосунків з Росією.
До другого пункту приступив одразу: вже у квітні підписав так звані Харківські угоди із зіц–президентом РФ Мєдвєдєвим. За ними російський флот залишався в Криму ще на 25 років – в обмін на 100–доларову знижку на газ. У Києві спалахнули перші акції протесту. І перші за нового президента сутички протестувальників з міліцією.
Для зміцнення своєї влади Янукович протягне через конституційний суд скасування політреформи. Це дасть йому різке збільшення повноважень – хоча він обирався президентом на інших умовах.
2011-й у різних країнах запам'ятали по різному. На Близькому Сході це був час надій – ціла хвиля кольорових революцій, відомих як Арабська весна. У Західній Європі і Азії – час жаху через масштабний теракт Андерса Брейвіка і вибух АЕС у провінції Фукусіма. А у Києві в Адміністрації президента Віктор Янукович провів свій перший саміт Україна–ЄС. І це теж була катастрофа.
Віктор Янукович вів дуже своєрідну зовнішню політику. З одного боку – він декларативно підтримував інтеграцію України до ЄС, і з дня на день очікував на безвіз та зону вільної торгівлі. При цьому він вів відверто проросійську і репресивну політику всередині країни. Не цурався і відвертих провокацій. А ще – публічно задекларував відмову від вступу до НАТО. Саму ж Тимошенко Янукович посадив. Їй згадали все – і старі звинувачення часів Кучми, і нові – часів Ющенка. Кинули за ґрати і Юрія Луценка і ще низку посадовців попередньої доби.
У кінці 2011-го Україна, як уже багато разів у своїй історії, опинилася на роздоріжжі. Нас чекали і на Сході, і на Заході, і всюди виставляли умови часто взаємовиключні. Куди повернути – вирішувала одна людина – мешканець уже всесвітньовідомого маєтку Межигір'я. Про вибір Януковича – і всіх українців – у наступних серіях спецпроекту 30 років незалежності.
Незнання історії не звільняє від відповідальності.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.