Політв'язень ГУЛАГу
Політв'язень ГУЛАГу 5 канал

"Дорогий татку і мамцю...": жертва політрепресій сталінського режиму передала свої листи з неволі музею Дніпра

Читайте по-русски
15-річну дівчину родом із Рівненщини засудили до 10 років таборів через зв'язок з УПА

Листи як доказ політичних репресій радянської влади – Марія Засіменко-Бонацька, 86-річна мешканка Дніпра, яка сім років відсиділа в таборах через зв'язок з Українською повстанською армією, передала до музею листи, які писала рідним із неволі, та власноруч вишиті серветки. Музейники кажуть – особисті речі політв'язня – неабияка цінність, адже це речові докази масового ув'язнення й заслання українців через боротьбу за незалежність. Цінні експонати бачила Наталя Світлова.

"Татку і дорогенька моя матусю. Простіть, що принесла вам стільки нещастя. За все вже відбуду тут я", – писала рідним Марія Засіменко-Бонацька 10 лютого 1950 року, третій рік перебуваючи у ГУЛАГу.

15-річну дівчину родом із Рівненщини засудили до 10 років таборів через зв'язок з УПА. Нині Марії Засіменко – 86, вона передає написані в таборі листи до музею. Їх трохи більше десятка – бо дозволялося писати лише двічі на рік.

"Всього, що там робилося, звичайно не напишеш. Але здогадливо для батьків. А тоді треба було написати, бо було багато односельчан і з сусідніх сіл. І "передає вам  привіт з Головина Катя чи Оля", фамілію. А  вона так само напише, що передає від мене привіт в Трубиці. І вони знайомляться. І таких зв'язок", – пригадує пані Марія.

Звільнили Марію Засіменко-Бонацьку 1954-го, після смерті Сталіна. З табору вона забрала зошит, який сама зробила з пакувального паперу для ниток. А також вишивки.

"З посилки полотно, я вишила таку скатертину, і вона служила – пригощались ми, на Великдень, на Різдво, на свої день народження", – ділиться жінка. 

Особисті речі політв'язнів мають неабияку цінність, кажуть працівники музею. Адже це речові докази масового ув'язнення й заслання українців через боротьбу за незалежність у середині ХХ століття.

"Після війни дуже збільшилася кількість в‘язнів ГУЛАГів саме українців, тому що туди потрапили дуже багато людей з західної України, які були причетні до руху ОУН УПА, які були тим чи іншим чином причетні до подій і процесів. Якщо простежимо статистику, то збільшується відсоток в‘язнів українців, з Прибалтики, Білорусі і ці речі мають історичну цінність, тому що показують – який там побут був у в‘язнів, чим вони займалися, не втрачали людяності", – пояснює співробітник музею Дмитро Романчук.

У музеї речі зв'язківця УПА й радянського політв'язня Марії Засіменко-Бонацької експонуватимуться у залі, присвяченій темі політичних репресій.

Наталя Світлова, Олександр Пронський, "5 канал"

Попередній матеріал
Армійці ВМС, які не зрадили присязі після окупації Криму, святкують 5-річчя своєї артбригади
Наступний матеріал
Зеленський пояснив, чому не з'явився на "Олімпійський" для здачі аналізів: не знав, що з ними буде далі

У Львові вшанували пам'ять генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича

Трагедія Павлокоми: як вояки польської Армії Крайової стратили понад 300 мирних українців

Посол України назвав міфом війну солдатів УПА проти волинських чехів

Бій УПА з НКВС під селом Космач: як українці знищили каральний загін радянської влади

Президент підписав закон про надання воїнам ОУН та УПА статусу "учасник бойових дій"

Рада надала статус "учасників бойових дій" воїнам ОУН та УПА