Сьогодні, 12 квітня 2021 року, в річницю першого польоту людини в космос, "Машина часу" вирішила згадати про видатного українця, без якого цієї події б не сталося – Сергія Корольова. Для цього ми вирушила в Житомир – місто, де на початку 1907 року він народився.
Лютий 2021. Космічне агентство США NASA висаджує на поверхню Червоної планети марсохід. Практично в цей же час до Марсу прибувають місії Китаю та Об’єднаних Арабських Еміратів. Проте у змаганні держав лідирує приватна компанія – бізнесмен Ілон Маск уже тестує запуск космічних кораблів для підкорення інших планет.
Маск заявляє: уже за кілька років планує пілотовану місію на Марс. І колонізацію планети.
Росія фактично вибула з нової космічної гонитви. Усе, що їй залишається – це хвалитися колишньою величчю Радянського Союзу. І, як завжди, привласнювати чуже, зокрема, славу конструктора ракет та космічних кораблів – українця Сергія Корольова.
Родина
На початку XX століття в Житомирі була переважно малоповерхова забудова. І в одному з таких будинків, а саме ось у цьому і народився Корольов. На пам'ятній табличці написано, що він двічі Герой соціалістичної праці, але не написано, що він був репресований Радянським Союзом.
Ніна Карехіна, завідувачка Меморіального будинку-музею Сергія Корольова, розповідає: "Батько Корольова, ось його портрет праворуч на стіні, виходець з бідних міщан. Народився у Могильові, на той час це Чернігівщина. Спочатку закінчив духовну семінарію, але передумав бути священником і вирішив стати вчителем. Закінчив Ніжинський філологічний інститут. В Ніжині познайомився зі своєю майбутньою дружиною, купецькою донькою Марією Москаленко".
Мати Сергія Корольова – Марія Москаленко – походила з багатої української родини. Виходити заміж за Корольова не надто хотіла – примусили батьки.
Коли Сергію було три роки, батьки розлучилися. Мати вийшла заміж вдруге, а сину сказала, що його рідний батько помер. Родина опиняється в Одесі.
Ніна Карехіна, завідувачка музею Корольова, розповідає: "Вітчим Сергія Корольова працював начальником станції Одеського морського порту. Роки навчання припали саме на одеський період, шкільного навчання у молодшій школі, але це якраз роки революції і Громадянської війни і фактично мама, яка здобула спеціальність вчительки, займалась з Корольовим самоосвітою. І щоб здобути документ про освіту і робітничу спеціальність, бо без робітничої спеціальності вступити до інституту не можна було в той час, Корольов закінчив Одеську будпрофшколу".
Вітчим Корольова – інженер. Саме він прищепив майбутньому конструктору любов до механізмів і неба. З юного віку Сергій Корольов – фанат неба і авіації. У 15 він учасник товариства авіації та повітроплавання України і Криму. А в 17 – уже розробник першого планера.
Освіта
Проте, щоб конструювати літаки, потрібна вища освіта. І Корольов вступає до Київського політехнічного інституту.
Ніна Карехіна, завідувачка меморіального будинку-музею Сергія Корольова, розповідає:
"Вступає на механічний факультет Київського політехнічного інституту. Вступаючи, заповнює анкету, де власноруч пише в графі національність – українець. У нас ця анкета зберігається в експозиції. Розмовляв українською мовою, любив українські пісні до кінця життя, але доля склалася так, що робота, яку виконував Корольов, вимагала від нього певних рамок. І він був у цих рамках".
Два роки Корольов вчився в Києві. Проте восени 1926 року з'ясовується: авіаційного факультету в КПІ не буде – Москва не дозволяє. Тож усім охочим треба переїжджати туди. Корольов стає найкращим студентом авіаконструктора Туполєва. Сам проєктує літаки.
Захоплюється ракетобудуванням
Але в якийсь момент у житті молодого Корольова настає злам. Він знайомиться з розробками реактивних двигунів, експериментує з ними на планерах. Але його мрія тепер – не літаки, щоб підкорити небо, а ракети – щоб літати в космос. До інших планет.
Саме 25-річний Корольов очолює групу ентузіастів-ракетників. Про їхні експерименти стає відомо армійському керівництву. Маршал Тухачевський бере "ракетників" під своє крило, виділяє їм приміщення та кошти. Про космос на якийсь час треба забути – ракети потрібні як зброя. Але у 1937 вони раптом стають шкідливими. Усе через параною Йосипа Сталіна.
Степан Процюк, письменник, автор роману про 50-ті роки в УРСР "Пальці поміж піском", розповідає: "На тій дачі, Кунцево, на тій непомітній зеленій дачі. Сталін вважав, що на його дачу можуть скидати бомби. Тому його дача мала бути непримітного кольору, тобто зеленого.
У якийсь момент Сталіну здається, що Тухачевський збирається очолити переворот і скинути його. Маршала арештовують і розстрілюють. Вслід за цим НКВС арештовує всіх, хто тим чи іншим чином був пов'язаний з Тухачевським, зокрема і Сергія Корольова.
Арешт і заслання за правління Сталіна
Його арештували, звинувачення було стандартним: шкідництво в галузі нової техніки та участь в антирадянській організації.
Для Корольова починається пекло. Допити перетворються на катування. Під час одного слідчий б'є Корольова графином по голові і ламає щелепу. Вона зрослася неправильно і конструктор більше не міг відкривати її повністю. Засудженого до 10 років Корольова етапом відправляють на Колиму. Імовірно, він мав стати одним із мільйонів замордованих сталінізмом, але доля мала на нього інші плани.
"Завдяки тому, що мама не покладала рук, вона весь час боролася за збереження життя єдиного сина. Їй вдалось заручитись підтримкою героїв СРСР, депутатів Верховної Ради, льотчиків Гризодубової і Громова. І вони не побоялись вступитися за ворога народу", – розповідають у музеї Корольова.
Утім спочатку усі ці листи не мають жодного впливу на ситуацію.
Ув'язнення відбував у пересильних в'язницях і на Колимі, пункт Мальдяк, де поміж інших кримінальних елементів добував золото. В нелюдських страшних умовах довелося жити там. Не любив Корольов згадувати цей період. Але з його спогадів, знаємо, його зігрівала і підтримувала ось ця велика мрія – літати і будувати літальні апарати.
Рятує Корольова від смерті початок Другої світової війни. Сталін з подивом дізнається, що арештував та розстріляв усіх розробників новітньої зброї.
"Постало питання: всі розстріляні або арештовані. А хто буде створювати ракети? І ось уряд знайшов рішення, із тих, хто ще був живий, але ув'язнений, почали створювати так звані шараги-бригади, від слова безкоштовна праця", – розповідає Ніна Карехіна.
Утім навіть саме повернення з краю світу мало не обернулося для Корольова загибеллю.
Завідувачка музею Корольова розповідає: "Сама доля берегла Корольова для цієї великої місії. Тому що коли він мав повернутися на велику землю до льодоставу, але не встиг на останній пароход "Індігірка". І трапилось так, що цей пароплав затонув, бо був переповнений. А Корольов втратив уже всяку надію і розумів, що перебути зиму йому на Колимі, напевно, не пощастить".
Але на диво в порт прийшов якийсь несподіваний корабель, на якому Корольов добрався до великої землі і таким чином залишився живим.
У Москві справу Корольова переглядають. Замість 10 років присуджують лише 8. Проте це лише формальність. Насправді ув'язнених використовують для секретних розробок нової зброї.
Робота на "оборонку" під час Другої світової війни
Одну з таких шараг очолює Туполєв – відомий авіаконструктор, у якого Корольов робив дипломний проєкт, закінчуючи інститут імені Баумана. Туполєв теж був репресований. І йому доручено було одну з таких шараг. Для цього треба було скласти список людей, з якими б він хотів працювати. Це теж було складно. Якби він вніс у цей список людей, які ще не були арештовані, їх би арештували. І ось Туполєв почав згадувати людей, з якими можна було б працювати. Згадав і свого талановитого дипломника. Вніс у список. І таким чином Корольов почав працювати в КБ Туполєва.
Москва, пізніше Казань. Саме за тюремними ґратами розробляються системи реактивного залпового вогню, відомі як "Катюші".
Так само за ґратами розробляються реактивні літаки та ракети. Остаточно звільняють Корольова лише у 1944. Утім це мало що змінює в долі Корольова: він продовжує жити фактично в неволі, виконуючи секретні завдання радянської влади.
Коли закінчилась війна у 1945 році, Корольов у складі радянської делегації відвідує радянську зону окупації Німеччини. Наших цікавлять передові на той час німецькі ракети "Фау". Приїхавши в Німеччину, щоб вивчати якісь матеріали, наші військові побачили лише руїни тих заводів, на яких ракети ці випускалися. Самі ракети, документи і головний конструктор Вернер фон Браун на той час вже були вивезені до США.
Повернення до роботи над ракетами
Серпень 1945. США скидають на японські міста Хіросіма та Нагасакі дві ядерні бомби.
Десятки тисяч людей загинули миттєво, ще стільки ж – протягом найближчих тижнів. У 1949 році атомна бомба з'являється уже в СРСР. Починається гонитва озброєнь. Крім кількості бомб тепер важливо створити носій, який зможе швидко і безперешкодно доставити смертоносну зброю через океан. І такий носій – ракета.
Усе це дуже далеко від мрій Корольова про подорожі до інших планет. Але у 1953-му доля робить новий поворот. Помирає безсмертний вождь Йосип Сталін.
До влади в СРСР приходить ексцентричний Микита Хрущов, який на 20-му з'їзді КПРС розвінчує культ особи Сталіна.
Степан Процюк, письменник, автор роману про 50-ті роки в УРСР "Пальці поміж піском", говорить: "Коли відбувся ХХ з'їзд, то була гробова тиша. Було багато людей, які вважали, що це диявольські випробування в них у залі. Мені здається, що в Хрущова не було іншого шляху посісти радянський престол, як частково заперечити Сталіна і викинути його з Мавзолею.
Згодом Хрущов мало не розпочне ядерну війну зі США. Але спочатку він вдає миролюбність. У 1954-му навіть подає заявку на вступ до НАТО! Причому не лише від СРСР, а й окремо – від України!
Головне ж завдання СРСР в ці роки – наздогнати і перегнати Америку. Так, крім гонитви озброєнь починаються космічні перегони. Мрія Корольова раптово стає реальністю.
У серпні 1957 сконструйована ним ракета виводить на орбіту землі перший супутник.
Нобелівський комітет запитав у СРСР ім’я конструктора ракети, щоб вручити йому найпрестижнішу у світі нагороду. Однак Хрущов відповів, що штучний супутник – розробка всього радянського народу. А замість Нобелівської премії не реабілітованому Корольову вручили зірку Героя соціалістичної праці. Та подарували двоповерховий особняк.
Між тим Корольов не зупинявся. Прийшла черга запускати в космос тварин.
Ніна Карехіна розповідає: "Це дуже така прозаїчна історія. Ми думали, що якісь тренування чи обстеження ці тварини проходили, то нам розповідали, що просто там на космодромі жили бездомні собаки і їх просто брали, і вони літали спочатку у верхні шари атмосфери, а потім і в космічний політ. Ніхто спеціально їх не тренував, ну звичайно, вони мали якісь привілеї в тому, як їх годували. І вирішальне слово завжди було за Корольовим".
І нарешті людина. 12 квітня 1961 року з космодрому байконур стартував пілотований космічний корабель "Восток". На борту – перший космонавт Юрій Гагарін.
На певний час Гагарін стає найвідомішою людиною на Землі. Ім’я розробника ракет та космічних кораблів Сергія Корольова між тим – таємниця.
"Саме Корольов вибрав для польоту першого космонавта Юрія Гагаріна. Корольов бачив у Гагаріні того, яким би він хотів бачити свого сина. Корольов завжди ностальгував, що в нього не було сина. Він був одружений двічі і лише від першого шлюбу в нього єдина донька", – розповідають музейники.
У музеї Корольова в Житомирі між тим сьогодні можна побачити унікальний експонат – магнітофон, який записував голос Юрія Гагаріна в космосі.
Наталія Закревська, науковий співробітник Національного музею космонавтики імені С. Корольова, розповідає: "Цей пристрій називався "Звєзда" і розроблений він був у Науково-дослідному інституті електромеханічних приладів в місті Києві. Одним із напрямків, секретних напрямків якого було створення записуючої і відтворюючої апаратури для потреб космосу. Для цієї апаратури висувались сурові умови. Вона мала витримувати вібрації, перевантаження, удари, перепади температур. У серпні 60 року підприємство отримало замовлення: зробити апарат, який би міг злітати у космос. Його зробили всього за три місяці. Його зробив колектив молодих конструкторів, вік яких не перевищував 27 років. Саме він зберіг для нащадків голос Юрія Гагаріна".
Ще один цікавий експонат – посадочна капсула космічного корабля "Союз", теж розробка Сергія Корольова.
12 серпня 1962 у космос полетів перший український астронавт – Павло Попович. На замовлення Корольова на орбіті він заспівав для конструктора пісню "Дивлюся я на небо".
Тодішнім планам Сергія Корольова міг би позаздрити Ілон Маск. Корольов ще у 60-х планував колонізацію Місяця та Марса.
Однак цим планам не судилося реалізуватися. У 1966 в нього був виявлений рак кишківника. Під час операції Корольов помер – причиною стала та сама зламана слідчим НКВС щелепа.
Сьогодні, через 60 років після запуску в космос першої людини, людство уже готується до колонізації інших планет, насамперед Марсу. У міжзоряному просторі літають автомобілі. А от конструкція ракет практично не змінилася – всі вони наче зроблені за кресленнями Корольова. Провідну роль у минулому завоюванні космосу відігравала Україна – це визнає навіть Ілон Маск. А от щодо теперішнього і майбутнього є сумніви. Незнання історії не звільняє від відповідальності.
Дивіться також фотогалерею за темою:
ФОТО: Жінка-астронавт повернулася на Землю після 288 днів на МКС