Невідома Друга світова: як прийомні сини зробили із генерала-відлюдька Монтґомері видатного полководця

Бернард Монтгомері 5 канал / Машина часу
Монтґомері здобув фантастичну славу. Він постійно бував на фронті, солдати знали його в обличчя, бачили скромність у побуті та спілкуванні, тому називали "генералом-спартанцем"

У попередньому випуску "Машини часу" ми розповіли про "Лиса пустелі" – німецького фельдмаршала Ервіна Роммеля. Він був одним із найуспішніших полководців Райху і здобув немало перемог для фюрера. Але потім побачив, що той веде країну до катастрофи – і спробував скинути нацистську тиранію. На жаль, невдало.   

Населення цього південнонімецького міста зібралося, щоб провести в останню путь великого воїна. Нацистська пропаганда зробила з Роммеля супергероя. Він радо роздавав інтерв'ю ЗМІ, а плакати та відкритки з його зображенням розходилися гігантськими тиражами та висіли у домівках мільйонів німців.

Але в Роммеля були шанувальники і поза Німеччиною. Про одного з них ми сьогодні розповімо. Ось він – із портретом "Лиса пустелі" над робочим місцем. Це – британський фельдмаршал і герой війни Бернард Монтгомері.

Монтгомері із портретом Роммеля на стіні
Монтгомері із портретом Роммеля на стіні5 канал / Машина часу

Саме такий кольоровий портрет Роммеля кисті німецького портретиста Вольфґанґа Вілльріха тримав над своїм робочим столом найвидатніший полководець Британської імперії, переможець нацистів і співзасновник НАТО. І не даремно, бо саме через протистояння із "Лисом пустелі" увесь світ дізнався про Монтґомері, або скорочено – Монті.

Монті народився в Лондоні 17 листопада 1887-го, у суворій родині священика, збіднілого вихідця із потужного шотландського клану Монтґомері. Перші 10 років провів у місцях служіння батька. Того перевели до Північної Ірландії, а потім – на австралійський острів Тасманія. Батько увесь час проводив у церквах чи душпастирських мандрівках, тож дітьми, – а їх у родині було аж п'ятеро – опікувалась мати, Мод Фаррар.  

"Вона була на 18 років молодшою за чоловіка і явно не справлялась зі своєю роллю. Єдиний спосіб виховання – постійні побої. Сестра Сибілла померла за нез'ясованих причин на Тасманії. Інші діти втікали з родини за першої ж можливості. Монті спочатку вступив до благодійного інтернату для бідних, а потім – до військового коледжу. Після такого виховання він виріс брутальним вовченям, і його ледве не вигнали з кадетів за бійки", – розповідає історик Іван Дерейко.

У майбутньому він так і не пробачив матір. Не дозволяв їй бачитись зі своїми дітьми, і навіть не прийшов на її похорон.

Матір Бернарда Монтгомері
Матір Бернарда Монтгомері5 канал / Машина часу

На публіці це не афішувалось, навпаки, коли син став героєм, жінку вшановувала вже вся держава. Ось їй вручають портрет Монті, а вона ним показово пишається.

"Мене називають матір'ю того чоловіка, який змусив Роммеля тікати. І це – найулюбленіше з моїх імен", – говорила тоді жінка.

Але до Роммеля ми ще повернемось. У 1908 році Монті закінчив коледж молодшим лейтенантом, служив в Індії. Звідти за 6 років поїхав на війну – Першу світову. Пробув на фронті 3 місяці, за які встиг взяти участь у кількох битвах проти німців. Уже в жовтні очолив контратаку своєї роти – і ледве не загинув. 

"Під час бою Бернарда підстрелив снайпер. Коли за ним приповз санітар, снайпер убив його та вліпив Бернарду ще одну кулю, яка застрягла в легені. Атака була успішною, до Монті дістались свої і визнали його безнадійним, і навіть викопали йому могилу. Але він дивом вижив і отримав орден "За видатні заслуги". Про нього вперше написали газети: "Нагороджений за хоробре командування 13 жовтня, коли він вибив ворога з його траншей штиковою атакою. При цьому був важко поранений", – розповідає історик Іван Дерейко. 

Молодий Монтгомері
Молодий Монтгомері5 канал / Машина часу

Монті довго лікувався, але у 1916-му повернувся на фронт. Воював блискуче, і швидко дослужився до підполковника. У кінці війни вперше зустрівся з молодим міністром боєприпасів Вінстоном Черчиллем. Ось вони поряд під час параду у визволеному місті Лілль.

Монтгомері та Черчіль
Монтгомері та Черчіль5 канал / Час. Підсумки тижня

У міжвоєнний період Британія вела інші війни – колоніальні, і Монті взяв у них участь. Придушував повстання ірландців і арабів. Свій обов'язок виконував, але, парадоксально, вважав їх безглуздими, і навіть схвалював надання незалежності Ірландії. 

Також у міжвоєнний час немолодий уже офіцер нарешті одружився і здобув сімейне щастя, але, як виявилось, ненадовго. 

У травмованого кількома війнами і власною матір'ю Монті не було шансу на нормальне сімейне життя. Нам нічого не відомо про його ранніх коханок, але вперше одружитись він спробував аж у 38 років. Наречена зрештою відмовила, бо під час побачень він малював їй схеми боїв і розповідав про роль танків у майбутній війні.

У 1927-му 40-річний Бернард таки одружився із немолодою вдовою Елізабет Карвер, чоловік якої загинув у Першій світовій. Елізабет уже мала двох синів від першого шлюбу, тому такий крок його друзі назвали "дуже мужнім". Невдовзі у них народився спільний син Девід.

Родина Монтгомері
Родина Монтгомері5 канал / Машина часу

Історик Іван Дерейко каже: "Пасинки згадували, що мама спочатку підсміювалась, називала дивним чоловіком. Але її захопило те, як він старанно і наполегливо у всьому допомагав і взявся муштрувати синів. Наприклад, навчив їх пісяти стоячи, бо за відсутності тата вони цього як виявилось не освоїли".

Сімейне щастя Бернарда тривало менше 10 років. У 1937-му, під час відпочинку на курорті, Елізабет вкусила за ступню невідома комаха. Їй ампутували ногу, але сепсис не припинявся. Жінка потерпала від неймовірного болю, та Монті до останнього дня був біля її ліжка і читав уголос її улюблені книги.

Елізабет померла. Бернард більше ніколи не одружився, хоча й опинився сам із трьома хлопцями на руках. Він залишився таким самим ексцентричним невисоким чоловічком, яким був до знайомства з Бетті, але 10 років щасливого шлюбу і батьківства додали йому розсудливості і навиків переконувати інших.

"Річард Карвер вже після війни писав, що його мама зробила величезну послугу всьому вільному світові. Адже саме любляча Бетті змогла перетворити озлобленого, різкого і відлюдькуватого ветерана на справжнього лідера, впевненого в собі і чуйного до інших, а тільки така людина могла б зупинити непереможного Роммеля", – говорить історик Іван Дерейко.

Із початком Другої світової Бернард кинувся на фронт і повів за собою двох старших синів. Наймолодший, Девід, не воював лише тому, що у 1939-му йому було всього 11. Але він теж пішов до військового коледжу, і вже після війни отримав з рук батька пояс випускника.

Британська армія під час Другої світової війни
Британська армія під час Другої світової війни5 канал / Машина часу

Під час вторгнення нацистів до Франції Монтґомері отримав під командування 3-тю піхотну дивізію. Вона мала довгу і славну історію, але була недокомплектованою і недоозброєною. Проте Бернард швидко перетворив її на найкращу у британській армії, тож саме їй доручили прикривати відступ союзників до Дюнкерка.

Він блискуче справився із завданням, і евакуювався до Британії одним з останніх. Його дивізія була єдиною, яка змогла евакуюватися зі зброєю. Після цього бійців 3-ї піхотної почали називати "Залізнобокими Монті". 

Фактично Монтґомері пощастило, що Роммель на тиждень затримався на нарадах у Гітлера, бо щойно той повернувся, як атакував інші порти, з яких тривала евакуація. Шотландська дивізія, яка обороняла Шербур, евакуюватися не змогла і здалась Роммелю.

Монті був вражений роммелівською тактикою танкових проривів і засвоїв урок. За успіхи у Франції йому дали спочатку корпус, потім – розгромлену Роммелем 8-му армію в Єгипті. І він почав перекроювати її за німецьким зразком. Виділив танкові частини в окремий ударний корпус, бойові порядки піхоти наситив артилерією всіх типів.

"Місце командувача армією в Африці було проклятим. Армія була уже третього формування – перші дві Роммель розбив і підійшов за 100 кілометрів від Александрії. Командувачі мінялись, як шкарпетки, перші 2 потрапили у полон, 2-х наступних зняли за поразки, 5-й загинув", – розповідає історик Іван Дерейко.

Черчилль згадав свого старого знайомого, якого пам'ятав із Першої світової і з яким перетинався у Британії. Ось вони на фото у 1941-му. Прем'єр знайомить югославського короля Петра ІІ з героєм Дюнкерка Бернардом Монтґомері.

Перший наказ Монті у Єгипті специфічний – знищити всі плани відступу.

"Я скасовую план відходу. Якщо нас атакуватимуть, відступу не буде. Якщо ми не зможемо залишитися тут живими, ми залишимося тут мертвими", – заявив Бернард Монтґомері 13 серпня 1942 року в Каїрі.

Наказ генерала Монтгомері
Наказ генерала Монтгомері5 канал / Машина часу

Роммель атакував під Ель-Аламейном, але Монті зумів вистояти. Атакував ще раз, але потрапив у старанно приготовану пастку, втратив половину танків і був змушений відступати до Тунісу.

"Насправді під час 2-ї битви під Ель-Аламейном самого Роммеля там не було – його евакуювали до Німеччини з гострою дизентерією, а його заступники взагалі зникли: один помер від інфаркту, а другий очолив атаку і потрапив у полон. Монті навіки став "чоловіком, який змусив Роммеля тікати", – говорить Іван Дерейко.

Це був перший серйозний успіх союзників під час Другої світової. Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль пізніше писав: "До Ель-Аламейну ми не здобували перемог, після Ель-Аламейну ми вже ніколи не зазнавали поразок".

Монтґомері здобув фантастичну славу. Він постійно бував на фронті, солдати знали його в обличчя, бачили скромність у побуті та спілкуванні, тому називали "генералом-спартанцем". А публіка раптом захопилась його стилем – чорним беретом танкіста. І "берет Монті" став модним трендом на довгі роки.

Берет Монті
Берет Монті5 канал / Машина часу

Монті здобув славу, але зазнав великої особистої втрати. У розпал битви його старший син Річард, якого сам Бернард умовив вступити до війська, потрапив у полон. Проте Роммель пропагував принцип "війни без ненависті" і не зробив Діка заручником, а відправив його разом з іншими бранцями до Італії.

Відстоявши Єгипет, Монтґомері атакував. Захопив усі італійські колонії і Африці, і разом з американцями оточив Роммеля в Тунісі. Самого "Лиса" не упіймав, той поскандалив із Гітлером і був переведений до Італії.

До Італії вторгся і Монті. Він командував союзними силами під час висадки і перших боїв на Сицилії та Апенінах. "Лиса" знову не упіймав, той посварився з есесівцями через їхні розправи над цивільними, і знову був переведений, цього разу до Франції.

В Італії в Бернарда були не тільки перемоги на фронті, але й одна особиста. Його син Дік під час фронтових заворушень зумів утекти і потрапив саме до батькових військ. Сцену зустрічі описав один зі свідків. Монті зайшов до палатки, насварився "Де тебе чорти носили стільки часу", а потім кинувся обніматись.

Генерал Монтгомері з сином Діком
Генерал Монтгомері з сином Діком5 канал / Машина часу

Бойові дії в Італії швидко стали позиційними. Німці створювали одну оборонну лінію за іншою, і билися за кожен клаптик землі. Битва за півострів тривала до самого кінця війни. Тому Монті передав командування своєму зверхнику, маршалу Александеру, а сам відбув услід за Роммелем очолив висадку до Франції.

Монті висаджується на берег, щоб розмістити свій штаб у Франції.

Доля наче спеціально раз за разом зводила Монтґомері і Роммеля. Улітку 1944 року вони знову зіткнулись на узбережжі Франції, тільки тепер наступали уже союзники. Після перших успіхів під час висадки, Монтґомері загруз під містечком Кан. Роммель організував тут потужну оборону, а танки, як і 1940 року, кинув на прорив до узбережжя. Знову прорвався, але паніки і здачі цілих дивізій у полон уже не добився.

Монті дуже дорікали за Кан, бо він там загруз на довгих 3 місяці, відстав від графіка наступу, і ніяк не міг ще раз розбити Роммеля. Тоді він запропонував план, як перетворити невдачу в успіх. Він розширив фронт наступу і стягнув на себе всі резерви нацистів. Американцям же запропонував зробити глибокий обхід і вдарити Роммелю в тил.

Бої за Італію під час Другої світової війни
Бої за Італію під час Другої світової війни5 канал / Машина часу

Операція з поразки перетворилась на блискучий успіх. У серпні американці вийшли в тил оборонцям і замкнули 50 тисяч німців у Фалезькому котлі. Вчасно розпізнати пастку не було кому, машину Роммеля ще в липні розстріляв британський літак, і того ледве живого евакуювали до Німеччини.

"Після успіху під Каном і Фалезом, і наступного майже безкровного звільнення Парижу, які спланував Монті, відбулась парадоксальна подія. Його підвищили у званні до маршала, але позбавили командування над усіма силами вторгнення. Залишили йому тільки британську групу армій. Владу перейняв американський головнокомандувач Дуайт Ейзенхауер, майбутній президент США на прізвисько Айк", – розповідає історик Іван Дерейко. 

Британці були шоковані такою образою для свого улюбленця. Оглядач однієї з газет писав: "Політики не могли дозволити йому і далі командувати велетенськими американськими арміями, хоча він був просто кращим за їхніх власних генералів".

Причина була не в оперативних талантах, а саме в політиці. Вклад США у війну був незмірно більшим за британський. У вторгненні до Франції, яке ще з 1943-го розробляв штаб на чолі з Монті, взяло участь втроє більше американців, ніж британців разом із канадцями. Тож вони захотіли ще й слави полководців.

Нарада представників союзних військ
Нарада представників союзних військ5 канал / Машина часу

Пониження в посаді і позбавлення контролю над усією ситуацією наче позбавило Монті сил. Виглядає так, що виконувати накази американських генералів у нього виходило відверто гірше, ніж планувати операції самому.

До кінця війни Монті воював успішно, але вже наче не в повну силу. Довго не міг розбити німців в околицях Антверпена, і вони продовжували тримати цей ключовий порт під постійними обстрілами.

Потім керував дуже сміливою операцією з танкового прориву через порізані річками і каналами Нідерланди прямо до серця Німеччини. Для цього здійснив масштабні повітряні десанти британських, американських і польських парашутистів, які мали захопити всі мости на ключових дорогах. Ось він із польськими добровольцями перед боєм.

Але успіху фельдмаршал не досяг: на шляху виявився проґавлений розвідкою панцерний корпус СС, який зупинив наступ танків Монті на Рейні та полонив тисячі англійців і поляків.

Монтґомері таки став одним із чільних визволителів Європи від нацизму, і приймав парад перемоги в Берліні разом з американцями і більшовиками.

Монтгомері на параді Перемоги в Берліні
Монтгомері на параді Перемоги в Берліні5 канал / Машина часу

В останніх він побачив не представників кривавої диктатури, а братів по зброї. Вголос мріяв, як будуватиме з ними мир на всій планеті.

Помилку він усвідомить уже за кілька років, і заговорить зовсім по-іншому.

"Комунізм – це релігія. Антихристиянська, відстала й аморальна. Як християнин і солдат, я оголошую себе ворогом комунізму і всього, що за ним стоїть", – сказав Монтґомері під час свого виступу.

Він так і не навчиться заробляти гроші, тож власний будинок старому герою-фельдмаршалу купить держава. Тут він і помре у віці 88 років, так і не зустрівшись з Роммелем, за яким ганявся усю війну. Уже після війни стало відомо, що "Лис пустелі" намагався скинути Гітлера – і був за це убитий.

"Парадоксально, але цю батькову справу вдалося своєрідно закінчити молодшому синові Монті, Девідові. Тому єдиному, який не встиг на війну. Уже після смерті батька він познайомився із багатолітнім і популярним у народі мером Штутгарта, Манфредом Роммелем. Сином того самого "Лиса пустелі".

"Ми познайомилися в 1979 році, коли він прибув з офіційним візитом до Британії. Ми були одного віку з різницею всього у 3 місяці. Ми були синами відомих генералів-противників. У нас було стільки спільного!" – розповів Девід Монтґомері, з інтерв'ю газеті "Телеграф".

Сини Роммеля і Мнтгомері
Сини Роммеля і Мнтгомері5 канал / Машина часу

Вони, сини запеклих ворогів часів Другої світової, стали близькими друзями, і разом стали командорами Ордену британської імперії – за пожвавлення зв'язків між своїми народами.

Історія іноді робить просто карколомні кульбіти. Так, сини Монті і Роммеля у 70-х заприятелювали із сином ще одного видатного полководця Другої світової – американського генерала Паттона. Паттон-старший у 40-х воював із "Лисом пустелі", і ворогував із британським фельдмаршалом.

Незнання історії не звільняє від відповідальності!

Попередній матеріал
Перше в історії фото Землі і ТОП неймовірних фактів про нашу планету
Наступний матеріал
Стадіон так стадіон: чи виконав Зеленський найяскравіші обіцянки
Loading...