Шкідливіше за куріння: якої шкоди завдає горіння сухої трави та як безпечно позбутися листя

Спалення сухої трави 5 канал / Час. Підсумки тижня
Рятувальники кажуть: пожежі в екосистемах – дуже підступні. Підрахували, що ж треба, щоб загасити 1 гектар сухої трави. Отож, на виклик мають приїхати три машини. А це 300 літрів бензину. З десяток пожежників мають привезти 12 тонн води

20 метрів за хвилину – це швидкість горіння сухої трави у полі чи лісі. А тепер уявімо, яка територія вигорить за годину чи за дві? Перевірити цю страшну статистику українці намагаються на практиці, бо щовесни і по осені палять листя та суху траву.

Законодавство України забороняє це робити. Проте штрафи вочевидь людей не лякають. Звісно, ніхто не думає і про ризики для здоров'я. Головне, щоб біля двору чисто було. Тим часом дим від спаленого листя небезпечніший за дим від цигарки. При спалюванні однієї тонни рослин, у повітрі осідає близько 30 кілограмів шкідливих речовин. А це пил, оксиди азоту, важкі метали, канцерогенні сполуки бензопіренів, чадний газ. Усе це потрапляє на нашу шкіру і в легені. А згодом впливає і на імунну систему.

Викиди в атмосферу після спалювання сухого листя
Викиди в атмосферу після спалювання сухого листя5 канал / Час. Підсумки тижня

Як врятуватися? Як позбутися листя і не нашкодити нікому? Яна Лимаренко розкаже.

Луцьк

Із граблями, лопатами та мішками. Мешканці кількох будинків на вулиці Володимирській у Луцьку щотижня виходять на толоку, аби зібрати опале листя і закинути в компостний жолоб.

Мешканка Луцька Наталія Малютюк говорить: "Засипали екобактерією для компостування, розвели в теплій водичці їх – це такі дріжджі, і ми поллємо листячко, потім ще насиплемо туди листя, і шарами перешаровувати, на весну вже буде свіжий компост, можемо рознести їх по своїх грядках, під дерева закласти". 

І в дворі чисто, і довкіллю не нашкодить – тішаться жителі. Не витратили ні копійки – коробки для компостування взяли у будівельників, склали їх у дворі.

Оксана Лисак, керівниця відділу екології Луцької міськради, говорить: "Від нього не буде ніяких негативних наслідків – не мух, ні смороду, ні комах, ні гризунів. Дуже хвилюються, і це часто відштовхує мешканців і викликає дуже часто якісь такі на початкових етапах спротив, негативну реакцію, це було і в нас, до речі, коли почали". 

Черкаси та Черкаська область

А в Черкасах управлінська компанія придбала для листя спеціальний пилосмок. Машина швидко прибирає листя, потоком повітря закидає його у вантажівку. Потім комунальники вивезуть його на полігон за місто.

"Така купа збирається за 7-10 хвилин, у нас більше часу йде на транспортуванню агрегату з купи на купу", – каже комунальник.

Полігони для листя почали відводити вже і в селах. Сюди його мають звозити з села Леськи. Хоча за місяць куп і не багато – голова села не втрачає оптимізму. Каже, згодом люди навчаться.

"Зробили для людей місце для складування, для компосту органічних речовин і люди зараз починають звозити сюди. Воно періодично буде підгортаться і років два-три воно буде перегнивати, а потім років 2-3 і люди, може, і самі прийдуть брати його як перегній", – говорить Микола Бас, леськівський сільський голова. 

А це на Черкащині згодовують опале листя черв'якам. Ці малі ненажери за день з'їдають рослин завважки як вони самі. Хробакова ферма переробляє всі рослинні рештки на гумус. Далі його використовують на городі замість хімічних добрив.

Черв'яки
Черв'якиShutterstock

Листя компостувати, вивозити, складати, але головне… не палити – закликають людей рятувальники.

Від початку року в екосистемах країни зафіксовано більш як 24 тис. пожеж. Згоріло близько 20 тис. гектарів. Зараз їхня кількість лише збільшується, за день – по чотири сотні займань. Це пов'язують із сезоном прибирання обійсть від листя та сухої трави, і такі пожежі надзвичайно стрімкі.

Чернівецька область

Ілля Морар, водій пожежної охорони с. Чагор, говорить: "Траву, листя, то все палиться. Буває, звісно, не встигаєш, пожежа – це така штука, воно дуже швидко горить, всьо швидко горить, машина – то взагалі швидко горить". 

У селі Чагор на станції дві пожежні машини. Нашу знімальну групу зустрічає рятувальник Ілля. Каже, зараз на роботі сезон, відпочивати ніколи – всі палять листя, а горять хати й автівки. Тому завжди напоготові рятувальна машина, яку до цього заправили водою зі ставка. Каже, на виклик треба летіти без затримок, бо вогонь миттєво розходиться травою, швидкість – до 20 метрів за хвилину. Тоді вже й вода не врятує, треба оборювати і гасити саморобними приладдями – "хлопавками".

Рятувальники кажуть: пожежі в екосистемах – дуже підступні. Підрахували, що ж треба, щоб загасити 1 гектар сухої трави. Отже, на виклик мають приїхати три машини. А це 300 літрів бензину. З десяток пожежників мають привезти 12 тонн води. Надалі треба ще 5-10 разів водою дозаправлятися. У кожній машині – по 20 рукавів, їх можна розгорнути на 400 метрів. Далі потрібен трактор – оборати територію, і коптер, щоб обстежити всі ділянки займання. Якщо не буде форс-мажорів, пожежу загасять за годину. Але за цей час вогонь може дістатися і до хат, ба більше, може повністю їх спопелити. Тож рятувальники просять пам’ятати про це, коли люди хочуть підпалити лишень одну купу листя.

Техніка для ліквідації пожежі
Техніка для ліквідації пожежі5 канал / Час. Підсумки тижня

Черкаська область

Оксана Крутоус, працівниця ДСНС України в Черкаській області, говорить: "Штрафи за спалювання сухої трави – це від трьох до шести тисяч гривень на громадян, на посадових осіб від 15 до 20 тисяч". 

Тож рейди разом із поліцією – рятувальникам у поміч. Порушників карають штрафами. Але людей навіть це не лякає. Постійно щось палять. Тих, хто розводить багаття на городі – знаходимо швидко. Ось чоловіки запалюють гілля.

Житель села Леськи Тарас каже: "Потрібно було облагородити територію і я їх найняв, шоб вирубати дерева. Потрібно було утилізувати гілля якось". 

Але оштрафувати паліїв можна, лише якщо зловили на гарячому. Складніше, коли вже горить за селом. Або десь у лісі.

Олександр Макушенко, пресофіцер ДСНС Києва, каже: "Довести, що внаслідок цього проступку сталася пожежа, майже нереально. Потрібно серед лісу когось знайти – піймати за руку людину, зазняти це на відео, шоб були якісь конкретні докази". 

Яскравий, жовтий і шкідливий. Бо ж за літо накопичив купу токсичних речовин у місті. Але найцікавіше відбувається, коли його підпалити – вся ця хімія разом із небезпечним димом потрапить у повітря і автоматично в наші легені. І палять же ж не один листочок, а цілі купи. І в такому випадку лікарі нам пророчать усілякі алергії та хвороби дихальних шляхів.

Еколог Олександр Спрягайло каже: "Під час згорання утворюється ціла низка продуктів, тим паче, зазвичай листя горить сирим, утворюється чадний газ, проміжні продукти горіння, частина з них також є шкідливими, а при накопиченні навіть смертельними для живих організмів". 

Тож рятувальники просять не палити листя, щоб не сталося, як торік у Чорнобилі та на Луганщині. Тоді, приміром, на сході вогонь знищив більш як 20 тисяч гектарів території, постраждали 32 населених пункти, загинуло 11-ро людей, ще півтори сотні евакуйовані.

А от у Чорнобилі полум’я охопило близько 12 тисяч гектарів землі. Тепер, щоб відновити флору і фауну на спаленій території – знадобиться не менш як десятиріччя.

Яна Лимаренко, Олег Ткачук, Юрій Пугач, "Підсумки тижня"

 

Попередній матеріал
Гонитва озброєнь та пандемія: що нині загрожує світу та як протидіяти
Наступний матеріал
Кавова криза: чому люди можуть залишитися без щоденної філіжанки ароматного напою та яка альтернатива
Loading...