"Треба вичищати мову": у Києві відновили заняття одного з мовних клубів

Мовний клуб 5 канал
Загалом долучитися вирішили більш як 60 людей

Вивчити українську мову ніколи не пізно, а головне – це можна зробити безоплатно. У Києві відновили заняття одного з мовних клубів. Там можна не лише поліпшити свої знання, а й тим, хто розмовляв усе життя російською, допоможуть перейти на державну мову. То як можна долучитися до такого клубу? Чому довелося робити паузу? – розповість кореспондентка "5 каналу" Софія Норенко.

Рік тому в Києві започаткували український мовний клуб. Туди охоче приходили учасники, які прагнули перейти на державну з російської. Згодом заняття довелося припинити через блекаути. Та увесь цей час, поки клуб був на паузі, учасники постійно просили відновити навчання. Серед них і 66-річна Маргарита.

"Я з дитинства жила в Естонії і школу там закінчила, а потім сюди приїхала в КПІ, в політехнічному інституті все було на російській. Важливо зв'язати з цими усіма подіями, якось воно мені так вдарило", – поділилася учасниця мовного клубу "Родовід" Маргарита Доброва.

Каже: розмовляти досі складно, проте помічає прогрес уже після перших занять.

Читайте також: Смерть українського дубляжу?: у законопроєкті Зеленського хочуть англомовні фільми показувати лише в оригіналі.

"Легше якось у мене пішло, ну от буду намагатися", – додала Маргарита.
Та є й такі учасники клубу, які хотіли б вдосконалювати свої знання української мови.

"Через те, що у мене все-таки є, ну, можливо, такі зросійщені слова, я їх називаю таким своїм суржиком, а треба вичищати мову, вичищати від тих слів, які в нас вселяли. Я ж то народилася в Радянському Союзі і в нас російська панувала", – розповіла учасниця мовного клубу "Родовід" Валентина Коновал.

"Всю групу ми будемо ділити, весь наш курс на три групи і одна з груп та, яка не вивчала української мови, яка повністю російськомовна. Ще дві групи: одна буде поглиблено вивчати українську мову, а ще одна для тих, хто захоче спілкуватися українською мовою, побути в україномовному середовищі", – пояснила викладачка української мови Світлана Лукаш.

Загалом долучитися вирішили більш як 60 людей. Після того, як команда побачила такий попит, вирішили шукати, де і як це організувати.

Дивіться також відео: Як Цой і школа нацменшин знову порушили мовне питання. Наталія Піпа.

"Перш за все знайшлася людина, яка готова це все тепер профінансувати і виходячи із цього ми почали по новій набирати нову групу і як виявилося охочих дуже багато і багато людей, які раніше відвідували зараз повернулися до нас", – зауважила координаторка мовного клубу "Родовід" Надія Кібенко.

"Мова – це зброя, це вже ясно всім. Це зараз для мене бійці мовного фронту, бо для мене слово "хліб" має іншу семантику, синтаксис, семіотику, ніж слово "хлеб"", – зауваєив спонсор мовного клуб "Родовід" Ігор Дітковський.

Перше заняття провели за пройденим матеріалом. Крім цього, учасників вирішили ще більше занурити в українську культуру, а задля цього запросили виконавців хору імені Верьовки. І хоч перше урочисте заняття відбулося, в усіх охочих ще є можливість долучитися до українського мовного клубу. Це можна зробити, написавши у соцмережах книгарні Родовід.

Загалом, нині по Україні таких клубів стає дедалі більше, розповідає омбудсмен із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

"Динаміка переходу на українську мову в усіх сферах суспільного життя, в усіх куточках України вона звичайно зашкалює за всі роки української незалежності, чи це Донеччина, скажімо Бахмутська ОТГ змогла організувати мовні курси дистанційно для своїх жителів, чи це Закарпаття у Берегово, там так само є мовні курси", – наголосив Тарас Кремінь.

Каже: заговорити українською реально у будь-якому віці. Адже сам уповноважений теж зростав у російськомовному середовищі.

"Виріс в україномовній родині, в російськомовному середовищі, в російськомовній школі, став українським філологом", – додав Кремінь.

Якщо хочете піти на безплатні мовні курси у своєму місті чи онлайн, то всю цю інформацію можна знайти на сайті уповноваженого із захисту державної мови.

Софія Норенко, Микола Довгий, "5 канал".

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Попередній матеріал
Вертольоти від Польщі, настрої в НАТО, росіянців всюди бʼють – хроніка 501-го дня великої війни
Наступний матеріал
російські історичні міфи – "Машина часу". Частина 2
Loading...