Напевно, про жодного з радянських лідерів нема так багато міфів, як про Микиту Хрущова. Він і ліберал, і хохол, тобто українець, і звісно, саме він, звісно, напідпитку подарував Україні Крим.
Почнемо з головного: Хрущов, попри прізвище, не був українцем.
"Я являюсь представителем великого советского народа", – говорив генсек.
Письменник Степан Процюк розповідає: "Микита Хрущов народився на території Росії. Хоч вважається, що там споконвічні українські землі, але у нього взагалі-то не було нічого українського".
Хрущов народився на Курщині – неподалік кордону з Україною – в селянській родині. Ходили, однак, чутки, що його батько – зовсім не селянин Сергій Хрущов, а польський поміщик Алєксандр Гаспитський, у якого прислужувала матір Микитки. Через багато років Сталін часто використовуватиме цю історію, щоб принизити Хрущова. Називав його польським шпигуном Хрущовським.
У дитинстві Хрущов пас свиней. Його найбільшою мрією було купити велосипед.
"Потім вони з батьком переїхали у Юзівку. Він згадує, що батько хотів кобилу купити. І це була його мрія. Але він кобилу не купив", – каже Степан Процюк.
З переїздом до Юзівки життя Хрущова змінюється. Із селянина він стає робітником – слюсарем на шахтах.
Одружується з красунею Єфросінією. У молодих людей народжується двоє дітей – донька та син. Тесть Хрущова – активний член соціал-демократ. І саме він привів майбутнього лідера в політику. А ще – відмазав Хрущова від служби в царській армії під час Першої світової війни.
У 1917 р. вибухає революція, в Україні постає Центральна Рада, яка врешті оголошує незалежність від Росії. Хрущов у цей час підтримує більшовиків. Вступає до Червоної армії і воює спочатку проти Кубанської республіки, а згодом проти Української.
Більшовицька Росія у тій війні Україну перемогла.
У буремному 1920-му в особистому житті Хрущова стається важлива подія. Від тифу помирає його перша дружина Єфросинія. Після коротких стосунків із Надією Горською він зустрічає любов усього свого життя – українку з Холмщини Ніну Кухарчук.
"Вона на нього мала вплив. Він із нею прожив багато років і вважається, що вона йому прищеплювала принаймні до етнографічних ознак українства любов", – оповідає письменник Процюк.
Цікавий факт: понад 40 років Хрущов та Ніна Кухарук офіційно не оформляли своїх стосунків. Навіть у знамениту поїздку до США Микита як першу леді повіз свою громадянську дружину.
Ось на цих кадрах її можна помітити у верхньому лівому кутку – як тінь генерального секретаря.
Але до цього ще дуже далеко. Хрущов починає тернистий партійний шлях. Протекцію йому з певного часу робить організатор голодомору в Україні Лазар Каганович.
У якийсь момент з'ясовується пікантна деталь – у Хрущова нема вищої освіти. І хоча це вписувалося у тезу більшовиків про кухарку, яка може керувати країною, його відправили на навчання до Москви.
Якимось чином Хрущову вдається уникнути репресій 1937 року. У 1938-му він повертається в Україну – уже як керівник комуністичної партії. Врешті, Хрущов сам підписує смертні вироки.
Проте повністю уникнути репресій у сталінські часи не могла жодна родина. Наприклад, у міністра закордонних справ за ґратами сиділа дружина. А от у Хрущова – тільки невістка – дружина сина від першого шлюбу Леоніда. "Тільки" – так казав сам Хрущов.
До речі, про його сина Леоніда. Ловелас і серцеїд, він замолоду одружився з акторкою Розою Трейвас – племінницею розстріляного "ворога народу". Коли Хрущов дізнався про цей шлюб, то просто розірвав синове свідоцтво і розлучив молодят. Через багато років він випадково зустрів Розу і впізнав її:
– Ви Роза Трейвас? – запитав Микита.
– Ні, – зухвало відповіла жінка. – Я – Роза Хрущова. Племінниця розстріляного вами Трейваса.
Того ж дня до Рози прийшли з обшуком із КДБ. Її, щоправда, не розстріляли, а "лише" звільнили з роботи.
Леонід Хрущов встиг одружитися вдруге – з киянкою Любою Сизих.
Офіційної інформації про нього вкрай мало. Зате легенд – повно. Наприклад про те, як п'яним він грав у госпіталі у Вільгельма Телля і з необережності вбив такого ж п'яного моряка.
Саме за це Леоніда відправили на фронт, під Сталінград, де 1943-го він як військовий льотчик вилетів на завдання і не повернувся. Його продовжували шукати навіть після війни. Ходили чутки, що Леонід вижив і перейшов на бік німців. Доказів цього не знайшли, Але його дружину Любу таки заарештували – за шпіонаж. Вона відсиділа у сталінських таборах 7 років. "Всього лише", як сказав Микита Хрущов.
Люба Сизих прожила 102 роки і померла у Києві 2014-го.
Їхнього з Леонідом сина віддали до дитячого будинку, а от доньку Юлію забрав на виховання Микита Хрущов. Юля не знала своїх справжніх батьків, і до 16 років вважала такими саме Микиту та його дружину Ніну. Попри такі сімейні обставини, Хрущов залишався вірним Сталіну до кінця.
Микита Хрущов також відповідальний за штучний голод в Україні 1946-47 рр., репресії на Західній Україні та боротьбу з УПА – зокрема наголошував на необхідності публічних страт українських повстанців.
У 1949 році Сталін забирає Хрущова до Москви. У політбюро Компартії Хрущов виконував роль такого собі недоумка-клоуна. Йому підкладали помідори під штани, він звеселяв генералісімуса Джугашвілі анекдотами. Врешті, Сталін принижував усіх зі свого оточення. Примушував членів політбюро танцювати і з задоволенням за цим спостерігав. Про дивні уподобання кремлівського диктатора можете подивитися випуск "Історії для дорослих" під назвою "Сталін – гей".
Так тривало до березня 1953. Тоді виявилося, що вождь не вічний. Сталіна розбив інсульт і соратники знайшли його лежачим у калючі власної сечі. Ще не встиг Сталін померти, як зграя його соратників почала війну за владу.
Спочатку у цій боротьбі переміг шеф каральних органів Лаврентій Берія. Винуватець масових розстрілів, організатор депортацій кримських татар, інгушів та інших народів, раптом став великим лібералом. Саме Берія оголосив масову амністію в'язнів, зокрема політичних, почав переговори із Заходом. Невідомо, як далеко б він зайшов, якби не Хрущов. Він переконав керівника уряду Маленкова та маршала Жукова, що Берія загрожує їм усім.
На засіданні політбюро Берію арештували військові на чолі з Жуковим. Йому відрізали підтяжки і зняли пояс – щоб руки були зайняті триманням штанів і не було можливості передати записку комусь із численної армії вірних НКВДистів. Берія був звинувачений у... шпигунстві на користь Британії. Менш ніж за пів року його розстріляли.
І от настає рік 1954. Відомий, зокрема, тим, що саме тоді президія ЦК Компартії СРСР передала Кримську – навіть не автономію, а область – зі складу РСФСР до Української РСР. Рішення про передачу Криму Україні ухвалювала група людей – на чолі з тодішнім головою Ради міністрів Маленковим, але чомусь зараз із подачі Росії з'явився міф про те, що це зробив одноосібно хохол Микита Хрущов – та ще й з п'яну. Про те, що Хрущов не був українцем – ми вже говорили. А зараз спростуємо ще один міф.
За легендою, рішення про передачі Криму Україні було ухвалено після поїздки Хрущова та Маленкова на півострів. Бідність, яка межувала з голодом, відсутність у переселенців із Росії навіть уявлення, як жити в степу, підштовхнули керманичів СРСР до такого кроку. Тільки от неукраїнець Хрущов тоді був дуже далекий від одноосібної влади. Більшість повноважень перебували саме в руках керівника уряду Георгія Маленкова – росіянина за національністю.
І саме великорос Маленков та такий же великорос Ворошилов разом із росіянином Хрущовим утрьох голосували за передачу Криму. І так – зруйнований після війни та депортації кримських татар Крим – тоді був не подарунком, а тягарем, територією, яку треба було відбудовувати та рятувати. Що Україна й зробила.
А Хрущов протягом декількох наступних років одного за одним позбувся усіх конкурентів у партійній верхівці, щоби врешті зібрати в руках одноосібну владу.
І так – з одного боку, в СРСР почалася певна відлига. Але вона була достатньо умовною. Саме за Хрущова була розстріляна демонстрація в Новочеркаську. Саме за Хрущова СРСР мало не розпочав третю світову війну з використанням ядерної зброї – проти США під час т. зв. Карибської кризи. Неадекватний Хрущов не добирав висловів, коли говорив про закордонних колег.
"Канцлер Аденауэр – это человек, который выжил из ума. На него давно надо было надеть рубашку смирительную", – говорив він, наприклад, про німецького керманича.
Хрущов погрожував світові невідомою "кузькіною матір'ю" – і лише згодом з'ясувалося, що так в СРСР назвали термоядерну бомбу.
Але навіть такий Хрущов для керівництва СРСР був занадто ліберальний. Тож 1964 р. у Кремлі відбувся палацовий переворот – і його змістили. Спочатку хотіли убити – підлаштувавши, наприклад, автокатастрофу. Але врешті повелися гуманно – ув'язнили його на підмосковній дачі. Влаштували стеження – навіть у туалеті.
Хрущов, попри це, потай слухав ВВС та "Радіо Свободу". А ще писав мемуари, які відібрало КДБ. Після цього розбитий депресією Микита Хрущов помер від серцевого нападу.
Дружина Микити Хрущова Ніна пережила його на 13 років. Залишилася жити на тій же дачі. Із пенсією у 200 рублів. Молодший син Сергій зумів сховати від КДБ копію мемуарів батька і видав їх у часи перебудови. А у 1990 емігрував до США. Ні наздогнати, ні тим більше випередити Америку, як заповідав Хрущов, СРСР так і не зумів.
Читайте також: Український "дракула": як Москва перетворила союзника Мазепи на вампіра