сесія ПАРЄ
сесія ПАРЄ
фото Володимира Ар'єва

ПАРЄ ухвалила рішення щодо українського закону "Про освіту"

Делагати ПАРЄ зазначили: закон має розглянути Венеційська комісія, а Україна повинна врахувати всі рекомендації

У четвер, 12 жовтня, Парламентська асамблея ради Європи ухвалила резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону "Про освіту". Відповідний документ підтримали 82 депутати, передає "5 канал".

Так, у ПАРЄ засудили ухвалення Верховною Радою закону "Про освіту" без консультацій з представниками нацменшин й порадили врахувати всі рекомендації Венеційської комісії, яка має розглянути закон.

Учасники дебатів закликали пам'ятати про право представників нацменшин на освіту рідною мовою й уникати дискримінації. Зокрема, представник Румунії Тітус Корлатеан нагадав: у його країні освіту українською здобувають близько 50 тисяч осіб.

"Ми занепокоєні колосальним обмеженням освіти мовою нацменшин в Україні, і тим, що закриватиметься велика кількість шкіл. Україна повинна поважати міжнародні обов’язки. Запроваджувати монолінгвальну освіту – це неправильний підхід. Близько 50 тисяч громадян України в Румунії можуть отримувати освіту рідною мовою, і при цьому вони лояльні громадяни своєї країни. Ми сподіваємося, що Київ перегляне норми закону в інтересах нацменшин і дочекається висновків Венеційської комісії", – відзначив депутат ПАРЄ від Румунії.

Натомість представник України Володимир Ар'єв заявив: більше половини школярів, які навчаються іноземною, провалюють тести з української мови і через це не можуть вступити до університетів. Тож нова освітня реформа лише розширить можливості абітурієнтів.

"Закон відповідає нормам Конституції й міжнародним практикам. Представники нацменшин повинні знати державну мову країни, в якій проживають, і отримувати освіту цією мовою. Коли українська вивчається лише дві години на тиждень, це призводить до негативних наслідків в отриманні подальшої освіти та роботі. Більшість українських університетів навчають державною мовою", – підкреслив Ар'єв.

Він додав: "60% представників нацменшин, які успішно склали тести з математики та історії України, провалили іспит з української, який є обов’язковим для вступу до університетів. І вони не можуть отримати вищу освіту. Закон про мову має дві основні ідеї: право говорити і навчатися рідною мовою і водночас - обов'язок знати державну мову. На жаль, ця дискусія базується на політичних питаннях, а не на нормах закону. Україна готова до компромісів. Але мені б не хотілося, щоб ці дебати призвели до тиску на Венеційську комісію". 

Як відомо, 5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти, а 25 вересня закон "Про освіту" підписав Президент України Петро Порошенко.

Довідка: своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту

У вітчизняному Міносвіти пояснюють: Україна не збирається закривати школи, де шкільна програма викладається  мовою національних меншин, а лише хоче розширити викладання українською мовою у цих школах. Більш того, реформа освіти дасть їм можливість вступати до вищих навчальних закладів у подальшому. 15 вересня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю Закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.

Попередній матеріал
Брифінг речника Міноборони з питань АТО - відео
Наступний матеріал
Завжди на захисті: МІП опублікувало серію надзвичайно зворушливих роликів про українських військових