Стати на військовий захист містечка, району чи громади в разі військової загрози. Таке завдання може лягти на плечі сил Територіальної оборони, яка до 2017 року існувала, але здебільшого на папері. Від 2018 року триває робота із законодавчого врегулювання засад тероборони, і тепер на розгляд парламенту можуть потрапити два документи. Подати законопроєкти автори мали до 29 грудня, згідно з настановами президента Зеленського. Але поки на сайті парламенту зареєстрований лише один. Більше знає журналістка "5 каналу" Олена Рибінська.
У разі нападу Росії з боку окупованого Криму відбудеться повна мобілізація населення. Наприкінці минулого тижня таку тезу озвучив президент Володимир Зеленський. Хоча зауважив – навіть боїться уявити таку ситуацію.
"Ми нікуди не підемо, ми всі будемо воювати, всі будуть мобілізованими – і чоловіки, й жінки. Це буде погано для населення України", – заявив Зеленський.
Реакція на такі висловлювання верховного головнокомандувача не забарилася. Так, заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони Сергій Кривонос в інтерв'ю "Новому времени" зазначив – без спецпідготовки мобілізовані не зможуть дати відсіч ворогу.
"Навіть мобілізувавши людей, ми їх повинні ще навчити. Тому що ми ж не воюємо м’ясом, не кидаємо людей десятками тисяч", – сказав Кривонос.
А от спроможними в питанні мобілізації могли б стати сили Територіальної оборони. Долучитися до захисту країни могли б як добровольці, так і військовослужбовці, що пройшли службу. Основне – бажання захищати країну від зовнішнього ворога. Такі загони можуть бути сформовані на територіях областей, районів чи громад, із відповідним фінансуванням та підпорядкуванням. Над такими механізмами нині й працюють групи експертів двох альтернативних проєктів – авторства народних депутатів та РНБО.
"Маємо готуватися до війни в мирний час, і готувати свої сили. Рухаємося вперед, щоб змінювати те, що існує", – розповіла голова правління організації ВО "Патріот" Ганна Майборода.
Сили Територіальної оборони будуть оснащені стрілецькою зброєю, однак її не роздаватимуть усім підряд, передуватиме спеціальний вишкіл та дозвіл на користування. Та у медійному просторі між авторами і представниками обох проєктів закону спалахнули чвари. Під час презентації проєкту від РНБО, радник керівника Офісу глави держави Олексій Арестович розкритикував альтернативний законопроєкт, поданий народними обранцями. Зокрема йдеться про зберігання зброї вдома, порядок підпорядкування та порядок фінансування тероборони. На думку Арестовича, альтернативний проєкт закону містить у собі високі ризики сепаратизму, мовляв, групи озброєних людей можуть спробувати встановити контроль на певних територіях.
"Ризики сепаратизму і не до кінця продуманий закон, уявимо події 2014-го, намагалися якнайкраще, не прорахували ризики, а робоча група РНБО прорахувала і цей законопроект особисто вважаю кращим", – заявив Арестович.
Водночас співавтори проєкту закону від народних депутатів зазначають – низка інформаційних випадів у бік їхньої розробки – популізм, бо таких пунктів немає в їхньому документі. Суперечливі тези лунали на стадії роботи над проєктом, та з остаточного варіанту, який подали до парламенту – їх узагалі прибрали. До речі, попри наявність проєкту РНБО, заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони Сергій Кривонос підтримує альтернативний проєкт. І є одним із його творців.
"Наш законопроект зареєстрований, їхній ви бачили? Ми впродовж року працювали в комітеті Верховної Ради, а ті люди – їх у Верховній Раді не бачили", – пояснив Кривонос.
Щоби вийти на спільний проєкт, автори документа від нардепів пропонують створити тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради. І доопрацювати не кулуарно, а публічно. Та нині, попри визначений президентом термін подання проєктів до 29 грудня – на сайті парламенту зареєстрований лишень один, авторства народних обранців.
Олена Рибінська, Віктор Сніжко та Микола Довгий, "5 канал"
