Так, клавішник та басист гурту Led Zeppelin узяв своє псевдо саме в честь нашого героя.
Тож сьогодні – про справжнього Джона Пола Джонса. Відомого також під українським ім'ям Івана Павла. Отож починаємо.
Наприкінці ХІХ ст. у Францію прибула спеціальна делегація з Америки – із дорученням знайти тіло героя війни за незалежність США Джона Пола Джонса для перепоховання на Батьківщині. Американці, як бачите, дбають про свою історію. Озброєні ті люди були лише портретами – фотографії в його часи ще не існувало.
Знайти тіло виявилося непросто. За 100 років на одному місці могли поховати по кілька небіжчиків. Але врешті – коли вже здавалося, що місія неможлива – пошуки мали успіх! Труну відкрили, а там – о диво! – нетлінні мощі Джона Пола Джонса! Але це навряд чи було ознакою святості – тіло покійника забальзамоване спиртом. І навіть якби його не заспиртували ззовні, сам Джон Пол ще за життя подбав, щоби заспиртуватися зсередини!
Його справжнє ім'я – Джон Поль. Народився в Шотландії, в сім'ї садівника. Швидко з'ясувалося, що його покликання – море. Уже в 13 років він пішов юнгою на англійський торговий флот. Ну... як торговий... Основним промислом було перевезення рабів.
Джону минуло 19 літ, коли під час однієї подорожі загинули капітан і його помічник – тож юнак узяв командування на себе. Голлівудська біографія – недарма ж там через 200 років створять кіно про Джонса.
А вже у XXI ст. саме Джонс стане прототипом іншого відомо героя – капітана Джека Горобця з Піратів Карибського моря. Обвішаний перснями та обов'язково з дивною капітанською шапочкою – саме таким і був Джон Поль.
Щоправда, справжній Джон Поль був геть неромантичним – міг забити свого матроса до смерті. Тож часті бунти на його кораблях – зовсім не вигадка кінематографістів.
Саме звірства на флоті примусили Джона Поля втікати в Америку і взяти нове ім'я – Джон Поль Джонс. Деякий час він займається фермерством. Але море кличе його...
Щойно йому виповнюється 29, як США оголошують незалежність від Британії. Все почалося з т. зв. "Бостонського чаювання". Просто наприкінці XVIII ст. буквально усіх американців дістала ост-індійська компанія – десь так само, як піратів Карибського моря. І вони – повстали.
Авантюрист та колишній пірат Джон Пол Джонс був серед перших. Зголосився, звісно, на флот. Але його трохи образили – записали аж 13-м із командирів. Та для Джонса головне було отримати корабель.
Прославився він численними перемогами над британським флотом, причому переважно біля берегів Туманного Альбіону. Якось після обстрілу англійців корабель Джонса був практично знищений. У відповідь на пропозицію здатися американець відповів: "Сер, я ще не почав битися", – і організував вдалий абордаж.
Іншого разу його корабель почав тонути. Джон Пол Джонс був великим мотиватором і сказав своїй команді: "У нас 20 хвилин, щоб захопити британський корабель, інакше ми підемо на дно".
Всього Джонс захопив 16 кораблів британців – саме вони і стали основою ВМС США.
Якщо кораблів не вистачало, допомагала Франція. Саме ця роялістська країна створила і передала США статую свободи.
До речі, своя статуя свободи є і у Львові!
Саме в Парижі після своїх блискучих перемог заліг на дно Джон Пол Джонс. Певний час він насолоджується славою, навіть заводить роман із сестрою французького короля. Але йому це швидко набридає.
І саме тоді приходить пропозиція роботи з далекої Росії, яка готує війну на морі проти Туреччини. Джон Поль Джонс радо їде у Петербург на зустріч із тамтешньою імператрицею.
Її справжнє ім'я – Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурзька. Саме так насправді звали російську імператрицю, відому як Катерина II. А от щодо її сексуальної ненаситності – це не міфи, тож, можливо, від її хтивості постраждав навіть наш герой.
"Її величність часто розмовляла зі мною про Сполучені Штати. Вона впевнена, що американська революція не може не породити інші і не вплинути на кожен уряд", – писав Джонс.
У будь-якому разі, після короткого перебування у Петербурзі Джонс вирушає на південь. За 8 років до того Росія завершила війну з турками – і підписала угоду, за якою Крим залишався незалежним. Але одразу почала анексію півострова. Нову війну за Крим імператриця хотіла почати з новим флотом.
Але всі гроші, вбахані в кораблі, як виявилося, згідно з російською традицією, були вкрадені. Судна тонули без бою. Єдиною боєздатною одиницею виявилися українські козацькі чайки!
Парадокс, звісно! Менш ніж 10 років тому Катерина II – тобто Софія Ангальст-Цербська – знищила Січ, а тепер їй знову знадобилися українські козаки. І вона словами свого основного коханця Потьомкіна зуміла їх звабити. Михайло Головатий та Сидір Білий не лише будують новий флот, а й приводять на службу хтивій цариці тисячі людей. Їм обіцяють як мінімум повернення козацьких привілеїв, як максимум – нові землі. І вони... погоджуються! Попри те, що вчорашні побратими, які втекли від Росії – воюють з іншого боку – за Туреччину.
І от у район бойових дій – на Херсонщину, під Очаків – прибуває Джон Поль Джонс. Його стосунки з російським керівництвом геть не складаються. Суцільна бюрократія. Потьомкін пише на Поля кляузи. А от в українських козаках Джонс знаходить морських братів.
Зустрічі Джонса з козаками відбувалися на території нинішнього с. Стара Збур'ївка. У народі збереглися численні свідчення їхніх спільних пиятик і витівок. Віктор Маруняк, сільський голова Старої Збур'ївки, оповідає: "Це Сидір Білий, Головатий і їхній побратим Пол Джонс. За традицією ввечері випили пляшку, сіли на човен, підплили до турецького фрегата і вапном написали на борту "Спалити". Вранці турки були в шоці".
Козаки подарували американському товаришу козацьке вбрання, пістолі, люльку і дорогу турецьку шаблю. У такому вигляді Джонс провів усю турецьку кампанію, а люльку курив аж до самої смерті – 1792-го.
Врешті Джонс вирішив змінити ім'я на Іван Павло. Віктор Маруняк переказує: "Дружба велика виникла між козаками й американцем. Вона була настільки великою, що протестант Пол Джонс прийняв християнство і став православним Павлом Джонсом. Саме в нашій церкві. І хрещення сталося саме перед іконостасом, який, на щастя, зберігся".
От саме таке дивне вбрання у пірата і стало основою для американських сценаристів, коли ті створювали образ Джека Горобця.
Перемогу Росії у тій війні забезпечила саме козацька гребна флотилія. Турків розбили. Сидір Білий загинув.
Козаків Катерина ІІ вкотре кинула. Навіщо виконувати обіцянки? Якщо це було абсолютно не в її стилі. А от на захоплених землях з'явилася т. зв. Новоросійська губернія. Про неї любить "растєкашеся мисію по дрєву" нинішній російський диктатор Путін.
Якби Сидір Білий і Джон Пол Джонс почули все, що він говорить, – перевернулися б у домовинах. Недарма зараз США підтримують Україну у війні за незалежність. Зокрема за території, які той же Джон Пол Джонс тоді допомагав завоювати.
Після тієї війни Іван Павло Джонс повернувся у Париж. Там і помер. Слава наздогнала козака та пірата уже після смерті. У ХІХ ст. його тіло повернули на Батьківщину.
Про нього писали романи Купер та Дюма. У 1959 р. про нього зняли фільм.
Після цього басист та клавішник Led Zeppelin взяв собі за псевдо його ім'я.
У XXI ст. образ Джона Пола Джонса втілився у "Піратах Карибського моря".
І лише тепер Іван Павло Джонс повертається в Україну – до своїх братів-козаків.
Пірат, козак, засновник ВМС США...
Читайте також: "Культ кістяка" і легенда про народження короля: історії Олеського замку, від яких мурахи по шкірі