Почати розмовляти українською ніколи не пізно. У книгарні "Сяйво книги" вже 4 місяць тривають заняття, які допомагають російськомовним людям заговорити українською. На одному з уроків побувала журналістка "5 каналу" Софія Норенко. То хто нині намагається перейти на державну? Як усе це відбувається? І чи можна долучитися – далі у сюжеті.
Після початку повномасштабного вторгнення 42% українців стали розмовляти державною мовою більше, а ще 14% повністю перейшли на українську. Про це йдеться в опитуванні компанії Gradus Research. А ось допомагають опанувати солов'їну, зокрема, й безплатні мовні курси.
Такі проводять уже 4-й місяць у київській книгарні "Сяйво книги". Адміністрація закладу охоче відгукнулася на ініціативу викладачки української мови і разом створили безплатний мовний клуб.
"Виникла ця ідея взагалі із того, що пані Світлана завітала до нас каже я викладач. І мені дуже сумно, що Київ не нескільки україномовний наскільки б хотілося, давайте щось спробуємо зробити, ось власне оця наша зустріч переросла у те, що у нас відбувається зараз", – пояснює фахівчиня зі зв'язків з громадськістю книгарні "Сяйво книги" Надія Кібенко.
"Я ж уже не можу піти воювати в армію, то хоч це якась користь для держави. Я працюю як волонтер і мені це приносить задоволення", – каже викладачка мовного клубу Світлана Лукач.
Тепер у книгарні щотижня навчається три групи, а це понад сотня людей. На заняттях найбільше уваги приділяють саме практиці. Тут читають вірші, співають пісні, а ще проводять ігри.
А учні є різні. 76-річна Галина на початку повномасштабного вторгнення тікала від війни з Лисичанська Луганської області.
"Я російською і на роботі у нас було, як сказати ділопроізводство, вже з якогось року то да треба було українською все, але ж все одно всі розмовляли російською мовою. Вчишся думати українською, як було раніше, що думаєш російською і перекладати треба, а зараз я ловлю себе на тому, що думаєш вже українською якось", – каже учасниця мовного клубу Галина.
Вчити українську приходять й іноземці. 46-річний Гліб був вимушений тікати з Білорусі через свою громадянську позицію, а прихисток знайшов саме в Україні. Тож зараз на знак вдячності, вивчає державну.
"Я працюю в Києві піар-менеджером і вже тут живу понад два роки. Я переїхав, тому що я насправді підтримував незалежність моєї країни і я отримав тут посвідчення людини, якій наданий додатковий захист за що я дуже вдядчний владі України. І для мене це мовне питання. Я бачу, як знищується білоруська мова", – розповідає учасник мовного клубу Гліб.
Ще один учасник клубу – 59-річний підприємець Діадло, який переїхав до України з Гвінеї.
"У 1986 році, щоб навчатися в Київському інституті цивільної авіації. По-перше в мене жінка українка і діти в мене дуже гарно розмовляють, читають пишуть українською. А я чую, розумію коли говорять, але мені важкенько розмовляти", – пояснює Діадло.
Для того, аби російськомовним було легше перейти на українську, викладачка Світлана розробила спеціальну методику і видала підручник.
"У цій книжці основна методика з тими, хто не вивчав українську мову і не тільки описана, завдання, вправи є. Щоб було мовне середовище для них, а його поки немає. Ще важливо, щоб вони читали і переказували тексти. От коли переказують, віршик на пам'ять вивче і переказує, усе це є у цій книжечці, це дуже розвиває мовлення. Нуу більше говорити, навіть якщо ти говориш неправильно", – розповідає викладачка мовного клубу Світлана Лукач.
Щоби приєднатися до мовного клубу, потрібно написати повідомлення у соцмережах книгарні "Сяйво книги", або ж зв'язатися з ними по телефону.
Софія Норенко, Орест Пона, "5 канал"
Читайте також: Законопроєкт "Про медіа" послабить захист української мови – звернення ГО
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
