Аномальна спека, великі потопи, землетруси, зникнення з карти світу поселень і цілих міст. А ще нестача їжі і як наслідок – голод. Такі невтішні прогнози науковців, які зараз констатують перші наслідки глобального потепління. Світ говорить про нього вже далеко не перший рік. Та от держави-лідерки ніяк не можуть взятися за голову. Зменшити викиди в атмосферу домовлялися ще на Паризькому саміті у 2015 році. Та віз і нині там. Економічний розвиток, національні проблеми та й власні амбіції політиків – їм набагато важливіші. Але рейтинги тануть так само швидко, як нині скресають льодовики. Зміни клімату відчувають вже й українці. У Глазго понад 100 країн світу, серед яких і Україна, домовилися скоротити викиди метану на 30% до 2030 року. А ще зменшити тотальне вирубування лісів. От лише до кліматичних ініціатив не надто долучається Росія, Індія та Китай. А саме вони є одними з найбільших забруднювачів довкілля. І навіть глобальне потепління не лякає тамтешніх царьків та імператорів, які чомусь уявляють себе володарями світу. То чи вдасться врятувати планету, коли немає одностайності у її лідерів – розповість журналістка "5 каналу" Христина Катарина для програми "Час за Гринвічем".
Щороку Земля дедалі сильніше відчуває на собі наслідки глобального потепління.
До кінця століття планета нагріється майже на +3°C , хоча критичним є уже +1°C, підрахували в ООН. Потепління призведе до збільшення рівня води у Світовому океані та частіших природних лих: від лютих морозів чи злив до затяжної посухи та потужних буревіїв. Щоб не перетнути точку неповернення, у 2015 році зо дві сотні держав підписали Паризьку кліматичну угоду. У ній пообіцяли не допустити підвищення середньої світової температури більш як на +2°C градуси за Цельсієм, а ще – знизити шкідливі викиди й збільшити виробництво альтернативної енергії. Звіряти виконане з обіцяним приїхали до Глазго на 26-ту Кліматичну конференцію ООН.
"Людство вже давно відстало від годинника кліматичних змін. До півночі залишилася одна хвилина – одна хвилина до судного дня. Слід діяти вже зараз! Якщо ми цього не зробимо, наші ненароджені діти і їхні нащадки нам ніколи не пробачать", – сказав прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Найсуперечливіша частина угоди – відмова від викопних джерел енергії. За останні 5 років споживання газу у країнах "Великої двадцятки" збільшилося на 12%. А цьогоріч – через зростання цін на блакитне паливо держави почали повертатися до вугілля, так званої "брудної" енергетики, від якої поступово відмовлялися. Особливо енергетична криза вдарила по Європі, яку Росія шантажувала цінами на енергоносій. Обсяги запасів газу у сховищах Євросоюзу рекордно низькі, а в Британії взагалі останні місяці колапс на заправках через брак бензину. Тож активно запрацювали вугільні електростанції. Виробництво електрики на вугільних ТЕС у Німеччині, Іспанії, Великій Британії та Франції перевищило торішній показник.
Утім найбільше вугілля використовує Китай: понад половину світового обсягу. Щоб оговтатися після пандемії, фабрики в Піднебесній запрацювали на повну потужність і почали споживати багато електроенергії. При цьому видобуток чорного золота у країні скорочувався через квоти. Це спричинило дефіцит палива – і Китай зіткнувся з масштабними відключеннями світла та простоєм на виробництвах. Відповідно, Пекіну довелося знову наростити видобуток вугілля й збільшити імпорт, щоб забезпечити тепло на зиму. Китай фактично висушив світовий вугільний ринок. Ціни на чорний енергоносій злетіли до рекордної суми за останні 10 років.
"Залежність від викопних видів палива штовхає людство до краю прірви. Перед нами вибір: або ми від них відмовляємося, або вони нас вб’ють. Час сказати "годі". Годі нищити біорізноманіття, годі вбивати себе вуглекислим газом, годі ставитися до природи, як до туалету. Ми самі риємо собі могили", – зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Попри енергетичну кризу, деякі держави свідомо відтягують перехід на "зелені" джерела енергії. Витік документів напередодні кліматичного саміту свідчить: низка держав намагалися вплинути на висновки експертів ООН, які досліджують зміни клімату. Це, зокрема, Саудівська Аравія – провідний експортер нафти, Австралія – найбільший експортер вугілля у світі та Індія – друга після Китаю за обсягами споживання вугілля. Поки країни не поспішають переходити на "чисту" енергетику, атмосфера задихається від викидів вуглецю. На держави "Великої двадцятки" припадає 75% усіх парникових газів. Цьогоріч їх виробництво лише зросте, прогнозують науковці. Вже зараз концентрація токсичних речовин в атмосфері перевищила показники останньої декади. Тому на саміті у Глазго понад 100 держав пообіцяли цього десятиліття скоротити шкідливі викиди метану на 30%.
"2030-рік – це забіг на коротку дистанцію, але нам також потрібно готуватися до марафону, щоб досягти цілі. Я хочу перетворити найбільшу економіку світу на квітучий, інноваційний механізм із чистою енергетикою, який не шкодить довкіллю. Тому до 2050 року Сполучені Штати скоротять шкідливі викиди до нуля", – наголосив президент США Джо Байден.
Таку саму мету собі поставили й низка інших розвинутих держав. Тобто до середини століття планують виробляти стільки вуглекислого газу, скільки можуть поглинути ліси й океани. Серед підписантів немає Китаю, Росії та Індії – найбільших забруднювачів повітря. Китайський та російський президенти взагалі проігнорували саміт і не поспішають називати конкретний термін відмови від викопних видів палива. За що добряче отримали на горіхи від американського президента.
"Китай хоче стати новим світовим лідером. Але при цьому не з'явився на саміті. Ви серйозно? Єдина нагальна тема, яку обговорює весь світ – це клімат. А ви від неї тікаєте. Те саме стосується Путіна та Росії. У нього горить тундра – серйозні кліматичні проблеми, а він cидить склавши руки", – зазначив президент США Джо Байден.
А от Велика Британія, яку десятиліттями годувало чорне золото, одна з перших, хто готовий від нього відмовитися – вже у 2024 році. Свій внесок у стримання кліматичної катастрофи зробить і Україна.
"Наші цілі – скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року і не пізніше 2060 досягти кліматичної нейтральності", – розповів президент України Володимир Зеленський.
Україна вже скоротила шкідливі викиди на 63% – однак не за рахунок розбудови альтернативної енергетики.
"З моменту, коли Україна стала незалежною, в нас досить багато промисловості залишилося. У 90-і роки дуже багато заводів позакривалося – і істотне скорочення відбулося завдяки цьому. І ще скорочення відбулося, коли окупація Криму й Донбасу відбулася – ми не маємо доступу до цих територій і не знаємо, скільки там викидів зараз", – сказала керівниця відділу клімату та транспорту ГО "Екодія" Євгенія Засядько.
Водночас в Україні залишається багато промислового виробництва, яке неминуче викидатиме в атмосферу шкідливі речовини. Та й політику декарбонізації за 30 років так і не сформували. Насамперед експерти радять зосередитися на енергоефективності. Це заощадить не лише природні ресурси, а й платіжки за комунальні. А ще варто розвивати відновлювальні джерела енергії. На саміті у Глазго Україна разом із сорока іншими державами пообіцяла поступово відмовитися від вугілля. І щоб це вдалося, слід розробляти нові, екологічно чисті енергоносії. Наприклад, зелений водень. Велику ставку на нього робить Євросоюз, а Україну розглядає як потенційного експортера.
"Зелений водень означає, що нам потрібно розвивати відновлювані джерела енергії. Зараз їх в Україні досить мало – це, в середньому, до 10-12%. Та й то пов’язані з гідроенергетикою, яка не є самою екологічною. Наприклад, ГЕСи, які стоять на Дніпрі, вони істотно впливають на екосистему річки", – розповіла керівниця відділу клімату та транспорту ГО "Екодія" Євгенія Засядько.
Торік через посухи, лісові пожежі та повені Україна втратила з держбюджету 25 млрд гривень. У Євросоюзі підрахували: ми могли заощадити ушестеро більше, якби витратили ці гроші на запобігання стихії, а не подолання наслідків. На те, щоб виправити помилки, у держав є лише десятиліття. Воно стане вирішальним у боротьбі зі змінами клімату – твердить американський президент. А розвідка США застерігає: глобальне потепління тягне за собою не лише гнів стихії, а й боротьбу за ресурси, кліматичні війни, зникнення територій та мілітаризацію Арктики, яка втрачає свій крижаний покрив.
Читайте також: Україна підтримала дві великі кліматичні угоди на конференції у Глазго.
Христина Катарина, "Час за Гринвічем"