Відсоток виживання - 99. Такі показники в одного зі стабпунктів, які працюють на часовоярівському напрямку. Сюди привозять поранених бійців багатьох бригад. Медики оглядають їх, стабілізують - зупиняють кров та тампонують рани, далі відправляють у стаціонарні лікарні. З якими нині пораненнями надходять до стабпункту бійці, хто ставить захисників на ноги та як страждають на фронті самі лікарі – у матеріалі військових журналістів "5 каналу".
На цей стабпункт привозять усіх поранених з бахмутського напрямку. Як важких, так і не дуже. Щоб стабілізувати і відправити далі – у стаціонарні шпиталі. Серед 300-х – не лише бійці. А й бойові медики, хто евакуйовує поранених з поля бою
"У мене осколок в дупі, в стегні і палець розтрощений, в стегні не знаю чи є осколок, він міг вилетіти. Під час евакуації на мене дрон скинув два ВОГа", – розповів бойовий медик Артем.
Рани Артема – типові для фронту сьогодні. Якщо раніше близько 80-ти відсотків поранень були від артилерії – уламків російських снарядів та мін, нині ситуація змінилася. Головна біда і небезпека нуля – дрони. А враховуючи специфіку боєприпасів, які вони несуть, рани дрібніші, але часом небезпечніші, розповідають лікарі
"Дуже велика кількість дрібних осколкових уражень, на які ти не завжди зразу можеш звернути увагу, і їх не завжди помітно зразу, які можуть призвести до досить несподіваних наслідків. Зовнішньо здається, що просто поранило тобі шкіру, а насправді пробило легеню або пошкодило аорту або серце", – пояснює анестезіолог "Осьмак".
Є ще термобаричні боєприпаси – максимально небезпечні у замкнених приміщеннях. Їх окупанти закидають у бліндажі, будівлі, Доти. Найперші наслідки цих вогняних бомб – опіки
"Да, опіки, опіки і глушить їх сильно – розриви барабанних перепонок. Залежно з якої сторони, якщо прилітає з лівої сторони і він повернутий лівою стороною то здебільшого страждає одне вухо, а якщо попадається так, то буває що розриви на двох вухах", – пояснює медик Андрій.
Утім якими б не були ураження, у стабілізаційному пункті роблять усе, щоб захисники жили. І це вдається, каже "Осьмак".
"Є протоколи FAST, тобто це протоколи УЗІ обстеження, у нас є один УЗІ апарат, більш стаціонарного плану – ось, є другий УЗІ апарат, такий мобільний взагалі, зараз він заряджається, ми ним працюємо найчастіше, досить зручний, можеш бігати по-суті від одного ліжка до… FPV небезпечні тим, що їх багато, вони легкі в використанні і цим активно користуються, вони вже навчилися цій роботі тому завдяки цьому відсоток поранених зростає, але я не скажу що це набагато важчі стали поранені – нема такого", – пояснює анестезіолог "Осьмак".
"Хотілось просто працювати в тій службі, яка намагається допомогти, там хлопці роблять надважливу роботу, а ми їм допомагаємо її робити. Щоб вони були впевнені що все буде гаразд, щоб не трапилося, бо ми тут є", – наголошує старша медсестра Христина.
Христина рятує бійців з перших днів великої війни. 24 лютого, коли росіяни наступали на Київ, вона добровільно записалася в тероборону. А згодом приїхала на фронт. Разом з чоловіком.
"Чоловік хотів піти служити, але там черга велика була для чоловіків, зрозуміло, тут у нас окупація, всі стоять вже з сумками, з вещмешками, а я прийшла, оголошення було що там парамедиків будуть вчити. Я думаю – піду, щось повчу. А тут медпункт, якого фактично немає, два медики тільки, а потім це потім так все закрутилося, Сергій, Катя медсестра і все, медсестер немає, ми почали медпункт якось облаштовувати. Мені чоловік ввечері приходить і каже, сказали поки додому іти, наберуть, а я вже на чергуванні", – зазначила старша медсестра Христина.
До війни дівчина працювала в педіатрії. І, зізнається, ніколи про армію не думала. Але життя змусило стати її частиною. Життя і бажання допомогти.
"Це була мета – іти, служити, хотілось безпосередньо відчувати що ти якось намагаєшся мінімізувати втрати, мінімізувати урон, який наноситься, допомогти якось зберегти працездатність, максимально допомогти – знеболити, зарадити, можливо навіть побалакати, бо ми спілкуємося, заспокоїти", – каже старша медсестра Христина.
"Осьмак" на фронті вдруге. У 14-15-му роках рятував бійців, як бойовий медик. Був у полоні. Попри його наслідки 24-го лютого 2022-го став до лав добровольців. На Київщині. А потім поїхав на схід
"Коли вони там, в 4-тій ранку почали обстріли? В 5-тій годині ми вже формували територіальний батальйон. У Броварах, під Києвом. Я вже був зачислений як начальник медслужби батальйону територіальної оборони, а потім, коли вже формувався 5-й полк, то мене вже запросили сюди", – каже анестезіолог "Осьмак".
На одній зі стін стабпункту – меморіальна табличка. У пам'ять про колег, які загинули на фронті. Медики – пріоритетна ціль, каже "Леона". Бо вони рятують не одне життя. І це життя - кожного евакуйованого у стабпункт бійця для них – надважливе.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Олександр Корецький, Сергій Малін, "5 канал"
Нагадаємо, напередодні "бавовна" завітала на ростовський військовий аеродром "Міллерово" та нафтобазу.
Дивіться також відео:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
