Чергова російсько-українська війна почалася 20 лютого 2014 року. За 5 років вона вбила 13 тисяч людей. І мільйони вигнала з власного дому. Це треті визвольні змагання України проти того самого ворога.
Вони чітко показали, скільки людей в Україні розуміють – за що країна бореться. І скільком це байдуже.
Ця війна має героїчні сторінки і такі, що за них краще мовчати. Цю війну Росія готувала давно, а Україна не готувалася до неї взагалі. Війна, яка народила країні армію і натякнула, що нації народжуються у вогні.
Війна, що знову дала нам героїв. І шанс, який ми можемо знову втратити. Так, як його втратили Острозький, Сагайдачний, Хмельницький, Виговський, Петлюра, Скоропадський та багато інших.
Війна, від якої втомилися ті, хто її вперто не помічав. Війна, яка знову довела – нації, які не вчать уроки історії, отримують криваві іспити. Або зникають взагалі.
Прийдіть до музею. Подивіться в очі Історії. Адже знати минуле – це виграти свою власну війну за майбутнє.
Як повідомляв 5.UA, Генеральна прокуратура України направила до Міжнародного кримінального суду в Гаазі інформацію щодо вчинення Росією страт 9 українських військовослужбовців під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве.
Дивіться фотогалерею за темою:
Синьо-жовтий чи жовто-блакитний: історія Державного Прапора України
