30 років тому, 24 серпня, у стінах Верховної Ради тоді ще УРСР було ухвалено акт проголошення незалежності України. З нагоди цього ювілею "Машина часу" вирішила згадати все. Принаймні майже усе – як Україна спиналася на ноги і як Росія та її 5 колона тягли її назад в імперію.
2015
Гаряча фаза війни у холодну зиму, визнання Росії країною-агресором і Мінські перемовини – 2015 рік для України починався дуже тривожно.
З самого початку 2015 року російські гібридні війська почали масовий наступ на Донбасі. Ціллю №1 став Донецький аеропорт, який опинився у повному оточенні.
Українські військові успішно відбивали багаторазові спроби штурму ДАПу, аж поки приміщення не було повністю знищене.
Російські окупанти вчинили кілька злочинів проти цивільного населення. 13 січня – теракт під Волновахою – артилерійський обстріл українського пункту пропуску. Осколки мін влучили у рейсовий автобус Златоустівка–Донецьк. 12 осіб загинуло, ще 18 поранено.
24 січня – обстріл міста Маріуполь. Житлові квартали накрило російськими "Градами". Загинуло 29 людей, серед них діти.
У цей же час російські війська та їх маріонетки починають масований наступ на Дебальцево. На українські позиції сунуть десятки, а можливо навіть сотні російських танків.
Мета наступу – оточити велике угрупування українських військ напередодні переговорів "нормандської четвірки" у Мінську. Кремль між тим іде на черговий злочин – обстрілює забороненими касетними боєприпасами житлові квартали підконтрольного Україні Краматорська. Загинуло 17 мирних мешканців. Десятки поранені.
Саме у такій важкій атмосфері починаються перемовини "нормандської четвірки" у Мінську. 17 годин важких переговорів – майже без перепочинку. Журналістам вдалося зазняти уривок розмови між президентами Порошенком та Лукашенком про Путіна.
Наслідки переговорів доволі туманні. Лідери "нормандської четвірки" не підписали жодної угоди. Проте начебто домовилися про мир.
П'ятий Президент України Петро Порошенко тоді сказав: "Певності, що угоди будуть виконуватися нема. Але особливість у тому, що переговори проводилися не в рамках тристоронньої контактної групи, а безпосередньо з Путіним".
Уже наступного дня на рівні Тристоронньої контактної групи був ухвалений комплекс заходів – так званий "Мінськ-2". Він передбачав припинення вогню, відведення військ обома сторонами на 50-70 кілометрів, передачу контролю над кордоном Україні, а також особливий статус ОРДЛО та проведення там виборів. Проте порядок виконання цих пунктів не уточнювався. Україна вимагала спочатку виведення іноземних військ і контроль над кордоном, а потім вибори, Росія – навпаки. Через кілька років уже експрезидент Франції Франсуа Олланд напише про ці переговори правду.
"Володимир Путін бажає відновити зону впливу, яка була в радянської імперії. Путін хоче навколо своєї країни захисну зону слухняних держав. Його тактика полягає в тому, щоб роздмухувати конфлікти його друзів з його супротивниками, потім їх заморожувати", – із книги Франсуа Олланда "Уроки влади".
Читайте також: "Я розчавлю вас!": Олланд у відвертих мемуарах розповів, як Путін погрожував Порошенку
Виконувати свої зобов'язання Росія не поспішала, продовжуючи наступ в районі Дебальцевого. Українським військам вдалося відступити з мінімальними втратами. Після ще декількох яскравих сутичок війна поволі почала переходити у холодну заморожену фазу.
9 квітня 2015. Верховна Рада з першої спроби ухвалює за основу та в цілому так званий пакет декомунізаційних законів.
Тодішній голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, обґрунтовуючи доцільність такого кроку, наголошує: йдеться не про гуманітарний вібир, а про питання національної безпеки. Адже більшість із сепаратистів, які пішли в терористичні загони ОРДЛО – саме носії радянських цінностей. Починається масовий демонтаж пам’'ятників та перейменування вулиць.
Перший етап декомунізації завершено.
Тим часом у Росії вбито головного опозиціонера режиму Путіна Бориса Немцова.
Офіційне слідство достатньо швидко призначило винних – 5 чеченців, однак замовників так і не знайшло: це означало б вийти на самого Володимира Путіна або його оточення.
А от Україна у 2015 зробила чимало на шляху реформ. Стартувала децентралізація – передача місцевим громадам повноважень та коштів. З’явилися натяки на деолігархізацію - зокрема Президент Петро Порошенко звільняє з посади голову Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського.
А ще у 2015 році було створено Антикорупційну прокуратуру. Після цього Єврокомісія рекомендувала скасувати візи для громадян України. Проте до повного безвізу ще чимало перешкод.
2016
Відставка уряду Яценюка, перемога Джамали на Євробаченні, трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, перемога Дональда Трампа на виборах у США і врешті націоналізація "ПриватБанку" – таким нам запам’ятався рік 2016.
Квітень 2016. Післяреволюційна коаліція фактично розпалася. Після тривалої політичної кризи уряд Арсенія Яценюка іде у відставку. Найбільші фракції – "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт" усе ж домовляються про подальшу співпрацю. Прем'єр-міністром України обираються Володимира Гройсмана. Міністром внутрішніх справ залишається Арсен Аваков.
У травні на пісенному конкурсі Євробачення у фіналі основне змагання знову проходило між Україною і Росією. Перцю протистоянню додавало те, що виконавиця від України Джамала виконувала пісню 1944 – присвячену масовій депортації кримських татар.
Врешті, 1944 і Джамала перемогли.
Наприкінці травня у Львові запахло смаленим. Загорілося Грибовицьке сміттєзвалище. Коли здавалося, що вогонь уже вдалося приборкати, стався обвал сміття. Під завалами загинуло четверо пожежників.
У Львові почалася сміттєва криза. Виявилося, єдине міське сміттєзвалище уже багато років як використало свій ресурс і давно мало бути закрите. Центральна влада звинуватила у трагедії місцеву, та переводила стрілки на Київ. Ще багато місяців львівське сміття знаходили по всій Україні.
20 липня 2016. У центрі Києва лунає вибух. У його результаті загинув білоруський журналіст Павло Шеремет. Ні виконавці, ні замовники досі не встановлені.
2016 в Україні минає під гаслом деолігархізації. Найбільші проблеми у Ігоря Коломойського. Держава веде з ним справжню війну за активи. Найперше йдеться про державно-приватну компанію "Укрнафта".
"Укрнафта" – найбільша нафтова компанія України, монополіст у добуванні чорного золота. Свого часу група "Приват" Ігоря Коломойського сконцентрувала у своїх руках понад 40% її акцій. І хоча більше половини залишалося у держави, Коломойський зумів взяти компанію під контроль. У результаті державі залишалися збитки, а групі "Приват" лише прибутки.
У 2015 держава спробувала повернути "Укрнафту" під свій контроль, але зіткнулася з опором Коломойського.
Проте наприкінці року несподівано рвонуло в іншому місці. Держава оголосила про націоналізацію найбільшого банку країни – "Приватбанку". Який належав тій самій групі "Приват".
"Ці рішення не є приватною справою. Вони стосуються половини дорослого населення України", – сказав тоді Порошнко.
Виявилося, банк перебував на межі банкрутства. А в разі падіння міг зруйнувати усю фінансову систему країни. Щоб врятувати банк держава та й всі платники податків заплатили шалені гроші – 5,5 мільярдів доларів.
Роман Сульжик, член наглядової ради "Приватбанку", тоді відзвітував: "Ми подали позов у Кіпр проти колишніх власників на 5, 5 млрд доларів".
Як показало розслідування агенції "Крол" менеджери банку видавали багатомільярдні кредити компаніям, пов'язаним з власниками банку. І саме так з нього зникли 5,5 мільярди доларів. Ексвласники спочатку самі просили державу забрати у них банк, але згодом Коломойський почав вимагати компенсації.
Після описаних подій олігарх залишив Україну і жив спочатку в Швейцарії, а потім у Ізраїлі.
Головною подією у світі стали вибори президента США. Всупереч прогнозам соціологів переміг ексцентричний мільярдер Дональд Трамп.
2017
У 2017 Євросоюз став для українців ближчим, а Росія навпаки – ще віддалилася.
Подорожувати до ЄС стало можливим з ось таким документом – біометричним паспортом.
Починаючи з 2017 українці стали святкувати Різдво двічі на рік. Спочатку з усім світом – за чинним григоріанським календарем 25 грудня, а потім з Росією, Сербією і Білоруссю – 7 січня. Парламент зробив вихідними обидва ці дні.
Головна подія 2017 року для України – довгоочікуване запровадження безвізового режиму з ЄС. Європейські чиновники встановлювали все нові умови, а українські парламентарі не надто квапилися їх виконувати – особливо це стосувалося електронних декларацій.
Але врешті, коли усі вже зневірилися, ЄС таки дав добро на безвізові мандри. І вже у червні перші мандрівники з України перетнули кордон за біометричними паспортами.
У 2017 закінчилася ера братів Кличків як боксерів. 29 квітня 2017 року Володимир програв чемпіонський бій з 27-річним британцем Ентоні Джошуа, втративши кілька титулів.
Після кількамісячних роздумів він оголосив про завершення спортивної кар'єри.
Україна запровадила нові санкції проти Росії. Зокрема був ухвалений так званий антитерористичний закон. А РНБО своїм рішенням заборонило користування на території України частиною російських інтернет-ресурсів, зокрема соціальними мережами "ВКОНТАКТЄ" та "Однокласники.ру". Причина – дезінформація та пропаганда.
Це рішення стало частиною так званої кібервійни між Росією та Україною. Її початок припав на 2014 рік, коли російські хакери втрутилися в українські вибори президента, зламавши сайт Центральної виборчої комісії. Згодом був руйнівний вірус "Петя", кампанії з дезінформації, та десятки інших атак.
У 2017 компанія Ілона Маска Space Х вперше використала багаторазову ракету. Після запуску супутника носій повернувся на Землю.
Це не просто здешевило польоти в космос. Передбачається, що багаторазові ракети Space Х уже в озорому майбутньому допоможуть здійснити пілотовану місію на Марс.
2017 рік масових терористичних актів на підконтрольній території України. Влаштованих найімовірніше Росією.
У березні в Києві вбито колишнього депутата держдуми Росії Дениса Вороненкова. Раніше він емігрував до України через політичні переслідування.
Згодом у Києві підірвано автомобіль українського розвідника.
Ще один вибух – на підконтрольній території Донецької області. Загинув співробітник СБУ.
25 жовтня внаслідок замаху на нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука загинули двоє осіб. А вже 30 жовтня через обстріл авто на Київщині загинула активістка і військова Аміна Окуєва. В більшості таких злочинів правоохоронці вбачали російський слід.
2017 рік завершувався новим загостренням на фронті. Окупанти вчергове спробували заволодіти доступом до так званої Бахмутської траси – у результаті ще 4 українських захисників загинуло.
Трагічні події продовжилися і у наступному 2018 році, але про це – у наступному і наразі останньому випуску Спецпроекту 30 років незалежності. Незнання історії не звільняє від відповідальності.
"Машина часу", "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
Військовий парад до річниці незалежності: яку техніку зможуть побачити українці – фотогалерея
