Госпітальєри
Госпітальєри 5 канал

Їдуть на передову у вільний від основної роботи час: як працюють "Госпітальєри" на Запорізькому напрямку

Читайте по-русски
Мобільна група працює в режимі кейсеваку – вивозить потерпілих до стабілізаційного пункту безпосередньо з передової

Надати необхідну медичну допомогу, стабілізувати та направити до шпиталю поранених побратимів. Це завдання батальйону "Госпітальєри". Серед парамедиків багато тих, хто їде на передову у вільний від основної роботи час. Як працюють екіпажі "Госпітальєрів" на Запорізькому напрямку – дізнавався журналіст "5 каналу" Денис Розенков. 

Десять років з початку російської агресії на сході України та з приходом Великої війни поряд з українськими військовослужбовцями на фронті працюють "Госпітальєри". Це парамедики добровольчого медичного батальйону. Нині їхні мобільні екіпажі задіяні вздовж усієї лінії зіткнення.

Медику з позивним "Лимон" лише двадцять п’ять років. Але він уже старший екіпажу. Його команда рятує життя пораненим захисникам на одній з найгарячіших ділянок Запорізького напрямку. Мобільна група працює в режимі кейсеваку, тобто вивозить потерпілих до стабілізаційного пункту безпосередньо з передової.

"Найближча ділянка фронту, як дозволяє тактична ситуація. Ну, крайні випадки, евак з окопів, буває там від окопів 500 метрів, все залежить від тактичної ситуації", – розповідає старший екіпажу батальйону "Госпітальєри" "Лимон".

"Лимон" з Кривого Рогу, має медичну освіту. З "Госпітальєрами" вже півтора року. Загалом батальйон об’єднує добровольців різних спеціальностей, які пройшли спеціальні курси тактичної медицини. Вони долучаються до "Госпітальєрів" у вільний від роботи час. 

"Є люди, які працюють за рахунок відпустки, приходять з основної роботи, беруть відпустку, і можуть собі дозволити на пару тижнів поїхати, там раз у сезон. Буває на місяць. Достатньо велика частина батальйону є, яка їздить постійно на ротації. Усе залежить від людини, її зайнятості. Хтось студент, хтось працює, хтось працює дистанційно і може їздити на ротації. Все залежить від можливості людини", – зазначає старший екіпажу батальйону "Госпітальєри" "Лимон".

Цей мобільний екіпаж "Госпітальєрів" повернувся з виклику о п’ятій ранку. Трохи втомлена, але з незмінною усмішкою, медикиня з позивним "Уртіка" тут уже на другій ротації. Коли почалася повномасштабна війна, дівчині було вісімнадцять років. Розповідає, що намагалася потрапити до тероборони. Але тоді це зробити не вдалося. Тож записалася на курси з тактичної медицини. А згодом сама стала інструктором. 

"У мене було відчуття, що я нарешті попала туди, куди мені хотілось попасти. Тобто я закривала такі бажання щось робити волонтерством, походи в госпіталь до поранених військових. Курс, там, де викладаємо військову медицину, в гуманітарному центрі теж волонтерила, але мені цього не вистачало. І я така приїхала, й так, нарешті, я цього добилася", – зазначає медикиня батальйону "Госпітальєри" "Уртіка".

Дівчина каже, до жорстких умов війни адаптувалася швидко, бо морально до цього була готова.

"Мені треба бути максимально дотичною до цього, максимально брати участь, і це зараз те, чого я хочу. Тому так, треба боротися, треба щось робити!" – наголосила медикиня батальйону "Госпітальєри" "Уртіка".

Менеджер зі столиці в мирному житті, найдосвідченіший в екіпажі тридцятисемирічний "Грек". Чоловік з 2014-го року займався волонтерською діяльністю. Уже понад рік на ротаціях з батальйоном. Він – єдиний у групі, хто має зброю. Адже обіймає посаду водія-стрілка. З гордістю показує евакуаційний пікап. Завдяки донатам його вдалося обладнати системою РЕБ і приладами нічного бачення.

"Ми робимо евакуацію 24/7, і ми не знаємо, коли буде поранений, тому ми їздимо вночі, вночі для того, щоб ворог не бачив нас, ми їздимо без світла, без фар, без нічого. Їздимо за рахунок нічного бачення. Тобто, на шолом одягається ПНВ, їдемо і бачимо. Ці штуки, вони трішки допомагають нам більше бачити обзор", – каже водій-стрілок батальйону "Госпітальєри" "Грек".

До речі, евакуаційне авто має власний жартівливий позивний – "Хештег".

Уже під час запису інтерв’ю до екіпажу "Госпітальєрів" надходить черговий виклик. Кілька хвилин на збори – і група знову рушає на передову рятувати поранених. 

Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запорізька область, "5 канал"

Як повідомляв раніше 5.ua, рашисти підійшли майже впритул: влада Покровська закликає до евакуації.

Дивіться також: 

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
Зеленський привітав рятувальників ДСНС із професійним днем: "Ваша робота – берегти життя"
Наступний матеріал
Партнери України розглядають можливість завершення війни з рф переговорами у 2025 році – Bloomberg
Loading...
Стабпункт розташований за лічені кілометри від лінії фронту: як парамедики рятують життя захисників

Стабпункт розташований за лічені кілометри від лінії фронту: як парамедики рятують життя захисників

"Не хочу грати в Арестовича, але одужувати ми будемо дуже довго": медики про те, що чекає на країну після війни – "Невигадані історії"

"Не хочу грати в Арестовича, але одужувати ми будемо дуже довго": медики про те, що чекає на країну після війни – "Невигадані історії"

У полоні росіяни "нас досить добре пиз***ли": медики одного зі стабпунктів про умови роботи та втому – "Невигадані історії"

У полоні росіяни "нас досить добре пиз***ли": медики одного зі стабпунктів про умови роботи та втому – "Невигадані історії"

Проблеми зі здоров'ям будуть довго: що кажуть військові медики про стан бійців після війни – ексклюзив "5 каналу" зі стабпункту

Проблеми зі здоров'ям будуть довго: що кажуть військові медики про стан бійців після війни – ексклюзив "5 каналу" зі стабпункту

Журналісти "5 каналу" побували на стабпункті Часовоярського напрямку: з якими нині пораненнями надходять бійці – сюжет

Журналісти "5 каналу" побували на стабпункті Часовоярського напрямку: з якими нині пораненнями надходять бійці – сюжет

"Не вірю, що тут. Що вже не кричать: "Штурмуємо їх!": про стабпункт під "Часіком" – "Невигадані історії"

"Не вірю, що тут. Що вже не кричать: "Штурмуємо їх!": про стабпункт під "Часіком" – "Невигадані історії"