"Культ кістяка" і легенда про народження короля: історії Олеського замку, від яких мурахи по шкірі

Олеський замок Вікіпедія
Їздили хоч раз автодорогою Київ – Львів? На Львівщині, після села Хватів, наближаючись до Олеська, не забудьте кинути погляд ліворуч, у далечінь – і перед вами виросте силует замку, який ніби "звисає" з високого пагорба. Уже 700 років. Його вважають найстарішим замком Галичини

З-поміж замків маршруту "Золота підкова", що на Львівщині, саме Олеський пережив найбільше боїв. Найчастіше переходив із рук у руки завдяки мечу, грошам чи шлюбам. І саме тут 21 грудня 1975 р. відкрився перший "замковий" музей на Львівщині – завдяки титанічній праці рятівника галицької старовини Бориса Возницького, який у прямому сенсі до останнього дня життя рятував львівську старовину...

ХІІІ ст. Чорна година в нашій історії. Татари наступають, усе змітаючи на своєму шляху. Десь 1241 р. під ногами орди гине Пліснеськ (на південний схід від Олеська), залишивши на згадку про себе лише сліди оборонних валів.

Плісненське городище, Львівщина
Плісненське городище, Львівщинаgoogle maps

За переказами, з розбитого Пліснеська люди втікали за місцеві болота, неприступні для татар, на найближчий пагорб, де і звели міцну фортецю. На думку істориків, Олеські мури будувалася під "патронатом" Андрія або Лева Юрійовичів – синів галицько-волинського князя Юрія Львовича.

Легендою Олеського замку оповита його назва. В одного із чи то будівничих, чи то захисників укріплення була дочка Олеся. Вона пліч-о-пліч із чоловіками захищала батьківську землю. Одного разу вона втікала від нападників, і там, де впала сльоза Олесі, утворилися джерела з цілющою водою.

Вперше замок згадується в документах 1327 р., що стосувалися Болеслава – сина мазовецького князя Тройдена та онуки короля Данила Галицького Марії. Галицькі бояри запросили Болеслава на трон після загибелі Андрія та Лева – ті не залишили спадкоємців. Болеслав погодився, прийняв православ'я і став називатися Юрієм ІІ.

Юрій ІІ Болеслав
Юрій ІІ БолеславВікіпедія

Але 1340 р. його отруїли – і з цією смертю обірвалася галицька гілка Рюриковичів... Олеський замок опинився в центрі кривавої боротьби. Він у складі Волинського князівства дістається Литві, а після того, як литовський князь Любарт і польський король Казимир ІІІ уклали мир, 1366 р., його взяли поляки.

Олесько стало окрасою володінь магната Олександра Коріатовича. Утім Любарт захотів майно назад, і 1370 р. знову захопив фортецю. Але ненадовго. Через сім років угорсько-польський король Людовік І включає Олесько до своїх володінь. Теж "на 5 хвилин". Бо Любарт 1382 р. повертає собі фортецю. Такий "пінг-понг" міг тривати ще довго... Лише Кревська унія, яка 1385 р. об'єднала польські і литовські землі, припинила ці ігри.

Олеський замок
Олеський замок5.UA/Наталя Мілевська

1432 рік. Розбивши руську замкову залогу, яка підтримала великого князя литовського Свидригайла, твердиню захопили війська його брата – польського короля Владислава ІІ (Ягайла). Русичі покинули Олесько. Але... обіцяли повернутися?

Резиденція руського магната – діда польського короля

Злам XV і XVI ст. Замок знову потерпає від татар. 1512 р. його майже зрівняли з землею. За 7 років фортецю відновили, але... знову налетіла орда. 2 серпня 1519 р. в битві під Сокалем 7-тисячне військо Костянтина Острозького зазнає поразки проти 18 тис. татар. У тій битві гине Фредерік Гербурт – родич власника Олеського замку, польного гетьмана коронного Мартина Каменецького. Після цього Каменецький став командувачем оборони, і з 17 квітня 1520 р. очолив оборону поточну на Поділлі (укріплений табір знаходився між Олеськом та Залізцями).

Приблизне місце розташування табору Мартина Каменецького
Приблизне місце розташування табору Мартина Каменецькогоgoogle maps

Потім настала тиша... Мури Олеська укріпили. А наприкінці XVI ст. відновилася "руська історія" замку.

Каменецькі були в боргах, як у шовках. Тож 1580 р. продали свою частину замку засновнику Жовкви, одному з найвпливовіших магнатів того часу Станіславу Жолкевському. А частка, що належала родині загиблого Фредеріка Гербурта, через шлюб перейшла до урядника українських земель Королівства Польського, руського аристократа Станіслава Даниловича і його сина, воєводи Івана.

Олеський замок, інтер'єри
Олеський замок, інтер'єри5.UA/Наталя Мілевська

1605 р. Іван Данилович одружився із Софією Жолкевською – і став власником замку. У цьому шлюбі народиться Софія Теофілія, мати одного з найвеличніших європейських полководців, польського короля Яна ІІІ Собєського.

Дід Яна ІІІ, Іван Данилович – каштелян львівський і воєвода руський, представник короля на Запоріжжі, "місток" у діалозі українців із поляками – був особою багатогранною, від шляхетності до самодурства. Останнє стало приводом для самогубства його потенційного зятя.

Як свідчить легенда, претендент на руку доньки Даниловича від першого шлюбу Маріанни, Адам Жолкевський, публічно наклав на себе руки... прямо в Олеському замку. І тепер привид закоханого блукає нічними коридорами в пошуках своєї нездійсненої мрії і нездобутого кохання.

Зала Олеського замку
Зала Олеського замку5.UA/Наталя Мілевська

В Даниловича в Олеську служив Михайло Хмельницький – батько Богдана Хмельницького (звідси припущення про нібито народження в Олеську майбутнього гетьмана). Але коли Данилович став чигиринським старостою, він підстаростою зробив Михайла – і родина Хмельнцьких оселилася в Суботові.

Іван Данилович береться за розбудову і перебудову замку. За його часу в замку з'явилися арочні галереї, шикарні дверні портали і віконні рами, рясний декор, зокрема на в'їзній вежі вирізьблено гербовий картуш Даниловичів.

Вежа Олеського замку
Вежа Олеського замку5.UA/Наталя Мілевська

Але, на жаль, рід Даниловичів недовго панував в Олеську. Потенційний спадкоємець, син воєводи Станіслав загинув у татарському полоні. Другий син помер ще в дитинстві. Тож замок як посаг Маріанни Данилович відійшов її чоловікові – Стефану Конєцпольському. Але той... усе прогуляв, загруз у боргах, і мусив розділити маєтки аж між 17 кредиторами.

Найбільша цінність Яна ІІІ Собеського

1 серпня 1629 року. За мурами Олеська – страшна злива, блискавка і грім. Під мурами – іржання татарських коней. А в замку дочка руського воєводи Івана Даниловича Софія Теофілія народжує майбутнього короля.

Олеський замок
Олеський замок5.UA / Фото: Людмила Горпинич

За легендою, коли немовля поклали на мармуровий стіл, той тріснув від удару грому. Повитухи пророкували: на світ з'явилася людина з особливою долею. Так і сталося. Ян ІІІ Собєський став одним із найбільш знакових персонажів в історії Європи, його вважають рятівником християнського світу – завдяки легендарній перемозі над турками під Віднем 1683 р. Кажуть, тріснутий стіл із Олеська пізніше слугував вівтарем у каплиці Підгорецького замку.

Синя кімната Олеського замку, де, за легендою, пройшли перші години життя Яна III Собеського
Синя кімната Олеського замку, де, за легендою, пройшли перші години життя Яна III Собеського5.UA / Фото: Людмила Горпинич

Ян ІІІ Собєський усе життя вважав Олеський замок своїм домом... Навесні 1682 р. 53-річний король відвідав його – й одразу рушив до кімнати, де колись народився. Законним власником Олеська Ян ІІІ стане за три роки, коли виплатить кредиторам борги недолугого Конєцпольського, зятя Івана Даниловича. Але ще до того, 1683-го, коли король бився під Віднем, його дружина Марія Казимира, яку він ласкаво називав Марисенькою, почала реставрацію – впорядкувала перший поверх і дитинець із в'їзною брамою, оновила каплицю і збудувала нові сходи на 2-й поверх. Стіни кімнат оббили дорогими тканинами, встановили нові скульптури, каміни та дзеркала.

До речі, легендарна битва під Віднем увіковічена на картині художника Мартина Альтамонте. Це гігантське полотно – розміром майже 8 на 8 метрів – можна побачити в Олеському замку.

"Битва під Віднем", Альтомонте
"Битва під Віднем", АльтомонтеВікіпедія

А поряд у кутку обережно притулений 5-метровий легкий спис – це саме той, із яким Ян ІІІ Собеський колись вирушив під Відень змагатися з османами.

Спис Яна ІІІ Собеського, Олеський замок
Спис Яна ІІІ Собеського, Олеський замок5.UA/Наталя Мілевська

Цікаво у замку була облаштована криниця. "Вхід" у неї знаходиться на подвір'ї, а дно... Якщо спуститися в підземелля і подивитися вниз у ту криницю – то дна не побачиш, а лише згусток пітьми внизу – настільки вона глибока.

Працювала криниця дуже цікаво. Щоб дістати воду, треба було принаймні двоє людей. Одна людина виконувала роль "білки" – ходила у величезному колесі, змушуючи його крутитися, рухаючи мотузки з відрами. А друга людина, власне, ці відра й забирала.

Цій криниці, напевно, стільки ж, скільки й самому замку. Дерев'яні конструкції, звісно, новіші...

Чи збереглося щось автентичне? Звісно! У підземеллі, де збереглися наслідки землетрусу ХІХ ст. (про нього далі), одна з тріщин проходить через оригінальну кам'яну кладку XIV ст. Уявляєте собі її якість?

Тріщина в підвальній стіні, Олеський замок
Тріщина в підвальній стіні, Олеський замок5.UA/Наталя Мілевська

Королівське подружжя обожнювало замок. Навіть по смерті чоловіка Марисенька, вже будучи в Італії та Франції, матеріально утримувала будівлю.

І для неї стало справжнім ударом, коли 1707 р. там розквартирували російське військо Петра І.

По смерті Марії Казимири власником фортеці став син Марисеньки і Яна ІІІ, королевич Якуб Людвік Собеський, але через матеріальну скруту віддав його Станіславу Матеушу Жевуському, який придбав Олесько для свого сина Северина. Жевуські володіли замком до 1796 р. – і на цьому добрі часи Олеської твердині обриваються.

Як землетрус допоміг урятувати замок... і занапастити його

На поч. XІХ ст. Олеський замок почав згасати... Його тодішній власник Олександр Зелінський ще встиг провести деякі ремонтні роботи, однак осліпши, втратив інтерес до краси, яку більше ніколи не міг побачити.

Інтер'єри Олеського замку
Інтер'єри Олеського замку5.UA/Наталя Мілевська

Замок більше не цікавить заможних магнатів. Його придбала родина збіднілих шляхтичів Літинських у сер. ХІХ ст., але тулилася в трьох кімнатах, не маючи змоги утримувати весь замок. А щоб прожити, власники продають коштовне начиння, яке там ще лишалося.

Землетрус стався 23 січня 1838 р. Стіни взялися глибокими тріщинами, постраждала криниця... Постраждало підземелля.

Оглядаючи руйнування, власниця замку Софія Літинська побачила за однією зі стін порожнину, наказала її розбити – і недарма. Там зберігався надійно захований скарб. Досі невідомо, що саме і як давно там лежало, але його вистачило на реставрацію замку!

Місце в підвалі, де знайшли скарб. Олеський замок
Місце в підвалі, де знайшли скарб. Олеський замок5.UA/Наталя Мілевська

Літинська відновлює стіни, підлоги, укріплює дах. Вистачило й на оздоблення. Але гарним замок простояв недовго. На азарті Софія береться за пошуки нового скарбу – вона була впевнена, що той існує. У пошуках вона руйнує стіни з розписами, розбиває каміни та нівечить підлогу – але всюди порожньо. До того ж заново відновити руйнації їй так і не вдалося.

Невідомо, що було б із замком, якби не 200-ліття Віденської битви. Тоді усі згадали і про Яна ІІІ Собєського, і про місце його народження. Ентузіасти Ян Матейко та багаті сім'ї Чарторийські, Замойські, Сангушки за 15 тис. злотих викуповують замок і землі у Софії Літинської.

Реставрацію доручили підприємству українського будівничого Івана Левинського. Відновлення пам'ятки тривало до початку і після закінчення Першої світової... Хоча коштів катастрофічно бракувало.

Інтер'єр, Олеський замок
Інтер'єр, Олеський замок5.UA / Фото: Людмила Горпинич

Єдина у світі скульптура польської королеви

У замку зберігається погруддя польської королеви Барбари Радзивілл (1520-1551), дружини спадкоємця трону Речі Посполитої Зигмунда Августа із роду Ягеллонів (1520-1572). Це був шлюб по любові. Але життя часом пише сценарії набагато трагічніші, ніж це робив Шекспір...

Краса, манери, ерудованість Барбари (володіла польською та італійською мовами) справили на Зигмунда II величезне враження. Він закохався. Радзивілл була литовською підданою Зигмунда. А він мав право обирати лише серед принцес. 1574 р.

Зигмунд і Барбара таємно уклали шлюб: але після вінчання він відправив кохану у Вільно (Вільнюс), а сам поїхав до Кракова.

Дізнавшись про вінчання, Зигмундові батьки Зигмунд I і Бона Сфорца, а також сейм – усі були проти цього шлюбу. І лише по смерті батька, ставши королем Речі Посполитої, Зигмунд II проігнорував протести матері й 7 грудня 1550 у Кракові коронував Барбару як свою дружину.

Щастя триває недовго – на 31-му році життя Барбара вмирає. Горе короля не знало меж... Не було таємницею, що мати Зимунда Августа, Бона Сфорца ненавиділа Барбару. А з нею і всіх Радзивіллів, яких називала вискочками. Тож після смерті молодої королеви поповзли чутки, а згодом і звинувачення, що це мати короля отруїла свою невістку. Бону Сфорца звинувачували у вбивстві декілька століть, аж поки в наш час дослідники дійшли висновку, що молода жінка померла від раку.

Погруддя Барбари Радзивілл, Олеський замок
Погруддя Барбари Радзивілл, Олеський замок5.UA/Наталя Мілевська

Але тоді, у ХVІ ст., про цю хворобу не знали. Ймовірно, Зигмунд Август і сам вважав свою матір причетною, адже овдовівши, обриває з нею усі зв'язки і майже припиняє спілкування... Бона Сфорца їде до Італії й більше ніколи не повернеться в Польщу.

Погруддя в Олеському замку – це єдина скульптура Барбари XVI ст. Горностаєва мантія, подвійна нитка улюблених перлів на шиї, волосся по моді заховане під сіточку, голову вінчає корона Ягеллонів, у вухах – сережки-підвіски...

Автором мармурового зображення Барбари Радзивілл був італійський скульптор Падовані, який працював при дворі Ягеллонів. Він приїхав до Польщі 1530 р. і творив для Зигмунда I, Бони Сфорца, Зигмунда II Августа і його сестри Ізабелли. У 1546-1552 рр. він працював у Вільно над пам'ятником Ельжбети, першої дружини Зигмунда Августа. Тож після смерті другої дружини король знову звернувся до скульптора з проханням увічнити образ коханої. Падовані приступив до роботи над погруддям 1553 р.

Монастир капуцинів і монах-грішник

1739 р. Северин Йосиф Жевуський та його дружина Антоніна засновують біля своєї резиденції монастир капуцинів, який став найкрасивішим з усіх прихистків цього ордену в Речі Посполитій. У монастирській бібліотеці зберігалося безліч цінних фоліантів для учнів нової богословської школи. Духовний осередок називався "Конвентом св. Йосифа та Антоніни".

До речі, капуцини отримали свою назву від загостреного кінця каптура (італ. cappucio), обов'язкової деталі їхнього одягу.

Не минуло й 30 років після зведення, як монастир потрапляє під австрійську програму скорочення числа чернечих осередків. Монахів вигнали, а костел перетворили на склад збіжжя, найкоштовніші образи вкрали, найбільший дзвін продали, а бібліотека... зникла безслідно. Прах померлих викопали й перепоховали, навіть тіла Северина Жевуського та дружини його брата Вацлава.

1785 р. за наказом австрійського уряду обитель перетворили на військовий шпиталь. Але... сталося диво. Ще не встиг він запрацювати, як в Олесько по дорозі на Броди заїхав цісар Йосиф ІІ. Тут йому сподобалося. Та довідавшись, що сталося, він наказав перенести лазарет в інше місце, а монастир повернути капуцинам. Австрійський уряд, наче купуючи індульгенцію, виділив ченцям 12 тис. ринських на відновлення понівечених будівель.

Олеський монастир капуцинів, ХІХ ст.
Олеський монастир капуцинів, ХІХ ст.відкриті джерела

Обитель виконувала свою місію, аж поки не гримнула Друга світова. Місце спокою і молитки перетворили на тюрму для військовополонених, а пізніше – юдейське гетто.

За радянських часів у монастирі розташували... ПТУ для механізаторів та гуртожиток.

Своїм ренесансом монастир завдячує Борису Возницькому. Завдяки його наполегливості Львівська облрада у 1970-х узялася будувати новий гуртожиток для ПТУ, а монастир віддали Олеському замку під фондосховище. У 1980-х роках комплекс частково реставрували.

Монастир капуцинів біля Олеського замку
Монастир капуцинів біля Олеського замкуkray.org.ua

За містичними переказами, місцеві монахи сповідували "культ кістяка" – померлого брата ховали лише коли від нього лишалися самі кістки. Але був чернець, чех Ян Каспер, котрий "славився" не надто набожним життям – любив заглянути у чарку і залицятися до селянок. Кажуть, загинув він безславно.

За однією з легенд, у день святого Антонія він, хильнувши зайвого, втопився у монастирському колодязі. І зіпсував свято тисячам прочан, що прийшли в монастир на відпуст і чудодійне зцілення. Брати по вірі були впевнені, що бог пробачить йому цей гріх, адже Яна вважали душевнохворим.

За іншою версією, ченці, остаточно роздратовані нечестивою поведінкою Яна, покарали його, замурувавши живцем у стіні. Як би там не було, але відтоді невпокоєний дух Яна Каспера блукає околицями. І любить заходити в замок, лякаючи марновірців своєю тінню із загостреним каптуром.

І на завершення...

21 грудня 1975 року в замку відкрили музей. Його б не було без титанічної праці краєзнавця Бориса Возницького. Він дивом умовив комуністичних бюрократів виділити гроші на збереження пам'ятки. Кажуть, довелося дзвонити особисто Брєжнєву і переконувати...

Всім відомо, як в СРСР "цінували" історичні раритети. Возницькому довелося викуповувати чи навіть забирати силоміць унікальні експонати, аби врятувати їх.

У 1970-х, коли дослідник займався відновленням культурної старовини, дерев'яні артефакти XV-XVIII ст, що нині зберігаються у Золочівському та Олеському замках, радянські "активісти" розцінили як сміття і... відправили на дрова... Тому їх Борис Возницький рятував з-під пилки у прямому сенсі! Такі були часи...

Шкода, що історія не сприяла збереженню більшості автентичних речей замку. Проте головне в Олеській твердині – це історична аура з усіма злетами, падіннями, інтригами, трагедіями, тупотом коней і першим криком видатного короля...

Читайте також: Злочини Сталіна: за що Кремль кинув у табори мільйони власних солдатів

Попередній матеріал
Зупинити "червону чуму": як Армія УНР допомогла Польщі врятуватися від більшовицької окупації
Наступний матеріал
Епідемія холери в Україні 1970-го: забиті лікарні, брехня Компартії й "бесіди" в КДБ – унікальні свідчення
Loading...