Допоможу з українською – з десяток волонтерів навідалися у столичні заклади, щоб у неформальній атмосфері поділитися з офіціантами й баристами своїм досвідом покращання української мови. Таку ідею ще напередодні 16 січня, коли сфера обслуговування перейшла на державну, подав блогер Богдан Логвиненко. Й охочих знайшлося чимало. На зустрічах побувала й журналістка "5 каналу" Ірина Саєвич.
Ярина працювала журналісткою на радіо, займалася дубляжем і закінчила філологічний факультет. Більш як місяць тому дівчина побачила заклик у соцмережах допомогти закладам, які цього потребують, перейти на українську або покращити її. Й без роздумів погодилася. Спеціально для цієї кав'ярні створила навіть презентацію.
"Свою презентацію я поділила на кілька блоків. Перше – те, що я сама відчуваю, як клієнтка і мені важливо щоби зі мною говорили українською. Друге – це теж, якісь такі загальновживані суржикові формулювання, які я чую і намагаюся сама викорінювати зі свого мовлення, бо всі ми люди", – сказала учасниця акції Ярина Семчишин.
Є навіть поради для техніки мовлення. Адже через те, що офіціанти й баристи багато розмовляють із клієнтами впродовж дня, їхні голосові зв'язки втомлюються.
"Для мене важливо розвивати український культурний продукт і мені здається, що що більше ми будемо говорити українською, то більше буде підстав для того, аби робити більше українського продукту: фільмів, музики, мистецтва і так далі", – каже Ярина Семчишин.
У самому ж закладі кажуть: доєдналися до акції, бо підтримують перехід сфери обслуговування на українську мову, а ще прагнуть розвиватися.
"У нас від початку все українською мовою, ми як співзасновники теж українською спілкуємося, наші родини українською спілкуються і для нас це було якось дуже природньо. Тому не було якогось важкого переходу", – каже співзасновник закладу Григорій Стрюк.
Допомогти працівникам вирішили й у цьому закладі.
Деякі працівники ресторану ще до мовних нововведень перейшли на українську.
"Якось після карантину я чомусь зрозуміла, що я повинна говорити тією мовою, якою я почала говорити з дитинства – українською", – каже працівниця ресторану Юлія Кравченко.
А як безболісно перейти на державну тим, хто лише планує це зробити – діляться досвідом телеведучі Андрій Сайчук і Леся Вакулюк. Андрій народився в Росії й перейшов із російської на українську. Лесі ж для роботи довелося освоювати польську з нуля.
"Слухати радіо, я дивилася ще польське телебачення, читала польські книжки, читала польські медіа, щоб бачити, як вони вибудовують речення, ходила в театри. І власне розмовляти, не боятися – це найголовніше", – розповідає телеведуча Леся Вакулюк.
Ідею допомогти з українською працівникам сфери обслуговування подав співзасновник проєкту про подорожі Україною – Богдан Логвиненко. На заклик відгукнулися зо 2 десятки волонтерів і майже стільки ж закладів із різних кутків країни. Богдан і сам поділився досвідом із працівниками одного зі столичних ресторанів.
"Ми говорили трішки про те, що можна по мові відрізнити хто з якого регіону і можна таким чином теж розговорити людину", – каже співзасновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко.
Опісля зустрічей організатори планують створити порадник для працівників сфери обслуговування.
"Будемо робити такий словничок для сфери обслуговування, який через такі зустрічі власне теж може бути трішки більш зрозуміло, з чим виникають проблеми", – розповідає Богдан Логвиненко.
Такий обмін досвідом організатори акції планують продовжити і надалі. Закликають рестораторів і пересічних українців, які бажають долучитися, шукати акцію за хештегом у соцмережах: #Допоможу_з_українською.
Ірина Саєвич, Павло Тихоненко, "5 канал"
