Колишній президент Франції Франсуа Олланд опублікував книгу мемуарів "Уроки влади", на кількох сторінках описав переговори в Мінську, що завершилися підписанням відповідних угод. Олланд – перший із "нормандської четвірки", хто відійшов від влади та набув таким чином цілковитої свободи розповідати все, що вважає за потрібне, тим більше, що знову балотуватися на керівника держави він не буде. Уривок про підписання Мінських угод опублікувало видання "Тиждень.UA".

Політик розповів: "Як не згадати ту довгу ніч із 11 на 12 лютого 2015 року, що минула у великій бездушній залі Палацу Незалежності в Мінську, у Білорусі? Це було в самий розпал кризи, яку переживала Україна після відсторонення від влади проросійського президента Віктора Януковича через його відмову підписати договір про асоціацію з ЄС. Наміри Владіміра Путіна були цілком очевидними. Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню, бої між українським військом та парамілітарними сепаратистськими загонами зайнялися з новою силою".

Олланд написав, що західні переговірники сподівалися "припинити стрілянину та знайти компроміс, який зберіг би територіальну цілісність України". Натомість конференція на першому поверсі, пише Олланд, "тривала нескінченно" й була безрезультатною, що цілком відповідало цілям російської сторони.

Колишній французький президента написав: "Я швидко зрозумів, що Путін хоче виграти час і відтермінувати припинення вогню на якомога пізніший час, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції. Разом із Анґелою Меркель ми пропонуємо відновити переговори у вужчому форматі, відмовитися від вечері та якнайшвидше взятися до роботи".

Олланд при цьому написав, що помітив, що канцлерка Німеччини не боїться Путіна: "Вона його добре й дуже давно знає та вміє з ним говорити".

Путін натомість за спостереженнями Олланда, ніколи не втрачає нагоди настрашити Меркель, "змішуючи погрози, компліменти та спогади". У Сочі, наприклад, він наполіг, аби на зустрічі були присутні... його собаки, знаючи, що Меркель не любить цих тварин. "Вона неймовірно терпляча, звична до тривалих переговорів, а також, – це здається неймовірним, – майже не потребує сну", – ділиться думками колишній президент Франції.

Як пише далі Олланд, відмова від вечері стала для нього "неприємною, але необхідною жертвою". Переговірників посадовили за "незручний низький круглий стіл" і нагодували "жахливими бутербродами".

Першу чернетку майбутньої мінської угоди, згадує колишній французький президент, писала Меркель: "Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди. Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна".

"Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на сході України є. Путін спохопився та опанував себе. Порошенко невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв'язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися", – так Олланд описав той перемовний процес.

Переповідаючи перебіг перемовин, колишній французький лідер наголосив, що просувалися вони дуже повільно та з великою кількістю заперечень, які було непросто узгоджувати: "О сьомій ранку після безсонної ночі Путін і далі чіплявся за те, щоб перенести припинення вогню на пізніше. Щоб домогтися результату, ми аргументували антиросійськими санкціями, що вже проголошені. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Врешті узгодили, що припинення вогню настане через чотири дні, затим — відведення важкої зброї та обмін полоненими. Автономію провінцій відхилено. Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили".

Коли Путін пішов, Меркель, Олланд та Порошенко трохи задрімали в кріслах. А вже о 9-й ранку стало відомо, що сепаратистам угода не підходить. А ситуація була така, що Меркель та Олланд мусили поспішати: час повертатися до Брюсселя.

"Цього разу нам терпець урвався. Навіть не йдеться, щоб згодитися на поразку. Ми наполягаємо на негайному побаченні з російським президентом і дізнаємося, що, поки ми намагалися, як могли, поспати в переговірній залі, він влаштувався у великому кабінеті з ліжком, яке навіть видавалося комфортабельним... Він відпочив за ці дві години й мав свіжіший вигляд, ніж ми...", – написав політик.

"Анґела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час... Його мета – максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить подзвонити. Через кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти – ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, – згодні", – пише Олланд.

[media type=picture" position="5"]

У своїй книзі колишній політик також написав, що війну Росії з Україною часто визначають причиною нової "холодної війни" між Росією та Заходом, але "це не зовсім так".

"Звичайно, Владімір Путін намагається відновити свою зону впливу на територіях колишньої радянської імперії. Але більше не йдеться про протистояння між радикально протилежними суспільними системами. Мова про боротьбу національних інтересів. Глава РФ воліє бачити довкола своєї держави крижану смугу підкорених земель. Його тактика полягає в заохоченні до сутичок його друзів із його ворогами, щоб потім заморозити ці конфлікти. "Сіра зона" вже сформувалася на кордонах з Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном. Ці країни незалежні, але послаблені", – написав колишній французький президент.

Додамо, як відомо, Франсуа Олланд не зрадив прохолодному ставленню до Путіна, що він демонстрував із перших днів перебування на посаді президента і зберіг цю критичність до завершення мандату. Саме Олланд відмовився поставити Росії "Містралі", попри підписану його попередником угоду та виплачений аванс.

Крім того, екс-президент Франції у мемуарах, не вагаючись, визначає винних у падінні літака МН-17: "За кілька місяців до переговорів, у липні 2014-го, ракета, випущена проросійськими бойовиками, ненавмисне збила в районі Донецька літак Malaysia Airlines, позбавивши життя 298 пасажирів, із яких 80 були дітьми".

Нагадаємо, що вже відійшовши від великої політики, він так написав про зроблені ним висновок: "Компроміси, що їх ухвалюють під гарячу руку, необхідні, але вони не вирішують суті проблеми: крихкий мир встановлюється, нав'язані росіянами реалії стають нормою. Війну вдається вповільнити, але домінування вкорінюється. Путін залякує, щоб зручніше вести переговори. Він не завойовує, а відкушує території, ковток за ковтком".

Дивіться також фотогалерею за темою: