Спілка письменників вимагає закрити музей-садибу Михайла Булгакова. Це один із важливих кроків дерусифікації столиці, переконують активісти. Однак частина українців на чолі з Мінкультом виступає проти, мовляв, Булгаков частина не лише російської, а й світової культури. То чи варто закривати музей письменника у центрі столиці, розбиралася журналістка "5 каналу".
У цьому будинку на Андріївському узвозі жив Михайло Булгаков. Нині ж тут садиба-музей письменника. Корінний киянин, Булгаков вважав себе росіянином і зневажливо говорив про Україну. Нині про творчість російських і проросійських митців варто забути, вважають активісти. Тож Булгакову тут не місце. З пропозицією закрити музей Булгакова звернулася Спілка письменників України. Там пояснюють, що у своїх книжках письменник не лише оспівував царат і монархію, а й возвеличував нелюдську російську жорстокість, яка досі є основною рисою загарбників.
"Він талановитий письменник, але росіян. кремль, путіна і його росію не цікавить літературна частина цього питання, їх не цікавить письменник Булгаков, їх цікавить проникнення, оці щупальця "русского міра" впустили вже давно через письменників, через культуру, через шоубіз, через різні чинники зокрема гуманітарного спрямування", – каже голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
У музеї Булгакова зізнаються, що фінансову допомогу з росії їм пропонували не раз. Однак за тридцять років вони жодного разу не продалися, розповідає директорка музею.
"Абсолютно радянський підхід. Булгаков є частиною історії нашого міста. І навіть, коли ми кажемо, що імперська сторінка – це ганьба для нас, але вона була. Не можна з книги видирати сторінку. І музей саме для цього існує. Не для того, щоб ви прийшли, а я стала як адвокат захищати Булгакова. Ви мені ставите питання, а я на ці питання маю відповісти як воно насправді було", – запевнила директорка будинку-музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.
А називати Булгакова українофобом не варто, переконані в музеї, адже ненавиділи Україну герої письменника, а не сам митець. Однак активісти переконують, що проти України Булгаков воював не лише словом.
"Якщо ми говоримо, що ми спадкоємці Української держави – 100 років тому за УНР. Так Булгаков УНР висміював. Його мобілізували до армії УН, він прослужив у ній 1 добу і дезертирував з армії УНР, і вступив у так звану "белую гвардію", у війська, які воювали проти України. Тобто це людина, яка не просто на словах – він конкретно зі зброєю виступав проти української державності", – акцентував увагу історик, пресофіцер 112 бригади сил територіальної оборони ЗСУ Андрій Ковальов.
Музей Булгакова існує коштом платників податків, нагадали активісти. А фінансування російської культури з українського держбюджету вважають неприпустимим. Однак у Мінкульті іншої думки.
"Чим завадив музей Спілці письменників не знаю. Булгаков киянин. Позиція очевидна: точно не варто чіпати", – повідомив міністр культури України Олександр Ткаченко.
Ця тема спричинила бурхливу дискусію серед користувачів соцмереж. Ми вирішили поцікавитися думкою киян.
"Нам не потрібно не знати, хто такий Булгаков, нам потрібно знати звісно і хто такий Булгаков, і що він хорошого зробив для України, і що зробив поганого, і як він ставився до України, щоб нам про це розповідали, і в музеї", – каже студент Саша.
Киянин Антон зазначив: "Це не наша культура. Їй тут не місце. Ментально і культурно це не до нас".
Конфлікт довкола музею на 9 році війни демонструє наше ставлення до російської культури, переконаний журналіст Віталій Портников.
"А чому тоді, виникає питання, тільки росіянам? Чому, скажімо, Ярослав Івашкевич, великий польський поет, який народився у Києві і який чимало про українську столицю писав, і пам'ятав про своє місце народження, не займає в нашій культурі таке місце, як Булгаков? А може у нас є музей в Бродах великого німецького письменника Йозефа Рота, письменника, який народився саме в цьому українському місті і звичайно ж, займає у світовій культурі набагато більше місця, ніж Булгаков?", – заявив письменник, публіцист, журналіст Віталій Портников.
На цьому ж Андріївському узвозі жив український композитор, засновник всесвітньо відомої капели Олександр Кошиць. Та славетному хормейстеру за тридцять років незалежності місця так і не знайшли. Тож спілка письменників пропонує замість Булгакова у музеї оселити Кошиця.
"Капела, яка 1918-1920 рр. займалася культурною дипломатією, піарила українську пісню у світі, розповідала всьому світу, що таке Україна, і що ця Україна бореться проти російських окупантів. І до речі те, що зараз у всьому світі грає український "Щедрик" –це заслуга Кошиця і капели, яка привезла "Щедрик" в обробці Леонтовича в США", – підсумував пресофіцер 112 бригади сил територіальної оборони, історик Андрій Ковальов.
Як письменнику київського походження, Булгакову пропонують знайти місце в музеї літератури. Його експонати можуть розмістити там.
Оксана Паращак, Ганка Кудрявцева, "5 канал"
Читайте також: Із покоління в покоління: як проходить осінній ярмарок народного мистецтва в музеї просто неба в Пирогові
