19 серпня 1991 року. Напередодні підписання нового союзного договору певна група керівництва СРСР оголошує про створення так званого Державного комітету з надзвичайного стану, російською ГКЧП. Поки частина української влади підтримала путчистів, а інша вичікувала, опозиція вийшла на масові протести – на Майдані незалежності, який поволі ставав сакральним місцем.
Уже за три дні на позачергове засідання збирається Верховна Рада УРСР. Демократичні сили вимагають поставити на порядок денний питання проголошення незалежності.
У акті проголошення незалежності згадується тисячолітня традиція державності. Проте чомусь Незалежна Україна була визнана правонаступницею не Української народної республіки, а залежної від росії Української РСР.
1 грудня відбувається референдум. За незалежність України голосують понад 90 відсотків громадян. У Криму – 54%, у Севастополі – 57.
Першим президентом України обрано Леоніда Кравчука – понад 60 відсотків голосів. У Вячеслава Чорновола – 23. Щойно стають відомими результати референдуму, як незалежну Україну починають визнавати інші країни. Першими були Польща та Канада.
8 грудня у Біловезькій Пущі очільники росії, України та білорусі оголошують про смерть радянської імперії та підписують договір про створення Співдружності незалежних держав. Утім майже одразу починаються спроби реанімувати російську імперію.
У 1992 Україна нарешті отримала державні символи – синьо–жовтий прапор, герб тризуб і гімн – "Ще не вмерла Україна". До речі, усе не до кінця. Герб у нас досі тільки малий, а від гімну – лише один куплет. Наступні видалили, бо слова від Сяну до Дону сусіди могли б розглядати як територіальні претензії. Натомість саме у 1992 перші територіальні претензії з'явилися у "братів"-росіян. У квітні 1992 парламент рф висловлює територіальні претензії на півострів.
5 квітня 1992-го президент України Леонід Кравчук підписує Указ про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, за два дні російський керманич Єльцин видає свій указ – про російськість ЧФ. Згодом обоє відкликають свої рішення – і домовляються ділити флот.
У липні 1992 року на одному з суден Чорноморського флоту вперше замайорів український прапор. Капітан сторожового корабля СКР-112 Сергій Настенко підняв синьо-жовте знамено і дав команду вийти з Криму та попрямувати до Одеси. Командування ЧФ кинуло навздогін кілька кораблів і авіацію, скомандувавши повернути судно-втікача. Де-факто російські кораблі відкрили по українському вогонь і спробували його протаранити.
Однак СКР–112 за підтримки української авіації та прикордонних катерів зумів прорватися до Одеси.
У 1993 році росія трохи дала Україні спокій – там тривала своя громадянська війна. Але і у нас з'явилася нова гаряча точка – на Донбасі страйкують шахтарі та вимагають автономії! Ще 1993 рік запам'ятався гіперінфляцією і першим мобільним телефоном.
Рік 1994 був насичений різноманітними подіями. В Україні відбулися парламентські та президентські вибори, у результаті яких до влади прийшли проросійські та прорадянські політики. Також у 1994-му Україна остаточно відмовилася від ядерної зброї, а росія почала Чеченську війну.
Починався 1994 тривожними новинами з Криму. Там відбулися президентські вибори, на яких переміг проросійський кандидат Мєшков. Він планував введення рубля, військово-політичну угоду з росією, надання усім мешканцям Криму російського громадянства. Але встиг лише запровадити московський час – а вже через рік був усунутий з посади – разом із нею.
Українці захотіли бачити у парламенті нові обличчя – таких було 80 відсотків. Але новими їх назвати можна було тільки умовно. У 94-му відбувся справжній реванш комуністів та їх соратників – оновлена компартія отримала 85 мандатів, 18 – селянська і 15 – соціалістична.
Ще не встигли охолонути пристрасті виборів парламентських, як почалися президентські.
На виборах переміг Леонід Кучма – завдяки голосам переважно східних областей. І саме у 1994-му росія починає розігрувати поділ України на схід і захід. У хід ідуть історичні міфи, мовне питання і все, що завгодно.
У тому ж 1994 під тиском міжнародного співтовариства Україна остаточно проголошує свій без'ядерний статус.
5 грудня у Будапешті керівники України, росії, США і Великої Британії підписують меморандум, згідно з яким його учасники за відмову України від ядерної зброї гарантують їй безпеку та недоторканість кордонів. А ще у 1994-му росія починає чергову війну – так звану першу чеченську.
Фінальний штурм Грозного російська армія розпочала у новорічну ніч 95–го. Однак замість перемоги це обернулося фатальною поразкою – бронеколони росіян застрягли у міський боях і все угрупування окупантів було знищено.
У 1996 російські військові підступно вбили президента Ічкерії Джохара Дудаєва – скориставшись його телефонною розмовою з депутатом Державної Думи росії. російська армія також вдавалися до захоплення заручників серед цивільного населення, а один із генералів погрожував повністю стерти столицю Грозний з лиця землі за допомогою балістичних ракет. Попри це, зазнавши колосальних втрат, росія змушена була залишити Чечню і у 96-му році фактично визнати її незалежність.
90-ті роки – час постійних конфесійних конфліктів, знову ж таки інспірованих із росії. Бо РПЦ – не зовсім церква, а швидше, один з імперських засобів.
Рух за незалежність української церкви був розколотий, у результаті чого наймасовішою конфесією стало представництво російської церкви в Україні – так звана УПЦ МП.
Кримінальні розбірки 90-х – тема окремої програми. Усі, хто пережив ті роки, добре пам'ятають: звертатися по захист до правоохоронців не мало сенсу – реальна влада була у озброєних братків. Рік 1996 ознаменувався ще одним гучним вбивством – донецького підприємця та політика Євгена Щербаня.
Травень 1996–го. Прем'єр-міністром України призначено Павла Лазаренка – родом із Дніпропетровщини. Аналітики кажуть про утворення нового клану.
Між тим у 1996-му на українському економічному та політичному небосхилі з'являється ще одна зірка – молода і ефектна бізнес-вумен Юлія Тимошенко. Вона очолює енергетичну компанію ЄЕСУ, яка стає фактично монополістом із постачання в Україну російського газу.
У 1996 в Україні нарешті з'являється власна валюта – гривня. Перші купюри друкувалися ще на початку 90-х у Канаді, бо власного монетного двору в України не було. Після гіперінфляційних карбованців кожна гривня – на вагу золота. Долар можна було купити за 1 гривню, 80 копійок.
Своєрідним батьком української валюти стає головний банкір країни Віктор Ющенко.
У 1997 в Києві з'явився перший "Макдональдс". За не надто корисною, але яскравою їжею були велетенські черги – мабуть, ще радянська звичка.
А ще цього року Україна добровільно погодилася утримувати на своїй території чужі війська.
У 1997 росія таки дотисла Україну в питаннях поділу Чорноморського флоту. Лише 18 відсотків кораблів передаються Україні, решту забирає росія. Нам дістається металобрухт. Зокрема, один несправний підводний човен Запоріжжя.
Також російський флот нікуди не збирається із Севастополя. Судна чф займають усі центральні бухти. Українські кораблі змушені тулитися на околицях. Все це – у великих угодах між Україною та рф.
Рік 1998-й. В Україні – парламентські вибори. Вперше за змішаною, пропорційно-мажоритарною системою. Втомлене від хронічної економічної кризи суспільство дає практично кожен четвертий голос ожилим комуністам. Чимало електорату підтримало лівий блок соціалістів-селян.
А ще у 98-му несподівано почалася нова економічна криза. Прийшла вона з росії. Велетенська сусідка, вчергове встаючи з колін, раптово впала. Там оголосили дефолт.
Рік 1999-й, березень. Вячеслав Чорновіл розпочинає поїздки регіонами України для повернення контролю над партією Народний рух України. І йому це вдається.
За 2 дні, 25 березня, повертаючись із однієї з таких поїздок, у Кіровоград, Вячеслав Чорновіл загинув. Автомобіль, у якому він їхав, зіштовхнувся з КАМАЗОМ, що перегородив дорогу.
Вранці 26 березня, коли на місці аварії ще працювали експерти, тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко заявив у ЗМІ, що єдина версія для слідства — випадкова аварія. Такою надмірною упевненістю міністр наштовхнув усіх мислячих людей на підозри, що, можливо, аварія була не такою вже і випадковою.
Леонід Кучма балотується на другий термін. Але його риторика кардинально змінюється. Із проросійського політика перетворюється на патріота. Можливо, він уже почав писати свою книжку "Україна – не Росія".
Секрет такого перевтілення простий. Кучма планує вийти до другого туру виборів із лідером комуністів Петром Симоненком і перемогти його, апелюючи до загрози державності. Врешті, так і сталося. Леонід Кучма вдруге став президентом України.
На виконання своїх передвиборчих обіцянок Леонід Кучма пропонує створити прозахідний уряд – на чолі з Віктором Ющенком. Віце-прем'єр – Юлія Тимошенко. За короткий час уряду вдалося стабілізувати економіку. Однак європейський курс протривав недовго.
На росії між тим президент єльцин фізично вже не здатен керувати країною – через зловживання алкоголем.
Політичні та фінансові еліти розробляють операцію наступник. На цю роль обирають агента Моль – сіренького владіміра путіна. Але щоб він сподобався росіянам, йому створюють образ мачо.
Щоб відповідати ролі, путін вирішив розпочати з невеликої переможної війни – проти Чечні. Щоб хоч якось її обґрунтувати, потрібен був привід. І його знайшли. ФСБ влаштувало цілу серію терактів – підривів будинків у різних російських містах. Єльцин між тим відрікається від влади, передаючи її путіну.
Нове тисячоліття Україна зустрічала зі стриманим оптимізмом. Здавалося, що економічні негаразди залишилися у минулому, а росія нарешті дала нам спокій. Проте виявилося, що уже наступний 2000 рік приніс нам нові випробування. Про них – у наступній серії циклу. Незнання історії не звільняє від відповідальності.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.