Умисна брехня чи просто брак освіти: розвіюємо міф путінської пропаганди про "Новоросію"

День Незалежності Shutterstock
Путін стверджує, що південь України до XVIII століття був Диким степом і щойно з приходом сюди Російської імперії, ця територія була колонізована та цивілізована, справжня Новоросія. Тільки от це цілковита неправда

12 липня 2021 року. Путін заговорив українською. Саме так – на сайті російського президента з'явилася його стаття буцімто про історичну єдність росіян і українців. 

На багатьох сторінках словесної еквілібристики і відвертої брехні, Путін хоче довести свою давню тезу. Насправді, так звана стаття Путіна – набір усіх можливих імперських міфів – від XV століття і до сьогодні. "Машина часу" вирішила спростувати більшість, довести, що українці і росіяни не один народ і спробувати пояснити, навіщо Путін це написав. Якщо це взагалі можливо. 

У своїй істеричній статті Путін не оминув улюбленої теми – так званої Новоросії.

У російському трактуванні минулого південь України до XVIII століття – Дикий степ. Земля грізних і небезпечних кочівників. І щойно з приходом сюди Російської імперії ця територія була колонізована та цивілізована. Справжня Новоросія. Тільки от це цілковита неправда.

Степи північного Причорномор'я протягом століть часто змінювали своїх господарів. Тут були візантійські колонії, панували скіфи і сармати, готи, анти, хозари і печеніги. У IX столітті руський князь Святослав переміг хозарів і на якийсь час встановив контроль над степом. Вихід до Чорного моря для держави, яку нині називають Київська Русь, був стратегічно важливим – саме завдяки цьому здійснювалися торгові і культурні контакти з Візантією.

Вихід до Чорного моря
Вихід до Чорного моря5 канал / Машина часу

У XIII столітті після нападу на Русь монголо-татар причорноморський степ став повністю підвладний Золотій Орді. Галицько-Волинська держава Данила Галицького переорієнтовується на взаємини із Західним світом, майбутня Московія стає улусом Орди і частиною світу татарського. Київщина входить до Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Князю Вітовту припадає до вподоби ідея побудови держави від Балтійського до Чорного морів.

Вежа Вітовта
Вежа Вітовта5 канал / Машина часу

Цьому камінню понад 600 років. Так звана Вежа Вітовта просто біля греблі Каховської ГЕС. Нагадування про те, що колись це була територія Великому Князівству Литовському.

Поки Московія була улусом Орди литовсько-українське військо перемогло татар у битві під Синіми Водами і встановило контроль над Правобережжям Дніпра аж до Чорного моря. Утім військові успіхи кінця XIV століття були нетривалими. Велике Князівство Литовське уклало унію з Польщею, щоб згодом злитися в єдину Річ Посполиту, а вже у XV сторіччі на степи Причорномор'я прийшла Османська імперія – за посередництва підлеглих їй кримських і ногайських татар.

"Увагу Османів до регіону привертали проблеми безпеки та комерційні інтереси. Особливо вони були зацікавлені в рабах. Работоргівля стала домінувати. Ногайці та кримські татари реагували на цей попит, поширюючи свої набіги на північ від понтійських степів", – мовиться у книзі Сергія Плохія "Брама Європи". 

Практично у цей же період у степу з'являються і козаки. Рибалки, мисливці, все ж переважно – воїни-розбійники.

Селище Тягинка на березі Дніпра. Саме з цим місцем пов'язана перша письмова згадка про українських козаків. 

Рік 1492-й. Колумб мимоволі відкриває Америку, а кримський хан скаржиться литовському князю Олександру на його підлеглих із Києва та Черкас за розбій і вимагає покарати винних.

Козаки
Козаки5 канал / Машина часу

Роман Кабачій, журналіст та історик, розповідає: "Перша згадка про козаків, коли козаки напали на турецьке судно, зараз це село Тягинка на правому березі Дніпра, Білозерський район. Козаки тут почали засновувати зимівники. Це такі невеликі хутори, які знаходилися в балках, таких улоговинах, які, по-перше, нелегко було знайти, по-друге, захищали від суховіїв".

У XVI столітті за порогами Дніпра виникає перша Січ, куди з півночі і заходу стягуються різноманітні втікачі. Крім укріплення, далі в степу виникають невеликі козацькі поселення. Вони простягаються аж до Чорного моря.

Кабачій говорить: "Там, де було найбільше цих зимівників, утворювалися паланки – адміністративні одиниці Січі. На території Херсонщини була Прогноївська паланка, в околицях нинішнього села Геройське, де добували сіль і рибу".

Сьогодні село називається Геройське, а колись воно мало назву Прогної і було столицею паланки Січі.

Отець Павелко розповідає: "Це найстаріше старе родовище солі у світі. Про нього згадують ще 5 тисяч років тому. І досі її добувають. Вона цілюща. А колись брав і відправляв її на експертизу. Там стільки мінералів, що казали Мертве море в Ізраїлі "відпочиває".

Родовище солі біля села Геройське
Родовище солі біля села Геройське5 канал / Машина часу

Сіль з озер на Кінбурнській косі добувають і сьогодні. У середині 16 століття на вузькому перешийку, що відділяє Дніпровський лиман від Чорного моря, оселилася козацька родина Капустів і почала соляний промисел. Сусідство з Кримським ханством цьому не перешкоджало.

Історик Сергій Громенко каже: "Згідно із поширеною чорною легендою, Кримське ханство нічого іншого не робило, як тільки нападало на беззахисні землі Литовсько-Польської держави, а відповідно України. І на Московію. І виводило величезні тлуми люду. Насправді ситуація виглядає щонайменше на рівних".

Рік 1603. Польський друкар Томаш Маковський закінчує роботу над великою мапою Речі Посполитої. На південних теренах, заселених козаками, вперше з'являється термін "Вкраїна". 

Перша згадка назви "Вкраїна"
Перша згадка назви "Вкраїна"5 канал / Машина часу

Рік 1709. Гетьман Іван Мазепа вступає в коаліцію з шведським королем Карлом XII. До неї приєднуються і козаки із Запоріжжя під проводом кошового отамана Костя Гордієнка. Реакція московського царя Петра І була миттєвою – він наказав знищити гетьманську столицю Батурин і Запорозьку Січ. Обидва накази виконали з особливою старанністю і жорстокістю. У Батурині вбивали жінок і дітей, на Січі нищили навіть могили.

Після руйнування Чортомлинської Січі козаки під проводом Костя Гордієнка вирушили на південь у володіння Кримського хана. Зупинились там, де заснували нову січ, яку назвали Кам'янська.

Кам'янська Січ проіснувала недовго. Засліплений жадобою помсти Петро наказав знищити і її. Козаки подалися ще далі на південь. В Олешки.

Олешки – козацький край. У XVIII столітті, втікаючи від Росії, козаки заснували тут чергову Запорозьку Січ. Про це нагадують тепер тільки дорожні знаки, які вказують кудись в очерет.

Усі, хто після поразки Мазепи, не захотів чи не зміг залишатися на захопленій московитами території Гетьманщини, подався на Південь. Офіційно це називалося територією Війська Запорозького Низового, під протекторатом Кримського Хана, неофіційно – Ханська Україна, або ж по простонародному Ганьщина. Жити на Ганьщині було значно краще, ніж під Москвою чи Польщею. Повна свобода, десятки промислів, прості і невисокі податки. На нинішню Херсонщину потяглися тисячі переселенців. Золота доба скінчилася 1733-го, зі смертю кошового Костя Гордієнка.

Ганьщина
Ганьщина5 канал / Машина часу

Усе, що нам залишилось від Кам'янської Січі, камінний хрест. Він стояв на могилі Костя Гордієнка. Точне місце розташування його могили, на жаль, невідоме.

Уже через рік після смерті Гордієнка козаки погодилися на чергові вмовляння Росії повернутися у її "братські обійми". У 1734 році в Лубнах на Полтавщині було підписано договір, за яким козаки поверталися під російський протекторат – з правом вибирати собі кошового і користуватися усіма давнішими привілеями та промислами. Росія дарувала такі права не просто так – готувалася до війни з Туреччиною.

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, каже: "У 1734 році повертаються перед черговою російсько-турецькою війною на територію підвладну московському цареві і засновують нову, так звану Покровську Січ, або ж Підпільненську, яка проіснувала аж до 1775 року".

У 1735 війна таки розпочалася, але кампанія, яка велася протягом трьох років, була проведена бездарно. Аж через 30 років Російська імперія повторила спробу вийти до Чорного моря. За допомогою запорозьких козаків цього разу завдання було виконане. Козацтво за участь у війні отримало своєрідну винагороду. У Петербурзі вже давно визрів план ліквідації Січі та запорозького козацтва. Виконати вирок доручили сербу, генерал-поручику Петру Текелію. 25 травня 1775 року армійський корпус регулярної російської армії вирушив із фортеці святої Єлизавети до Запорозьких Вольностей.

Тарас Чухліб каже: "Якщо говорити про кількість військ, то йшло дві армії, дві російські армії з театру бойових дій з Османської імперії. Одна під керівництвом генерала Сокоровського, друга під керівництвом генерала Текелія. Близько 60 тисяч війська, але це регулярне військо з гарматами зі всією структурою і козаки в гарнізоні відпочивали. Це фактично був гарнізон, а все запорозьке військо розійшлося по зимівниках".

Більшість козаків вимагали від Калнишевського битви. Однак той не вірив в успіх. Згодом вся запорозька старшина на чолі з Калнишевським вийшла назустріч росіянам і тут же їх заарештували. Наступного дня Текелій зібрав на січовому майдані козаків і оголосив, що Військо Запорозьке за наказом імператриці скасоване. Так тихо і без бою припинила своє існування Запорозька Січ. Частина козаків подалася за Дунай, інша розселилася по степах нинішньої Херсонщини.

Запорізька Січ
Запорізька Січ5 канал / Машина часу

Рік 1775. Хоча війна з Туреччиною щойно завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору, Росія уже готується до нових боїв. Вирішено будувати чорноморський флот. Для верфі вибирають місце у гирлі Дніпра. Тут, на місці старого укріплення, розростається місто. Херсон.

Володимир Демченко, кандидат філологічних наук, говорить: "Міфологічною здається історія Херсонщини деяким нашим мешканцям, які нарізають кола довкола пам'ятника Потьомкіну і вважають, якби не він, то не було б Херсона". 

Нове місто як і нові захоплені території, заселяли багато національностей, але передовсім українці. Саме вони, і це мусила визнати імперія, стали основою нового флоту.

"Матросов набирать флоту Черноморского из казаков запорожских и крестьян полуденной Малороссии как извечно опытных мореходов и победителей во множестве сражений и баталиях морских с неприятелем", – мовиться в наказі фельдмаршала Потьомкіна.

Козаки на заклик Потьомкіна відреагували мляво. Пам'ять про зруйнування Січі й ув'язнення кошового Калнишевського на Соловках була ще свіжою. Назбиралася заледве тисяча охочих під орудою Сидора Білого. Утім обіцянки відновити Запорізькі вольності, а також надати офіцерські звання і дворянство таки подіяла. Уже у травні 1783 року Сидір Білий привів з Херсона до кримського містечка Ахтіар цілу флотилію, яка і стала ядром майбутнього флоту. Проте командувати Чорноморським флотом довірили росіянину. Кошовий Білий повернувся у Херсон будувати нову флотилію – Лиманську. Невеликі гребні кораблі були звичніші для козаків, ніж важкі фрегати і лінкори.

У 1787 р. Туреччина підтримувана Францією, Німеччиною і Британією висунула Росії ультиматум – повернути Крим і визнати Грузію васалом Османів. Почалася війна. У бік Кримського берега і гирла Дніпра вирушив турецький флот – на той час один із найбільших не лише на Чорному, а й Середземному морях. Протистояти йому виявилась готовою лише Чорноморська козача флотилія Сидора Білого.

"Щоб зустріти турецьку ескадру з 25 кораблів, виставлених Портою на Чорне море, є тільки 10 суден наполовину гнилих: вони були побудовані з поганого матеріалу; флот з веслових галер, на який розраховували, зовсім не існує. Мордвинов, якому було доручено цю справу, думав тільки про те, щоб набити свої кишені, ... на відновлення флоту потрібно дев'ять мільйонів, але не знають, звідки взяти ці гроші", – мовиться у записах Олександра Безбородька, статс-секретаря, державного канцлера Російської імперії. 

Гроші знайшлися з так званої Малоросійської казни. Спішно добудована козацька флотилія з невеликих чайок стала сам на сам проти пів сотні великих суден турків. І перемогла! Суворов повірити не міг.

Козаки на Чорному морі
Козаки на Чорному морі5 канал / Машина часу

Під час битви у Дніпровському лимані турецький флот зазнав відчутних втрат, від яких так і не зміг відновитися. Щоправда, були серйозні втрати і в козаків. Зокрема смертельного поранення зазнав отаман Сидір Білий.

Командувати Лиманською флотилією призначили Де Рібаса. Ескадру чайок очолив заступник Білого Антін Головатий. Флотилія пішла далі на Захід і взяла активну участь у штурмі Хаджибея, який згодом був перейменований імператрицею в Одесу. Потім було взяття Акермана (нині Білгород-Дністровський) і Ізмаїла. Нарешті мир, унаслідок якого козаки сподівалися отримати обіцяні Потьомкіним вольності на теренах між Бугом і Дністром. Утім наступили на ті ж граблі довірливості. Тисячі козаків під виглядом подяки просто депортували на Кубань.

Є міфи, які настільки абсурдні, що їх навіть спростовувати важко. Так і з путінською Новоросією. Імперська назва захоплених Росією земель на півдні України навіть у XVIII-XIX століттях протрималася недовго. Новоросійськом, до речі, тоді коротко називалося нинішнє Дніпро. 

А сунути сюди ж Слобожанщину чи Харків, заснований українськими козаками ще у XVII столітті – верх цинізму, висловлюючись мовою Путіна. 

Важко зрозуміти, чого тут більше – умисної брехні чи просто браку освіти? Швидше, і одне і друге разом. 

Далі буде, незнання історії не звільняє від відповідальності. 

"Машина часу", "5 канал"

Попередній матеріал
"До Америки по хеппі-міл": ТОП-10 серій "Вечірнього преЗЕдента", які хочеться розібрати на крилаті вислови
Наступний матеріал
Дали "правильний" піджак і темник: "батько" мікромініатюр Микола Сядристий – про зустріч із Хрущовим
Loading...