Підсумки кліматичного саміту: які наслідки глобального потепління та чи має планета шанс

Кліматичний саміт 5 канал / Час. Підсумки тижня
Підвищення температури може мати катастрофічні наслідки

Запудрювання мізків – і не інакше. Шведська активістка Грета Тунберг розкритикувала кліматичний саміт, на який з'їхалися світові лідери. На вулиці вийшли тисячі молодих людей. Вони переконані, що на такі зустрічі збираються лише "потеревенити", а нашу землю ці балачки не рятують. І головне – жоден саміт не впливає на глобальне потепління.

А планета справді стрімко нагрівається, і причина того – люди. Ми невпинно коптимо небо й бездумно знищуємо ліси, не замислюючись, що це все призводить до змін клімату. А підвищення температури навіть на градус може мати катастрофічні, убивчі наслідки. І такі міста, як Лондон, Нью-Йорк і наша рідна Одеса, просто зникнуть у воді. Детальніше – у сюжеті "Підсумків тижня".

Літо 2021 року. Масштабні потопи охопили західну Європу. Найбільше постраждали Бельгія, Німеччина, Нідерланди та Швейцарія. Висока вода забрала життя кількох сотень людей. А ще вона дісталася до України. Потопи були по всій країні. Хоча це рідкість, адже традиційно вода піднімається лише на Заході. А це все тому, що по всій планеті рекордними темпами змінюється клімат. Потопи, сильна спека й зима без снігу – це лише перші дзвіночки. Цьогоріч літо прийшло аж у липні, а осінь – у жовтні. 

Аби хоч якось призупинити ці зміни, 31 жовтня в шотландському місті Глазго світові лідери зібралися на щорічний кліматичний саміт "Конференція сторін". Обговорюють масштабні зміни клімату й намагаються домовитись, як протистояти глобальній катастрофі.

"Якщо до 2030 року ми не скоротимо викиди парникових газів на 50% порівняно з 2010-м, то ми можемо забути про цілі Паризької кліматичної угоди про 1,5 градуси. Ми вже не зможемо зупинити підняття температури. Вона буде просто постійно підійматися", – каже експертка з кліматичної політики ГО "Екодія" Євгенія Засядько.

Лісова пожежа
Лісова пожежа5 канал / Час. Підсумки тижня

Цей саміт став першим, на якому підсумували, що ж було зроблено для виходу з кліматичної кризи від моменту підписання головного регуляторного документа – Паризької кліматичної угоди. У ній описано стратегію, як запобігти кліматичним змінам. Один із головних пунктів – не дозволити температурі підвищитися більше, ніж на 1,5 градуси. Однак саміт у Глазго показав, що дотепер практичного нічого не виконано. Ліси Амазонії колись вони були пишними і зеленими. Нині ж їх все меншає. Амазонські ліси близькі до точки неповернення. Вони можуть невдовзі перетворитися на суху савану. І головне – втратити ключову роль у регулюванні клімату. Уже знищили близько 20% амазонських лісів – частину під час масштабних пожеж, решту – під час вирубки. Незворотні процеси можуть початися після знищення 25% площі. Ліси Амазонії унікальні, бо вони є гігантським сховищем вуглекислого газу. Якщо дерев меншає, то вони не можуть всмоктувати у себе СО2. А отже, він залишається в атмосфері й призводить до підвищення температури та зміни глобального клімату.

За останні 50 років температура підвищилась на 1 градус. Здавалося би, дрібниці. Але насправді все значно страшніше. Вода, як і раніше, тане за температури 0 градусів, а морська – навіть трохи нижче – майже за мінус двох градусів. А це означає, що в північних і гірських районах, які більшу частину року вкриті снігом і льодом, навіть цей градус може стати критичним. Тала вода прямує вниз, у долини, і зрештою, опиняється у Світовому океані. А це підвищує його рівень, затоплюючи його прибережні території. За прогнозами екологів, до середини ХХІ століття саме через це під воду можуть піти Мальдіви, Маямі, Венеція й навіть українська Одеса. Щоби цього не допустити, під час кліматичного саміту у Глазго світові лідери домовилися зупинити вирубку лісів до 2030 року. Вони не лише поглинають шкідливі викиди вуглецю, а й рятують території від повеней та зсувів ґрунту.

Одеса, Україна
Одеса, Україна5 канал / Час. Підсумки тижня

Інша проблема людства – викиди метану, які призводять до парникового ефекту й, відповідно, змін клімату. Їх виробництво й далі зростає. Концентрація токсичних речовин в атмосфері перевищила показники останньої декади, тому на саміті у Глазго цього десятиліття держави пообіцяли скоротити шкідливі викиди метану на 30%. США планують зменшити їх кількість удвічі.

"Сполучені Штати охоче працюють, щоби досягти цих глобальних цілей. І зараз бачимо, що дедалі більше країн готові йти з нами одним кроком, щоби зменшувати кількість викидів метану. Це в наших силах, щоби зберегти планету", – наголосив президент США Джо Байден.

Така ж проблема і з використанням вугілля, яке викидає парникові гази. Країни ЄС уже закривають вугільні електростанції. І запроваджують податки на викиди та стимулюють відновлювану енергетику. А нині на кліматичному саміті 40 країн домовилися більше не інвестувати у вугільну галузь та відмовитися від будівництва нових вугільних електростанцій. Дедлайн різний. Більші і багатші країни мають досягти мети до 2030 року. Менші мають більше часу – до 2040-го.

Китай
Китай5 канал / Час. Підсумки тижня

Одні з найбільших руйнівників довкілля, які використовують вугілля – Китай і Росія. Але вони ігнорують свої проблеми й навіть не поспішають оголошувати реальні плани боротьби.

"Ми прагнемо прогресу, усі країни крокують у ногу із часом – демонструють своє бажання зберегти планету. Китай хоче стати новим світовим лідером. Але при цьому його лідер не з'явився на саміті. Єдина нагальна тема, яку обговорює весь світ, – це клімат, а Китай від неї тікає. Те саме стосується Путіна та Росії. У нього тайга горить, а він cидить склавши руки", – наголосив Байден.

А от Україна – активний борець зі змінами клімату. Принаймні так стверджує український президент Володимир Зеленський на саміті у Глазго, хоча й там встиг оконфузитися – пропустив чергу свого виступу. І все ж пообіцяв скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. Хоча над цим уже жартують, адже Україна й так частково скоротила шкідливі викиди – на 63%, але не за рахунок розбудови альтернативної енергетики.

"Це відбулося не через те, що ми щось істотно змінили у своїй політиці. Саме кліматичної політики або декарбонізації в нас не відбулося за ці 30 років", – уточнила Засядько.

Вплинула також і зупинка та руйнування підприємств окупованого Донбасу й часткове їх перевезення до Росії. Торік через вплив змін клімату Україна втратила 25 млрд грн. Однак цього можна було б уникнути.

"Якщо ми будемо вкладати гроші в попередження, в адаптацію до змін клімату 1 євро, то ми зможемо потім зекономити цілих 6 євро. І ми вже на них будемо боротися із ситуацією, яка трапляється", – додала Засядько.

Щоби виправити помилки, у планети залишилося менш ніж 10 років. І якщо світові таки вдасться об'єднатися і призупинити кліматичні зміни, то наші діти на власні очі зможуть побачити білих ведмедів і пінгвінів. А ще красу Великого бар'єрного рифу в Австралії завдовжки у понад 2 тис. кілометрів, який і досі під загрозою зникнення.

Мирослава Танська, "Підсумки тижня"

 

Попередній матеріал
Криза опалювального сезону за місяць до зими: чи здатна Україна обігріти себе вугіллям власного виробництва
Наступний матеріал
Гонитва озброєнь та пандемія: що нині загрожує світу та як протидіяти
Loading...