Депутат Донецької облради постачав у “ДНР” обладнання для шахт
Депутат Донецької облради постачав у “ДНР” обладнання для шахт ssu.gov.ua

Дехто зможе уникнути відповідальності за незаконне збагачення: КВУ щодо закону про спецконфіскацію

Читайте по-русски
У 2015 році в Україні вже було введено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, однак у 2019 році КС визнав відповідну статтю неконституційною

11 вересня Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону № 1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" (так званий закон про незаконне збагачення). Про це йдеться на сайті КВУ.

Відповідно до Пояснювальної записки: "Законопроєкт спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

Попри загальну спрямованість законопроєкту на розв'язання проблемних питань у сфері боротьби з корупцією, за висновками експертів КВУ окремі положення законопроекту є такими, що можуть суперечити Конституції України. Зокрема, ч.2 ст. 290 Цивільно- процесуального кодексу України пропонується визначити, що позов про визнання необґрунтованими активів може пред’являтися щодо тих активів, які були набуті протягом чотирьох років до дня набрання чинності запропонованого проєкту. Тобто, відповідні позови будуть стосуватися і тих активів, які були набуті ще до того, як запропонований закон набув чинності.

Отже, вказане положення не узгоджується зі ст. 58 Конституції України, відповідно до якої: "Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".

Повний текст положення ч. 2 ст. 290 сформульовано в такий спосіб: "Позов пред'являється щодо набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", які перебували на день набрання чинності вказаним Законом у власності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у власності чи володінні іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула їх за рахунок чи вказівкою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом".

Це саме зауваження до законопроєкту було вказано у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ, відповідно до якого законопроєкт було рекомендовано доопрацювати з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Зауваження ГНЕУ: "У ч. 2 нової редакції ст. 290 ЦПК визначається, що позов може пред'являтися щодо необґрунтованих активів, які набуті протягом чотирьох років до дня набрання чинності запропонованого проєкту, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день набрання чинності проєкту. Вважаємо, що це положення не узгоджується зі ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи".

Таким чином, ухвалення законопроєкту №1031 в цілому без урахування відповідних зауважень не сприятиме реалізації мети проекту, оскільки окремі положення закону можуть бути в подальшому успішно оскаржені в Конституційному Суді України, що в результаті дозволить недоброчесним особам уникнути відповідальності за незаконне збагачення, вважають у КВУ.

"Варто відзначити, що в 2015 році в Україні вже було введено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Однак у 2019 році Конституційний Суд визнав відповідну статтю Кримінального кодексу неконституційною. Саме тому зараз, розробляючи новий закон, влада має максимально врахувати рішення КСУ та запропонувати юридично бездоганний документ. Натомість, суспільству пропонується проект закону, який має досить очевидні ознаки неконституційності. Таким чином може знову виникнути ситуація, коли Верховна Рада ухвалить закон, але згодом його положення буде скасовано КСУ. Тому, ставлячи за ціль притягнути до відповідальності, в тому числі, чиновників, які займалися незаконним збагаченням упродовж 4 минулих років, влада має запропонувати таке рішення, яке буде максимально юридично коректним і повністю відповідатиме Конституції. В іншому разі – позитивний ефект від закону буде мінімальним, а ідея покарання за незаконне збагачення – остаточно дискредитованою", – підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв, що в Україні набув чинності закон про штрафи за руйнування доріг фурами.

Також дивіться фотогалерею за темою:

Гордовито, з орденом на шиї: як Полторак з військової посади уходив – ФОТО

Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/
Полторак йде з військової посади
/

Попередній матеріал
"Формула Штайнмаєра" в нав'язаній редакції для України є капітуляцією – Єлісєєв
Наступний матеріал
Брифінг президента України Володимира Зеленського – відео

В Україні набув чинності закон про штрафи за руйнування доріг фурами – скільки платитимуть порушники

Парламент ухвалив закон Зеленського щодо оборони держави

Зеленський підписав закон про початок роботи ВАКС

Зміни до "Закону про столицю": чому думки народних депутатів розділилися – включення з Ради

Рада ухвалила закон про запуск реформи прокуратури – що він передбачає

Верховна Рада ухвалила закон про початок роботи Вищого антикорупційного суду