Нобелівська премія-2021: найгучніші відкриття та нелегка доля біженців

"Час за Гринвічем" 5 канал
Нагородження відбудеться 10 грудня, через пандемію церемонію вже вдруге проведуть онлайн і без традиційного помпезного банкету

Зміни клімату, глобальне потепління, адаптація людства до нових умов та проблема біженців. В середині вересня це були головні теми на Генеральній Асамблеї ООН. Однак, виявляється, вони непокоять не лише провідних світових політиків, а й топ-науковців. Саме дослідження цих явищ та їх революційні результати принесли вченим звання нобелівських лавреатів. Цікаво, що раніше вчені перемагали за дослідження беззаперечно корисних процесів та явищ, але зовсім незрозумілих пересічним громадянам. Та цьогоріч, за що здобули Нобеля – зрозуміло всім. Страждаємо від аномальних погодних явищ – це наслідки глобального потепління. Їх навчилися прогнозувати цьогорічні переможці з фізики. Новий та дієвий інструмент для побудови молекул – винайшли переможці-хіміки. Яка нелегка доля біженця – описав цьогорічний нобелівський лавреат із літератури. І відповідь, чому людина здатна долати пустельну спеку Сахари та екстремальні холоди Арктики, з’ясували нобелівські лавреати з біології та медицини. А з ними всі наукові секрети дізналася журналістка "5 каналу" Мирослава Танська для програми "Час за Гринвічем".

Гострий перець і ментол, який, зокрема, міститься у м'яті. Ось ці звичайні й часом непримітні речі допомогли двом американським ученим отримати цьогорічну Нобелівську премію з медицини. Її присудили за відкриття рецепторів температури й дотику. Але як ці рослини допомогли науковому відкриттю? 

Фізіолог Девід Джуліус та молекулярний біолог Ардем Патапутян відкрили рецептори, які реагують на механічні подразники шкіри і внутрішніх органів. Їхнє дослідження допомогло зрозуміти, як спека, холод і механічна сила провокують нервові імпульси. Саме вони допомагають людям пристосовуватися до навколишнього світу.

Дослідження
Дослідження5 канал

"Це дослідження стосується сенсорних систем. Вони повідомляють нашому мозку, яким є світ. Ми його відчуваємо через кольори, які бачимо, звуки, які чуємо, текстури, до яких торкаємося. Ми всі можемо ставитися до цього як до частини біології, яка стосується кожного з нас", – наголосив нобелівський лавреат з медицини Девід Джуліус.

І справді, ці результати наукового дослідження може перевірити кожен із нас. Коли ми їмо перець чилі, то відчуваємо печіння – його викликає хімічна сполука капсаїцин. Вона активує нервові клітини. І, водночас, спричиняє больові відчуття. Девід Джуліус відкрив цей рецептор капсаїцину. Для своїх досліджень використав гостру сполуку з перцю. Коли науковець досліджував здатність білка реагувати на тепло, то виявив термочутливий рецептор. Він стає активним при температурах, які тіло сприймає болючими. Саме тому, до прикладу, коли ми торкаємося гарячої каструлі – відсмикуємо руку.

Перець
Перець5 канал

А за допомогою ментолу інший вчений Ардем Патапутян виявив рецептор, який допомагає відчувати холод. Наприклад, коли ми їмо морозиво, через горло до шлунка нібито проходять частинки холоду. Або ж холод з'являється в інших частинах тіла. Ці відкриття пояснили, як нервова система реагує на перепади температур. І саме вони стали підґрунтям для розробки препаратів проти тяжких захворювань. Зокрема, ліків від хронічного болю. А головне, відтепер науково доведено: людина може пристосовуватися до будь-яких кліматичних умов. Саме тому може витримати як пустельну спеку Сахари, так і екстремальні холоди Арктики.

Пустеля
Пустеля5 канал

"Що чекає на нас у майбутньому? Виявлення чутливості – це важлива сфера, і раніше ми про це навіть не здогадувалися. Я довго вивчав, як імунні клітини задіюють рецептори і на що це впливає. І тепер даю на це відповідь", – сказав нобелівський лавреат із медицини Ардем Патапутян.

Як змінюється клімат на Землі? Це навчилися прогнозувати Шукуро Манабе, Клаус Гассельманн і Джорджіо Парізі. Вони стали лавреатами Нобелівської премії з фізики. Японський дослідник Манабе та німецький Гассельманн зуміли переконливо спрогнозувати глобальне потепління.

"Я намагаюся допомогти зрозуміти, чому змінюється клімат. Це і є ключова частина мого дослідження. Я сподіваюсь, що завдяки йому нам вдасться врятувати світ від жахливих наслідків", – розповів лавреат Нобелівської премії з фізики Шукуро Манабе.

Чи впливає підвищення рівня вуглекислого газу на зростання температури на поверхні Землі? Манабе і Гассельманн підтвердили, що викиди парникових газів призводять до змін клімату. А отже до непередбачуваних циклонів, аномальної спеки, руйнівних пожеж і навіть масштабних повеней. Саме це останні роки вбиває Землю. А у деяких країнах Африки та Азії – призводить до голоду.

"Наші дії мають бути амбітними. Ми не можемо чекати. Треба діяти уже зараз. І тому відкриття щодо клімату дають нам шанс на краще майбутнє", – зазначив голова Всесвітньої метеорологічної станції Петтері Таалас. 

Третій лавреат із фізики Джорджо Парізі відкрив, як взаємодіють хаос і відхилення величин у фізичних системах від атомного до планетарного масштабу. Простими словами – рух молекул та атомів, який ми вважаємо хаотичним, насправді є упорядкованим і чітко визначеним. Відкриття Парізі – одне з найважливіших внесків у теорію складних систем. Зокрема, і у клімат, який теж є її складовою.

"Кліматичні зміни – величезна небезпека для людства. Тому зараз дуже важливо, щоби урядовці спрямували всі свої сили на це. І відповідно, науковці робитимуть все, що у їхніх силах", – зазначив Нобелівський лавреат із фізики Джорджіо Парізі.

Новий інструмент для побудови молекул – органокаталіз. За таке відкриття нобелівський комітет із хімії нагородив німецького науковця Беньяміна Ліста і американця Девіда Макміллана. До речі, з німцем працювали двоє українців – Олександр Григоренко та Ігор Комаров. Вони стали співавторами Ліста. Раніше науковці вірили, що існує лише два види каталізаторів. Тобто елементів, які прискорюють хімічні реакції. Це метали та ферменти. Натомість Ліст і Макміллан розробили третій вид, який складається з маленьких органічних молекул. Це відкриття допоможе зробити хімічні речовини більш екологічними. Адже нові каталізатори не шкідливі для довкілля та дешеві у виробництві. Нині їх уже застосовують у виробництві ліків.

"Каталізатори – це дещо особливе для мене. Тому що це один атом чи молекула з магії. Це як винайдення чогось із нічого. Ну практично, дуже близько до такого. Це відкриття – дещо дивовижне", – сказав нобелівський лавреат із хімії Беньямін Ліст.

У царині ж літератури найактуальнішою стала тема біженців. Нобелівську премію цьогоріч отримав танзанійський письменник Абдулразак Гурна. У своїх творах він безкомпромісно змальовує життя мігрантів. Найвідоміший роман автора – "Рай". У ньому він описує культуру Східної Африки.

Швеція
Швеція5 канал

Сума цьогорічної премії – 10 млн шведських крон – це понад 950 тисяч євро. Нагородження відбудеться 10 грудня – у день смерті Альфреда Нобеля. Через пандемію церемонію вже вдруге проведуть онлайн і без традиційного помпезного банкету. Але найкраще святкування – це відкриття вчених, завдяки яким наш світ може отримати нові шанси на безпечне майбутнє.

Читайте також: стали відомі лауреати Нобелівської премії миру.

Мирослава Танська, "Час за Гринвічем"

Попередній матеріал
"Російський слід" у "Великому будівництві": ексклюзивні кадри вантажівок, забитих бітумом з РФ
Наступний матеріал
Хто вбив В'ячеслава Чорновола і що у головному відділенні СБУ робив колишній офіцер ФСБ РФ
Loading...