"Шукайте жінку": чи справді пристрасть Богдана Хмельницького привела Україну в московське рабство

Богдан Хмельницький 5 канал / Машина часу
Привіт! Це "Історія для дорослих". І автори обіцяють розповісти святу правду про того, кого українці вважають ідеальним політиком!

Отже, нещодавно компанією "Фама" – точнісінько як у Шухевича! – було проведено опитування на тему: який з історичних персонажів є найкращим політичним лідером для України. Результати – просто шок і сенсація! Наприклад, на 7-му місці Петро I, а на 6-му – Ангела Меркель.

Безсумнівно, пані Меркель уже історичний персонаж і важлива для України. Але щоб настільки? Та це ще не все! Канцлерку трохи випередив... Йосип Сталін! Про дивні уподобання цього диктатора 5.ua розповідав раніше.

Але сьогодні, звісно, про переможця опитування.

Тарас Шевченко у згаданому опитуванні посів почесне друге місце. До переможця він ставився, м'яко кажучи, не дуже.

Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,

Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.

Або

Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу
Сироту Украйну!

Богдан Хмельницький
Богдан Хмельницький5 канал

Так, виявилося, що українці ідеалом політика вбачають Богдана Хмельницького. Гетьмана, який, з одного боку, відвоював незалежність України у Польщі та створив державність, а з іншого – привів нас усіх у 350-річне рабство до Росії. Що ж – постать, як мінімум суперечлива.

Сьогодні поговоримо про дуже таємне друге одруження Хмельницького. І про те, через що, власне, почалася війна з Польщею. За романтичною легендою – через жінку.

Культ Богдана Хмельницького як особи, яка "возз'єднала Росію з Україною," почала насаджувати звісно російська імперія. Перший пам'ятник Хмелю встановили у Києві ще 1888 р. А за СРСР таких монументів збудували незліченну кількість – 120! – більше було тільки Леніну і Шевченку.

У самому лише місті Хмельницькому (стара назва Проскурів) їх 4! Стільки ж у Переяславі. У Києві, до речі, 3!

Отже, Хмельницький – не пам'ятник, а реальна людина – постать, знову ж таки, маловивчена. Імовірно, походив із дрібної шляхти. Освіту отримав в отців-єзуїтів. Покозачився і разом із батьком воював проти османів. За легендою, врятував майбутнього короля Владислава Вазу (король польський і Великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632-1648), титулярний король Швеції (1632-1648) і цар Московський (1610-1634), представник шведської династії Ваза – ред.). Потрапив у турецький полон, звідки був викуплений. Після цього осів на батьківському хуторі Суботів поруч із Чигирином, де зайнявся господарством. Власне, через той таки Суботів і почалася вся катавасія.

Що таке був Суботів у часи Хмельницького? Пасіка, кілька ставків і – найдорожче – млин. Ось так через 100 років його змалював художник Мюнц, зазначивши у підписі, мовляв, саме через цей млин і почалася війна.

Як відомо, на хутір Хмельницького поклав око чигиринський підстароста Данило Чаплинський. І якось, скориставшись відсутністю майбутнього гетьмана, напав на Суботів та привласнив його.

Утім – знову ж таки, за легендою – головним у суперечці був не хутір, а жінка. Мовляв, овдовілий Хмельницький на той час на віру жив із власною служницею – прекрасною Геленою. І саме цю Гелену силою відібрав у нього Чаплинський! Тобто т. зв. визвольна війна почалася зовсім як Троянська – так само через жінку і так само через Гелену.

Гелена Чаплинська
Гелена ЧаплинськаВікіпедія

А ще він із могутнім заступником – тогочасним магнатом Конецпольським – ув'язнив Хмельницького і намагався його стратити, проте Богданові вдалося врятуватися. За однією з версій, саме Гелена вмовила Чаплинського відпустити свого ворога живим – і це, звісно, була його фатальна помилка.

Хмельницький спочатку спробував залагодити проблему законним способом. Він пише скарги королю Владиславу Вазі, якого, як пам'ятаємо, свого часу врятував. Але все марно. Тоді обурений Хмельницький їде на Січ, оповідає козакам свою історію – і вона виявляється типовою для того часу. Майже кожен козак має свою кривду – і готовий боронити правду зі зброєю в руках.

Так позицію Хмельницького зображено у знаменитій польській кіноепопеї Єжи Гофмана "Вогнем і мечем". Так, очевидно, свою позицію аргументував і сам Хмельницький. Однак у переговорних листах до короля він постійно акцентує саме на власній кривді:

"...Тому що вся війна почалася через Чаплинського, який, попри те, що я мав привілей його милості, відібрав у мене хутір, та ще й мені, Хмельницькому, погрожував смертю...".

"...і воно не так мені потрібне, як все військо покірно просить в.к.м. про того зрадника, ...про Чаплинського, який, уподобавши собі мою убогу садибу, позбавив мене всього мого майна..., а також про те, що він підбив й.к.м. коронного хорунжого скарати мене на горло, з чого і ця непотрібна війна виникла"

Чаплинського, судячи з листування, король, попри обіцянки, так і не скарав. Подальша його доля невідома. Однак зауважимо – серед переліку усіх скарг Хмельницького на Чаплинського жодного разу не згадується жінка! Саме тому пізніше Грушевський стверджував, що викрадення Гелени Чаплинським – не більше ніж легенда.

Але точно не легенда, що уже Хмельницький викрадає дружину свого кривдника. І влітку 1648-го після перших блискучих перемог, гетьман влаштовує у Чигирині бучне весілля зі Геленою. Як пишуть літописи: взяв за дружину "...свою куму, чигиринську старостиху Чаплинську, при ще живому чоловіку".

Проте київський митрополит Сильвестр Косів відмовляється благословити цей шлюб – бо законний чоловік Гелени ще живий. Норовливий гетьман обходить його заборону – але вінчається… сам!

Восени того ж 1648 р. в захоплений повстанцями Київ приїздить патріарх Єрусалимський Паїсій і вінчає Хмельницького з нерозлученою Геленою. Пікантність ситуації в тому, що сама жінка при цьому не присутня!

Ось як сам Хмельницький описав цю подію в листі до київського воєводи Адама Киселя: "На війну з ляхами благословив, звінчав мене з жінкою і відпустив гріхи, хоч я й не сповідався".

Взаємини Хмельницького з Киселем – тема окремої розмови. Загальнонародна підтримка його повстання – цілковитий міф. Кисіль, Немирич, сотні інших представників української шляхти у тій війні або опинилися на боці Речі Посполитої, або зайняли нейтралітет.

Православний українець Кисіль, воєвода Київський та Брацлавський, меценат української культури був головним перемовником між Річчю Посполитою та козаками. Вони були добрими знайомими ще з битви під Цецорою. Під час свого офіційного візиту в Чигирин Кисіль, який їде туди з дружиною, однак, ставить умову – незаконної дружини Хмельницького Гелени там не має бути. Богдан це проігнорував. Як свідчить літопис: "Піднімав позолочену чару зі звичайною горілкою на честь послів польських та на честь жони своєї Чаплинської, родом польки (що теж багато вбрана, і, мов п'яна, саме розтирала в черепку тютюн для Хмельницького)".

Переговори між козаками та Річчю Посполитою тривали довго, однак магнатська пиха завжди заводила їх у глухий кут. Врешті, 1651-го дві велетенські армії зійшлися під Берестечком.

Ще до сьогодні довкола найбільшої битви тієї війни залишається дуже багато таємниць. Чому поле бою залишив татарський хан зі своїм військом? Куди, врешті, подівся сам Хмельницький?

Одна з можливих відповідей: усе знову через Гелену. Саме напередодні битви Богдан отримує звістку від сина Тимоша: той стратив його дружину. Повісив свою мачуху голою.

Шибениця (ілюстрація)
Шибениця (ілюстрація)скріншот

Очевидно, польська розвідка теж донесла королю Яну Казимиру про цю подію, бо він зі сміхом переповідав відомі йому подробиці на вечері перед Берестецькою битвою. Мовляв, Гелена закохалася в якогось годинникаря і мала з ним довгий роман, поки Хмельницький ходив у походи. З'ясувався обман через випадково виявлену нестачу грошей – коханці ще й обкрадали скарбницю війська. Під тортурами обоє зізналися і були повішені.

Є й інші версії – про перехоплене листування Гелени з Чаплинським, а також що йшлося про зраду не так подружню, як політичну. У будь-якому разі Тиміш убив мачуху якраз напередодні Берестецької битви. Хмельницький сприйняв цю звістку дуже болісно. І замість керувати військом, тяжко запив. Битва була програна. Співвідношення сил примушує Хмельницького шукати союзника. І тут знову на авансцену виходять жінки.

Частина істориків стверджує: у сер. XVII ст. Європа не могла визнати державу козацького типу демократії. Мовляв, королі могли говорити тільки з королями, а не якимись гетьманами. Тому Гетьманщині кров із носа потрібен був союзник-сюзерен. Щось у цьому, звісно, є, але не варто забувати, що саме у ці роки триває революція в Англії, де парламентські сили Кромвеля перемагають роялістів Карла Першого і королю, врешті, відрубують голову.

З некоронованим Кромвелем переговори вели – у т. ч. той же Хмельницький. Утім Богдан-Зиновій, очевидно, мріяв змінити козацькі демократичні звичаї, а ще – про князівський титул. Недарма він одружив свого старшого сина Тимоша з донькою молдавського правителя Розандою Лупул. Проте надіям Хмельницького на князів-онуків не судилося справдитися – Тиміш загинув у бою.

Не домовившись про рівноправні взаємини з Польщею, Хмельницький почав шукати інших сюзеренів-союзників. Вибір виявився невеликим – Туреччина та сусідня Московія. Причому османи виглядали куди більш привабливим варіантом.

Османські воїни
Османські воїни5 канал

Відомо, що ще до втечі на Запоріжжя Хмельницький укладає угоду з Портою, Туреччиною. Варто додати: Османською імперією саме на цей час керувала жінка. Та ще й українка. Хатідже Турхан. Така собі Роксолана №2.

Хатідже Турхан
Хатідже ТурханВікіпедія

Хатідже Турхан походила з Подільської України, була захоплена в полон під час одного з татарських набігів і стала однією з дружин в гаремі султана Ібрагіма I. Народила від нього сина – майбутнього султана Мехмеда IV. Після смерті чоловіка і до повноліття сина майже одноосібно правила Туреччиною.

За таких умов союз козаків з Османською імперією виглядав би природним, проте Хмельницький чомусь обрав слабку тоді Московію. Чи то через православну віру, чи швидше лихий поплутав гетьмана.

Васальна угода з московитами була сприйнята козацтвом далеко не однозначно. На т. зв. Переяславську раду – а ради ніякої я не було, виявляється – демонстративно не пришла частина полковників, зокрема знаменитий Іван Богун. Відмовився бути присутнім і митрополит Сильвестр Косів. Угоди, врешті, так і не були ратифіковані козацькими радами. Та й сам Хмельницький вважав їх недійсними. Але яке це тепер має значення? З частини Європи Україна на 350 років перетворилася на пригноблений шматок Російської імперії, яка ще й досі не хоче нас відпустити назад у Європу.

І все це з легкої – чи то пак важкої руки Хмельницького.

А що думаєте про нього ви? Герой, зрадник чи просто історичний персонаж, який у певних історичних обставинах робив те, що міг?

Читайте також: "Мата Харі по-українськи": як шпигун-коханець зі Львова обвів навколо пальця три найпотужніші розвідки світу

На Полтавщині відкрили дитяче поховання з унікальним погребальним інвентарем – фотогалерея

археологічні розкопки
/
археологічні розкопки
археологічні розкопки
/
археологічні розкопки
археологічні розкопки
/
археологічні розкопки
археологічні розкопки
/
археологічні розкопки

Попередній матеріал
Хіт ЗСУ про Путіна й нова реальність Афганістану: топвідео "5 каналу", що в серпні змусили глядачів зробити звук голосніше
Наступний матеріал
"До Америки по хеппі-міл": ТОП-10 серій "Вечірнього преЗЕдента", які хочеться розібрати на крилаті вислови
Loading...