Зупинити "червону чуму": як Армія УНР допомогла Польщі врятуватися від більшовицької окупації

. istpravda.com.ua
Українці виступали союзниками Польщі у польсько-радянській війні, але про роль армії Української Народної Республіки (УНР) у військовій кампанії серпня – вересня 1920 р., на жаль, знають не всі

Боротьба з більшовиками силами Армії УНР тривала ще 1919 р. А вже на початку 1920-го радянські війська стали реальною загрозою для країн Східної Європи, насамперед для Польщі. Тож час було об'єднуватися проти спільного ворога.

22 квітня 1920 р. було укладено Варшавський договір, згідно з умовами якого Польщі мала відійти більша частина західноукраїнських земель включно із Східною Галичиною – натомість Наддніпрянська Україна визнавалась за УНР.

Кордон між державами мав проходити по р. Збруч. У військовому плані договір проголошував українську та польську армії союзниками у боротьбі за визволення України та протидії більшовицькій експансії.

У квітні – травні 1920 р. польсько-українські війська швидко просувались вглиб українських земель, а на початку травня увійшли до Києва. Та їх переможна хода в червні була зупинена: по всій лінії фронту більшовики почали контрнаступ.

Радянські сили чисельністю не переважали польсько-українські збройні формування, але мали відчутну перевагу в кавалерії. А при розтягуванні польських частин по лінії фронту і за відсутності у них великих резервів це давало ворогам значну перевагу при контрнаступі.

"Червоні" стрімко просувались на захід і вже на початку липня вийшли до Збруча – умовного кордону між українськими та польськими територіями.

11 липня 1920 р. радянським представникам у Великій Британії було вручено ноту лорда Керзона з пропозицією зупинити більшовиків на лінії Гродно – Брест – Рава-Руська – Перемишль ("лінія Керзона"), однак Москва її відхилила.

Наступ на Варшаву "совєти" вирішили провести силами одного лише Західного фронту. Бо Південно-Західний фронт мав інше завдання – захоплення Львова.

13-25 серпня розгорнулась масштабна Варшавська битва, яка в історію увійшла під назвою "Диво на Віслі".

"Червоні" під проводом воєначальника Михайла Тухачевського (буде розстріляний 1937-го) атакували місто із заходу. Обороняти Варшаву було доручено армії генерала Юзефа Галлера. Наступ більшовиків мав успіх і все йшло до захоплення Варшави, проте 16 серпня розпочався переможний контрнаступ польських військ.

Події польсько-радянської війни на мапі
Події польсько-радянської війни на мапіistpravda.com.ua

16 серпня Червона армія форсувала р. Західний Буг і вирушила у напрямку Львова. Та це її просування перестрів завзятий опір добровольчих формувань, створених у липні.

Наступ більшовиків на Львів затримали на два дні якраз тоді, коли точилися вирішальні бої за Варшаву. Війська УНР чисельністю майже 20 тис. також брали участь у Варшавській операції. До того ж, вдала оборона польської столиці була б неможливою без звитяги українців під Львовом та Замостям.

Уже 20 серпня радянське командування наказало перекинути 1-у Кінну армію на варшавський напрямок, однак час був втрачений, і нічим допомогти кіннота під Варшавою не могла.

Натомість тривало військове протистояння Армії УНР та "совєтів" у районі Дністра. Так, протягом 19-24 серпня українські збройні формування тримали фронт від румунського кордону до міста Єзуполя.

24 серпня радянські війська перейшли Дністер і рушили у напрямку містечка Городенка, де вступили в бій із частинами 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР – унаслідок українці відкинули більшовиків на східний берег Дністра.

В кінці серпня частини Армії УНР вели запеклі бої з червоноармійцями. Українські військові продемонстрували приклади героїзму та жертовності у боротьбі з ворогом.

Польський агітплакат часів польсько-радянської війни про вступ у польську армію для боротьби зі Сходом "в ім'я закону і порядку"
Польський агітплакат часів польсько-радянської війни про вступ у польську армію для боротьби зі Сходом "в ім'я закону і порядку"istpravda.com.ua

Чого варта історія старшини Тихона Хилюка, який під час спроби більшовиків форсувати Дністер 28 серпня 1920 р. біля с. Комарівка, прикрив тили 9-ї бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР кулеметним вогнем.

Стримуючи натиск ворога, Тихін Хилюк не залишив вогневої позиції. У цій битві був важко поранений. Наступного дня воїн помер, поховали його з військовими почестями на цвинтарі у м. Нижнів.

Завдяки героїзму Тихона Хилюка та його побратимів, зокрема хорунжих Василя Кривли та Костя Пашкевича, вдалося відбити наступ частин Червоної армії та зберегти основний склад 9-ї бригади.

Іншою "гарячою точкою" протистояння у польсько-радянській війні стала оборона Замостя 28.08-2.09.

19 серпня 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка (уродженця Запорізької обл.) після численних сутичок із частинами 1-ї Кінної армії Семена Будьонного відійшла до Замостя і зайняла тут оборону.

Полковник (згодом - генерал) Марко Безручко - командувач обороною Замостя
Полковник (згодом - генерал) Марко Безручко - командувач обороною Замостяistpravda.com.ua

Саме полковник Армії УНР Марко Безручко став на чолі оборони міста, його заступником був начальник штабу 6-ї дивізії, одесит Всеволод Змієнко. Довкола міста була зведена лінія укріплень, завдяки якій вдавалося стримати натиск супротивника.

Радянські війська двічі намагалися захопити штурмом місто – 29 та 30 серпня. Проте всі їхні атаки були відбиті захисниками фортеці. Коли вже здавалось, що ворог прорвав оборону та вдерся до міста, українська сотня контратакою відкинула противника.

Завдяки вдалій військовій тактиці, злагодженості дій та звитязі українських і польських оборонців вдалося не тільки зупинити, але й відтіснити панівні сили ворога.

З великими втратами війська Будьонного відступили, а на допомогу оборонцям Замостя поспішали польські військові формування.

Марку Безручку та Всеволоду Змієнку було присвоєно звання генерал-хорунжих Армії УНР. Їхні дії та, зокрема, участь 6-ї стрілецької дивізії у польсько-радянській війні влітку і восени 1920 р. мала суттєве значення як для успішних дій польського війська під Варшавою, так і для вдалого контрнаступу польсько-українських військ по всій лінії фронту восени 1920 р.

Варшавська битва
Варшавська битва5 канал / Машина часу

Але далі події розвернулись у протилежному напрямі.

Значні людські та матеріальні втрати змусили колишніх ворогів заговорити про припинення вогню. 12 жовтня 1920 р. польська сторона без узгодження дій з українськими союзниками уклала перемир'я з Радянською Росією.

Уже в березні 1921 р. в Ризі був підписаний мирний договір між Польщею з однієї сторони та радянськими Росією і Україною з іншої, який завершив польсько-радянську війну. Інтереси Української Народної Республіки не були враховані й армія УНР залишилась сам на сам у своїй боротьбі з "червоною чумою".

Збройне протистояння тривало весь жовтень та листопад 1920 р. Під тиском радянських військових формувань війська УНР 21 листопада були змушена перейти Збруч. На польській території українські вояки були роззброєні.

Під час польсько-радянської війни 1920 р. українська сторона суттєву допомагала Польщі у військово-політичному плані, бувши надійним партнером.

Завдяки грамотним тактичним діям командування Армії УНР, героїзмові та звитязі військових, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани "всесвітньої революції".

За інформацією к. іст. н. Олени Гуменюк для "Української правди"

Попередній матеріал
Злочини Сталіна: за що Кремль кинув у табори мільйони власних солдатів
Наступний матеріал
"Культ кістяка" і легенда про народження короля: історії Олеського замку, від яких мурахи по шкірі
Loading...