БТР-4
БТР-4 Укроборонпром

У М'янмі звинуватили Україну в озброєнні військової хунти – "Укроборонпром" прокоментував

    Читайте по-русски
    Justice for Myanmar вважають, що в проти українських підприємств мають бути запроваджені санкції

    У середу, 8 вересня, активісти організації Justice for Myanmar опублікували розслідування, в якому стверджують, що українські компанії "Укроборонпром" та "Укрспецекспорт" продовжують постачати до М'янми комплектувальні для танків, літаків та іншої зброї.

    Попри те, що в червні 2021 року Україна проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН про припинення поставок озброєння до країни після спроби військового перевороту.

    У коментарі УП представники вітчизняної оборонної корпорації заявили, що постачання товарів військового призначення до М'янми відбувається відповідно до законодавства – проте без зброї смертельного ураження.

    "У 2019-2021 рр. експорт товарів (послуг) військового призначення смертельного ураження до М'янми не здійснювався. Строки дії договорів, їхня вартість, обсяги експорту тощо є конфіденційною інформацією, яка, згідно з умовами договору, не підлягає розголошенню третій стороні. Експорт товарів військового призначення та подвійного використання до будь-якої країни світу, зокрема М'янми, здійснюється державними підприємствами – учасниками ДК "Укроборонпром" винятково у відповідності з вимогами чинного законодавства та міжнародних зобов'язань України", – цитує інформацію від пресслужби "Укроборонпрому" видання.

    У свою чергу, активісти заявляють, що нібито корпорація "Мотор Січ" двічі поставляла двигуни та запчастини до країни після спроби військового перевороту: в травні 2021 року – обладнання для турбореактивних двигунів, а в лютому – механічні деталі (через приватного постачальника ВВС Sky Aviator).

    А в травні 2021 року "Укроборонсервіс" начебто експортував на замовлення компанії Yatanarpon Aviation більш як 164 кг запасних частин до літаків.

    У Justice for Myanmar вважають, що Україна таким чином сприяє збагаченню приватних компаній, що займаються закупівлями зброї. Представники руху вважають, що проти згаданих вітчизняних підприємств мають бути запроваджені санкції, аби зупинити протік озброєння до країни.

    Стверджується, що до поставок також залучений почесний консул України в М'янмі Аунг Хлаінг Оо – його називають не інакше як "великим закупником зброї". Повідомляється – із посиланням на джерело руху, яке пов'язане з військовими – що від продажу він отримує "комісійні" у 20-30%.

    Нагадаємо, 1 лютого 2021 року в М'янмі стався військовий переворот. Демократичну владу захопила військова хунта, а обраних лідерів країни ув'язнили. Почалися масові протести – їх жорстоко розганяли. Тоді ж на вулицях помітили українські БТРи. В Україні пояснили, що їх поставили до країни ще 15 років тому.

    Втім від 2015 року Україна постачала до М'янми обладнання для будівництва заводу зі складання бронемашин – БТР-4У та самохідних артустановок 2С1-У "Гвоздика". Чи був він добудований – невідомо.

    А в квітні 2021 року в країні почалися бойові дії – повстанці атакували форпост армії, а силовики відповіли авіаударами.

    Попередній матеріал
    ООС: російські найманці знову використали заборонені міни ПОМ-2
    Наступний матеріал
    Локдаун у Києві: як працюватимуть перепустки на громадський транспорт
    Loading...

    У М'янмі повстанці атакували форпост армії, силовики відповіли авіаударами

    Військовий переворот у М'янмі: на вулиці вийшли тисячі протестувальників

    Військовий переворот у М'янмі випадково потрапив на відео фітнес-блогерки

    Державний переворот у М’янмі: військові затримали кілька сотень депутатів

    Майже відсутній мобільний зв'язок та інтернет: подробиці військового перевороту у М'янмі

    У М'янмі стався військовий переворот: президента і його радницю затримали