Вперед до "світлого" майбутнього на всьому краденому: як СРСР десятиліттями "запозичував" винаходи в інших

"Час за Гринвічем" 5 канал
З Німеччини вивезли майже 3 тис. заводів, під сотню електростанцій та десятки тисяч одиниць іншої промислової техніки

Вперед до світлого майбутнього – на всьому краденому. Саме так десятиліттями розвивався Радянський Союз. Неліцензійне копіювання іноземної техніки відбувалося на кожному кроці. Крали все до найменшого гвинтика. Від заводів і до пилососів, від автомобілів і до іграшок. Після Другої світової це набуло небаченого розмаху. Переможець отримує все: з Німеччини вивезли майже 3 тис. заводів, під сотню електростанцій та десятки тисяч одиниць іншої промислової техніки. До прикладу: 400-й "Москвич" – це точна копія 38-ї моделі Opel Kadett, який складали на німецькому заводі. Його просто розібрали і перевезли до Москви. Горбатий запорожець – це Fiat-600, а його наступник – німецький NSU Prinz IV. Тому вислови старшого покоління "от в Радянському Союзі робили на славу" – це нісенітниця. 

Не робили, а крали. І не "на славу", а будьмо відвертими – достатньо посередньо. Електробритви, телевізори, фотоапарати – більшість із того, що нас оточувало 30-70 років тому, – це вкрадені західні розробки. І з'являлися вони в СРСР інколи навіть на десятки років пізніше за західні оригінали. І якщо зовні радянські копії були майже схожі на американські чи японські розробки, то наповнення у них зазвичай було значно гіршим. Причини прості: здешевлення виробництва, неякісні матеріали та масовий конвеєр без дотримання технологій. Примітно, що і Росія, як наступниця традицій Радянського Союзу, діяла так само. Однак відкритий доступ до іноземних товарів просто вбив багато галузей російської економіки, які знову створювали крадене. Не витримали конкуренції. Про найганебніші промислові крадіжки "совєтів" – розповість журналіст "5 каналу" Мирослав Солонар для програми "Час за Гринвічем". 

Практично всі моделі автомобілів, що випускалися в СРСР, були копіями. Київський колекціонер ретромашин Артем Рудницький має гараж із десятками екзотичних екземплярів. Колись на них їздили партійні діячі та відомі люди Радянського Союзу. І в кожній із цих залізних красунь є щось запозичене.

"Наприклад, ось 24-та "Волга". Знову ж, тут навіть кріплення коліс, – це ще прабатьки американських автомобілів", – сказав колекціонер ретроавтомобілів Артем Рудницький.

Колекціонер автомобілів
Колекціонер автомобілів5 канал

Хоч при Союзі завжди говорили "у нас все своє", насправді – "своє" зазвичай було підробкою. Інколи більш-менш відповідним оригіналу, але зазвичай – сумнівної якості. Артем показує нам ескортні ретромотоцикли. Один із них – М-72. На ньому колись супроводжували Юрія Гагаріна. Насправді ж цей мотоцикл радянського виробництва є копією німецького БМВ "Р-71". Зовні вони не відрізняються взагалі.

Ретромотоцикли
Ретромотоцикли5 канал

"За історичними документами було куплено 5 мотоциклів BMW. Їх розібрали і створили свою модель мотоцикла", – зазначив колекціонер ретроавтомобілів Артем Рудницький.

А ось це перший радянський автомобіль, що надійшов у вільний продаж у 1946 році – "Москвич-400". Він був повністю ідентичний німецькому Opel Kadett K38. Ба більше, виготовлялися ці "Москвичі" на трофейному обладнанні, вивезеному після Другої світової війни із заводу Opel у Рюссельхаймі. Перший "Запорожець", у народі – "горбатий", був майже 100% копією італійського "Fiat 600d", що всередині XX століття став загальноєвропейським хітом. Змодельовані за зразком більш сучасного "Fiat 124" і відомі усім "Жигулі". Копія відрізнялася від оригіналу цупкішою сталлю та вищою підвіскою.

Автомобілі
Автомобілі5 канал

"Нам не треба придумувати було велосипед. Ми краще його вкрадемо, краще ми будемо займатись танками, військовими літаками, військовими технологіями", – сказав автомобільний експерт Володимир Винник.

Коли мова йшла про машини – Радянський Союз був далеко позаду своїх капіталістичних суперників. Автомобільний експерт Володимир Винник 40 років досліджує радянський автопром. Каже, саме щоб спробувати наздогнати країни Заходу, СРСР і вдавався до постійного плагіату.

"Це нам дозволило не їздити на конях у шістдесятих роках", – розповів автомобільний експерт Володимир Винник.

Не лише автомобілі та мотоцикли. Радянському імпортозаміщенню піддавалося геть усе: від побутової техніки до їжі та напоїв. Немає французького шампанського – але є ігристе вино з назвою "Совєтскоє". "Кока-кола" лише для дітей дипломатів, а для решти – солодка газована вода "Байкал". Під копірку робили в Союзі й електроніку. Щоб розпитати про тодішні ноу-хау, ми рушили на відому київську барахолку.

"Можливо, вони щось своє розробили, але станки всі стояли німецькі. Так належить, адже переможець отримує все. Користуються репараціями", – сказав продавець Володимир.

Неподалік метро "Почайна" справжній барахольний рай. Тут можна побачити чимало радянських товарів, а точніше – копій зарубіжної продукції, що під власними брендами виробляли тоді в СРСР.

Щосуботи вранці тут справжній торговельний бум. Антикварне і дешеве – на будь-який смак. Радянські колонки, магнітофони, програвачі, підсилювачі звуку. Раритетну техніку продає ось цей чоловік. Каже, прості люди в СРСР були не надто балувані.

"Коли ти ніколи не бачив західної техніки, то радянська техніка це було щось таке надзвичайне", – розповів продавець аудіотехніки Вадим.

Продавець Вадим розповідає: в середині XX століття в радіомовленні СРСР використовували лише німецькі магнітофони і стрічку. Проте аж у середині 70-х аудіотехніку почали випускати свою, а точніше перекопійовану з європейських та японських зразків. Грала вона не так якісно, але був і плюс – вона була дешева.

Аудіотехніка
Аудіотехніка5 канал

"Дуже багато копіювали, і копіювали не дуже гарно. І, наприклад, "Маяк 001", котрий зняли, я не пам'ятаю ,з чого його зняли. Але там так, як ти налаштуєш 19 швидкість, то 9 не пише, як 9 налаштуєш, то 19 пише погано", – сказав продавець аудіотехніки Вадим.

Фотокамери "Київ", що виробляли на столичному заводі "Арсенал", були досить популярними в СРСР. Кілька таких екземплярів є в продавця Віктора. Перші їх моделі були точними копіями німецького "Контаксу", права на їх випуск СРСР отримав за рахунок репарацій після Другої світової.

"Вивезли обладнання фірми "Контакс" з Німеччини і випускали на базі цього обладнання "Київ-4", "Київ-3", "Київ-2". Ось це західний аналог. Тут практично нічого не змінилось. Навіть деякі деталі до 1952 року випускались на матеріалах, які вивезли звідтіля", – зазначив продавець фотоапаратів Віктор.

У Радянському Союзі була популярна і ось ця камера "Салют-С", яку також виробляли в Києві. Впродовж 1972-1980 років випустили 30 тисяч фотоапаратів. Щоправда, є нюанс…

Це копія "Хассельблада". На Заході так і називають, "київський хассельблад" оце. Тільки, звісно, трошки "топорно" зроблений", – розповів продавець фотоапаратів Віктор.

Щось Радянському Союзу дісталося після перемоги у Другій світовій війні, а дещо просто вкрали. Адже красти простіше, ніж робити своє. На це було дві основні причини, пояснюють історики. Перша – це планова економіка, яка складалася з п'ятирічних планів. Підприємства в Союзі змушені були штампувати товар, навіть не маючи часу на розробку та випробування.

"Перевиконання цього плану могло обернутись премією. Але невиконання плану каралося вже ну коли як: жорсткіше чи м'якіше. Але могло обернутися для керівника кадровим виведенням", – наголосив історик Віктор Крупина.

Друга причина – гостре протистояння СРСР зі Сполученими Штатами Америки та Західною Європою. На рівні з суперниками Радянський Союз міг лише створювати зброю та досліджувати космос.

"Зі шкіри лізли, космічні кораблі запускали. Тут дійсно Радянський Союз був на рівні передових країн. Але нормального костюма пошити не могли. Достатню кількість пральних машин, холодильників і всього іншого виробити не могли, да. Тому що економіка орієнтована однобічно", – сказав історик Віктор Крупина.

Гонитвою озброєнь СРСР зрештою загнав себе в кут. Так, тут мільйонами випускали автомати "Калашникова", але на 20 років пізніше від США починали масовий продаж кольорових телевізорів. Політ Гагаріна у космос – безсумнівна перемога. Але звичайна радянська людина не могла полетіти літаком далі країн союзної республіки. Красти креслення японських калькуляторів чи американських пилосмоків – завдання нескладне. Але скопіювати успішну і справедливу державу – не вдалося.

Читайте також: контррозвідка СБУ викрила російського шпигуна-пенсіонера ЗС СРСР.

Мирослав Солонар, Іван Лємєхов, Олексій Тищенко та Олексій Іванченков, "Час за Гринвічем"

Попередній матеріал
Polexit: як Польща стала на шлях виходу з ЄС і що буде з українськими заробітчанами
Наступний матеріал
"Хотілося воювати з путінщиною": ексФСБшник розповів, чому пішов воювати за Україну – і що побачив у ДАПі й під Іловайськом
Loading...