"Близько сотні людей, в основному люди літнього віку, зібралися біля пам'ятного каменю біля залізничного вокзалу. Деякі прийшли з національними прапорами", – йдеться у публікації.

Як зазначається, захід проходить під наглядом приблизно 20 працівників правоохоронних органів. І хоча він не узгоджений з місцевою владою, силовики не втручалися. Захід розпочався з традиційної молитви (дуа).

Згодом стало відомо, що у Сімферополі учасники зібрання біля пам'ятного знака жертвам депортації кримських татар на залізничному вокзалі змушені були розійтися через втручання співробітників МВС РФ і Росгвардії. Про це повідомляє проект Крим.Реалії.

Як зазначається, учасникам мітингу оголосили про відповідальність за "несанкціонований публічний захід". Наприкінці акції виник невеликий конфлікт між активістами і силовиками. Після короткої словесної перепалки люди почали розходитися.

Додамо, що жалобний захід, присвячений Дню пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, закінчився біля пам'ятного каменя безпосередньо на залізничному вокзалі, звідки відправляли вагони з людьми в 1944 році. Приблизно 50 осіб пройшли колоною до вокзалу зі скверу біля бульвару Леніна, багато з національною символікою. Біля каменю присутні прочитали молитву, кілька живих свідків депортації розповіли про свій досвід і закликали не забувати про загиблих.

Активістка Українського культурного центру в Криму Олена Попова, яка поклала квіти до пам'ятника на вокзалі, повідомила, що невідомі прибрали з пам'ятника прапор України.

Зауважимо, що у Сімферополі 18 травня висадили 3000 квітів біля пам'ятного знака жертвам геноциду кримських татар 1944 року. Про це повідомляє прес-служба підконтрольної РФ адміністрації міста.

За даними відомства, проте, квіти висадили в рамках заходів із озеленення та благоустрою громадських просторів представниками "Міськзеленгосп".

Разом з тим у селищі Нижньогірському Нижньогірського району Криму російський поліцейський намагався заборонити активісту використовувати національний прапор під час заходів, присвячених річниці депортації кримських татар. Як випливає з відео, оприлюдненого у Facebook, група активістів йшла на акцію, присвячену річниці депортації, один з учасників ніс у руці кримськотатарський прапор з жалобною стрічкою. Їх зупинив співробітник поліції, який вимагав прибрати прапор, посилаючись на "рішення адміністрації Нижньогірського району".

При цьому, глава окупаційної адміністрації Нижньогірського району Сергій Гришко в коментарі "Крим.Реалії" спростував інформацію про заборону використання кримськотатарських національних прапорів.

"Я по телефону такі питання не обговорюю. Не було таких розпоряджень (про заборону використання кримськотатарських національних прапорів 18 травня – ред.)", – сказав він.

Як повідомляв 5.UA, сьогодні – 75-ті роковини геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року на півострові розпочалася операція з примусового переселення. Вона тривала два дні і завершилася 20-го травня. Офіційно причиною назвали буцімто співпрацю кримських татар із нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Загалом депортували майже 200 тисяч людей, за даними самих кримських татар – більше 400 тисяч. Однак, як повідомляє український інститут національної пам'яті, жодних доказів так званого "масового дезертирства" кримських татар не існує.