Михайло Булгаков – імперець та завзятий українофоб. Такий висновок зробили в Інституті національної пам'яті, чим спричинили хвилю суперечок. Віднині все, що носить ім'я російського письменника – пропаганда імперської політики. У соцмережах здійнявся галас. Одні підтримували позицію інституту, інші – навпаки, виступали на захист пам'яті письменника. Відреагували й у столичному Музеї імені Булгакова. Фахівці не погоджуються з висновком інституту. Що буде з музеєм та чи справді Булгаков є ворогом для українців, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марії Дрозд.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Ще не вщухла дискусія щодо Гоголя, як з'явилися суперечки про Михайла Булгакова. Письменник народився і тривалий час жив у Києві. Але врешті його називають російським та радянським письменником. Він дезертирував з армії УНР, був військовим лікарем у білогвардійців, членом радянської спілки письменників та всеросійського союзу. І творчість Булгакова очевидно проросійська. Український Інститут національної пам'яті визнав Булгакова українофобом, а пам'ятники та об'єкти на його честь – пропагандою російської імперської політики.

"Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб. Письменник, попри роки життя в Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. Із-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму", – заявили в Інституті національної пам'яті.

І в деяких творах герої письменника справді дискримінують українців. Бурхлива дискусія одразу сколихнула соцмережі. Серед українців знайшлися і прихильники, і противники Булгакова.

"Киянина, письменника Булгакова знає увесь світ! А ви, друзі, знаєте хоча б одне прізвище з Інституту національної памʼяті? Що це за люди, які в якихось комісіях при ньому вирішують позбавити нас національної спадщини?", – сказала Марина Ставнійчук.

"Люди, яким так дошкуляє Булгаков, що їх аж трусить, досить толерантно ставляться до пролетарських поетів Тичини і Рильського, що були комуністами і ленінцями", – сказала Олена Яхно.

"Кієв – русскій город" – казав Булгаков своїми творами. І шо тєпєрь? Віддати Київ москалям? У 2022-му не віддали. Але ж вони все одно прийдуть "визволяти" шанувальників автора", – написав Антін Мухарський.

Читайте також: Культ українофоба Булгакова: як затятий рашист раптом став "кієвляніном".

"Загалом згоден із висновками, необхідно викорінювати все, що виправдовує російський імперіалізм та підтримує філософію "русского міра"", – зазначив Віктор Таран.

"Булгаков вибрав свою ідентичність свідомо, а ми свідомо врешті маємо відійти від вшанування відвертих ворогів, хоч і народжених на нашій території", – сказала Соломія Бобровська.

А виріс Михайло Булгаков у столиці, на Андріївському узвозі. У тому будинку Михайло Булгаков із родиною жив 13 років, тепер тут літературно-меморіальний музей.

Доля музею після висновку Інституту національної пам'яті – невідома, але закладу радять змінити назву. Свою позицію вже оприлюднив і сам музей. Деякі твердження Інституту нацпам'яті вважають хибними, а його фахівців – некомпетентними. Водночас керівництво музею не заперечує проросійську позицію Булгакова. Але навіть із такими поглядами вбачають важливим залишити пам’ять про історію української революції 1917-1921 років, адже Михайло Булгаков був активним свідком тих подій.

"Він дійсно був людиною, яка не підтримувала, тому що не вірила і не розуміла всього, що стосується українського бажання створити власну країну, і він виховувався в імперських традиціях. Але він зміг це для нас із вами залишити, свої враження. Булгаков народився в одній імперії, а став письменником в іншій. Він свідок двох імперій. І як він розповідає про радянську СРСР, це всі знають, наскільки він не розумів і не любив це утворення", – розповіла завідувачка Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.

"І раптово, і грізно настала історія…" Саме як 24 лютого 2022 року. Але цими словами Михайло Булгаков описував початок національно-визвольних змагань. Щоправда, на боці українців Булгаков тоді аж ніяк не був.

"Булгаков – це абсолютно антирадянське мислення, але водночас воно проросійське і імперське. Булгакова вивчають, як у ньому поєднувалося російське і антирадянське, можна знайти дуже цікавий матеріал, щоб показати в правдивому світлі сьогоднішніх "хороших русских"", – пояснив провідний науковий співробітник НВО "Дух і Літера" Олексій Панич.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Українці коментують:

• Я не можу сказати про його українофобність, але можу зазначити, що тільки правильні речі писав.
• Там зображена дискримінація українців, тому ця творчість мені не заходить і я не хочу, щоб це поширювалося Україною.
• Читав його "Білу гвардію". Це досить цікаво. Відчувається певна зневага до українства, але розумієш контекст. Це людина, яка пов'язана із Києвом і було б логічно, щоб музей його, хоча б десь там на задвірках, але був десь тут.

Філософ та перекладач Олексій Панич вважає: вулиці імені імперського Булгакова варто перейменувати, а от Музей, на його думку, має бути як нагадування про спадщину, хоч якою вона була б.

"Тут йому місце. Іноземці, які приїжджають у Київ, мають унікальну нагоду дізнатися про Булгакова те, про що в москві не розкажуть. Там, де російський письменним пробув і провів значну частину свого життя, там є сенс в такій культурній комеморації, бо це культурна історія цієї місцевості. В Києві вулиця Булгакова, це для мене було перебільшення. А музей і пам'ятник біля музею – це нормально, це локально, це місцева культурна історія. І не така вона вже страшна, як здається", – сказав Панич.

Українська історія вже наповнилася новими, сучасними революціями та великою війною. Натомість ми не забуваємо про національну боротьбу наших попередників. А от через яку або чию призму пам'ятати минувшину, – питання суперечливе.

Марія Дрозд, Олексій Тищенко, "5 канал"

Дивіться також:

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.