На міжнародних змаганнях роботів у Польщі серед 300 учасників "срібло" завоював винахід харківських студентів. Чим здивували українці міжнародних експертів – далі в сюжеті.
Робота-сумоїста "ТрісМ" студент Харківського політехнічного університету Денис Волошин створив за місяць. Розповідає: "Деталі для"ТрісМ" я замовляв у Китаї, купував на нашому радіоринку. Частину– друкував на 3D-принтері, деякі деталі брав з інших поламаних пристроїв. Загалом, з того, що було".
Створенням роботів Денис зацікавився ще в дитинстві. Це вже його п'ятий винахід. Алгоритм функціонування робота-сумоїста доволі простий – за допомогою датчиків він знаходить об'єкт і штовхає його. "ТрісМ" може переміщати предмети удвічі важчі за нього самого. Але перемагати на конкурсі – важче, ніж, наприклад, пересувати меблі. Тут головне – протистояти потужнішим роботам та втриматися на колесах.
"З одним із супротивників ми билися цілих п'ять раундів. Зазвичай кожна битва з роботом йде по два раунди, до двох перемог. Але тут битва затяглася аж до п'яти. У кінці-кінців мені вдалося побороти його", – згадує Волошин.
Робот-опосум – розробка ще одного харківського студента – також серед лідерів міжнародних змагань. Робот пройшов без проблем надскладну трасу. Зокрема, й завдяки електроніці, яку налаштовував Павло Бєлоус.
Запевняє: "До цього робота можна додати будь-які датчики, потрібні для завдання. Він може, в тому числі, бути сумо-роботом, змагатися з роботом його вагової категорії, намагатися виштовхувати теж. Будь-які необхідні завдання".
Денис і Павло були єдиними представниками з України. Своїх роботів майстри тренували безпосередньо в кімнаті готелю, а налагоджували – під час самих змагань.
Завідувач кафедрою обчислювальної техніки та програмування НТУ ХПІ Сергій Семенов бідкається: "Ми зіткнулися з тим, що організатори і дуже багато команд на змаганнях, насправді, використовували просто заводських роботів. Звичайно потужніших, звичайно сильніших, швидших. Відповідно – мали великі можливості".
Над своїми розробками хлопці планують працювати і далі, разом із науковим керівником. Винахідники кажуть, таких роботів можна використовувати як у промисловості, так і при ліквідації надзвичайних ситуацій. Та найбільший попит на них – у військовій галузі.
Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею:
Дзвінко гавкотить, не кусає і за кісткою гасає: У Японії показали оновленого роботопса Aibo – фото
