"Це планета ведмедів, тигрів, панд, коал, китів, акул. Вони не можуть провести свій саміт. А ми можемо", – сказав Зеленський.
Це 26-й саміт ООН із питань клімату у Глазго. Там, у шотландському місті, зібралися представники більш як сотні країн світу, зокрема і всіх держав-лідерів за кількістю викидів – усіх, крім Росії та Китаю. Приїхав і Володимир Зеленський давати обіцянки від України. Бо ми – одні з перших підписалися під Паризькою кліматичною угодою 5 років тому.
"Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65% і не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності", – заявив президент України.
Водночас країни ЄС у своїх планах скромніші – там намагаються зменшити на 55%. І активно цим займаються. Вугільні електростанції закривають або й узагалі зносять, як-от торік цю в Люнені на північному заході Німеччини.
А ще запроваджують податки на викиди, стимулюють відновлювану енергетику, відмовляються від економічних проєктів, де використовують вугілля або нафту. Україна опікуватися цим лише почала, але цілі ставить уже вищі за європейські.
"Він є найамбітнішим серед усіх країн, які приєдналися до Паризької угоди", – сказав голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
У межах цього міжнародного документа порівнюють викиди країн саме з 1990 роком. Тут Україна й обіцяє мінус 65%. Та виявляється, ми вже маємо показник у 63%. Як це вдалося? Це все – закинутий спадок заводів ще з Радянського Союзу. Україна була серед двадцятки забруднювачів повітря у світі, тепер ми на 25-й сходинці. Після 1991 року зупинки підприємств мимоволі зменшили внесок України в нагрівання планети.
"Ці 63% – це відбулося не через те, що ми щось суттєво змінили у своїй політиці. Саме кліматичної політики або декарбонізації у нас не відбулося за ці 30 років", – пояснила експертка з кліматичної політики ГО "Екодія" Євгенія Засядько.
Додали до цих 63% і зупинки та руйнування підприємств Донбасу, які опинилися на окупованій території. Наприклад, лише металургійних підприємств там залишилося аж 80. Частину їх, як-от Луганський патронний, окупанти повивозили до Росії. Деякі банкрутують і зупиняють потужності.
"Коли Донбас "страшенно страждав під гентом українських націоналістів", завод "Донгормаш" чудово й стабільно працював. Але потім прийшов російський світ, і щось пішло не так", – зауважив член політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи у Мінську Денис Казанський.
"Донецьккокс" було зупинено ще у фазу активних бойових дій через неможливість доставки вугілля та його функціонування, це був 2015 рік. А зараз із чотирьох коксохімів працює лише найменший і найстаріший Єнакіївський коксохім", – каже народний депутат Муса Магомедов.
Та от справжньої роботи Україна має зробити, аби зменшити викиди всього ще на 7% за це десятиліття. Планують цього досягти, зокрема, й шляхом енергоефективності будинків. А ще реформ в енергетиці.
Україна – серед перших 5 країн світу за кількістю викидів діоксиду вуглецю на один долар ВВП. А це означає, що ми забагато спалюємо і замало виробляємо, неефективно використовують ресурс передусім підприємства сфери енергетики та великі виробництва.
У Кадастрі викидів парникових газів фіксують: найбільше викидів від виробників енергії, на другому місці транспорт – це 15%.
За сферами:
- енергетика – 66%;
- промислове виробництво і споживання – 17%;
- сільське господарство – 13%;
- сміття – 4%.
За секторами:
- виробники енергії – 45%;
- транспорт – 15%;
- підприємства та будівництва – 8%;
- викиди від спалення твердих видів палива – 8%;
- викиди від спалення нафти і природного газу – 11%;
- інше – 14%.
*дані 2019 року, Кадастр парникових газів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Фахівці із захисту довкілля наголошують: Україні бракує грамотних законів про запобігання промисловому забрудненню і пільг для тих, хто готовий переходити на чистіше виробництво. Податок на викиди CO2, його запровадили ще 2011 року, він один із найнижчих у Європі, і в уряді його планують збільшити втричі до 30 грн за тонну. А от зелений тариф на виробництво відновлювальної енергії зіграв на руку монополістам на енергетичному ринку, рахують фахівці. Визнають це і в екологічному комітеті парламенту. Але, кажуть, працюють над стратегією.
"Енергетика, сільське господарство, викиди промислових підприємств великих, інфраструктура та інше повинні зібратися разом з урядом і обговорити, наскільки це можливо. Цей напрямок обговорення вже розпочатий", – зазначає голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Як саме – розказують екоактивісти. Кажуть: Міністерство захисту довкілля працює фактично як статист – фіксує, скільки і яких ресурсів у нас. Провадити політику не встигає – міністрів на його чолі змінюють чи не раз на рік. Ба більше, стратегія розвитку держави передбачає: викидів від нас ставатиме дедалі більше.
"У промисловості ми плануємо наростити викиди. З точки зору економіки держава передбачає, що ми будемо розвиватися. І нам потрібно більше підприємств. У транспорті – навіть якщо Європа буде переходити на електромобілі, старі електромобілі потраплять в Україну, і ми будемо полігоном для старих автівок", – зауважила експертка.
Водночас мета всього світу – не допустити, аби планета нагрілася більше як на 2 градуси за Цельсієм. Бо це – уже катастрофа. За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, якщо Земля нагріється на 1,5 градуса, спека влітку триматиметься довше, через це будуть неврожаї. А під воду можуть піти не лише Венеція чи Амстердам, а й Одеса.
Марія Писаренко, Дар'я Воронкова, "5 канал"
Нагадаємо, Конференція сторін конвенції триває з 31 жовтня по 12 листопада в шотландському місті Глазго. СОР26 називають вирішальною для боротьби з кліматичними змінами.
