Серп і молот на пам'ятнику
Серп і молот на пам'ятнику 5 канал

"Не рубати з плеча": як співіснують декомунізація та постаменти на тему Другої світової

Читайте по-русски
В Інституті Національної пам'яті наголошують – закон вимагає вшановувати людей, а не режим

Радянська символіка на орденах, а також пам'ятниках, присвячених подіям Другої світової війни, та у місцях поховань солдатів – не підпадає під заборону. На цьому наголошують в Інституті національної пам'яті, де опікуються питанням декомунізації. І додають: громада вправі добровільно змінити оформлення постаменту за сучасними трактуваннями тих подій. Утім, із цим поки що не поспішає більшість українських сіл і міст. Про примирення з минулим і дискусію щодо майбутнього – далі в сюжеті.

Лишня – типове село на Київщині. Облаштоване за пострадянською традицією. В самому серці – сільрада і пам'ятник полеглим солдатам.

Для місцевої мешканки Зої Шевчук – це не просто постамент: "У мене тут прізвище Шевчук Микола Захарович. Це мій рідний дядько. Викарбуваний. Він загинув на фронті, безвісті пропав".

Дбайливою рукою Зоя Шевчук наводить красу біля будівлі сільради. Свіжопофарбований паркан, утім гасне на тлі яскраво-червоного ордена із серпом та молотом. Його видно здалеку.

Запевняє: "Ми його впорядковуємо щороку. Щоб було гарно, щоб було красиво і охайно. Ми нормально до цього ставимося, і всі нормально ставляться. Ще ніхто не приходив і не казав, що його треба зняти".

На боці пам'ятника – і решта мешканців.

Депутат Київради від ВО "Свобода" Юрій Сиротюк розмірковує так: "Треба виокремити місця поховань, і пам'ятні знаки, де немає поховань, які робили на якусь там річницю перемоги. Там, де немає поховань живих людей, в усіх країнах Європи, куди ми прагнемо, Східної Європи, такі пам'ятники, як символи тоталітаризму – знесені, або змінена їхня стилістика".

Не рубати з плеча і бути виваженими у питаннях вшанування пам'яті загиблих – закликають навіть затяті борці з радянською спадщиною. Ставлення до символів на пам'ятниках, присвячених Другій світовій, може змінити лише виважена просвітницька політика.

Керівник столичного осередку "Свободи" переконаний: "З людьми треба працювати. А працювати треба – відновлювати історичну пам'ять. Якщо люди в тому селі зрозуміють, що ті, з червоними серпами і зірками визволителі, буквально 10 років перед тим, в 1932-му році оточили те село, поставили його на чорну дошку, знищили всіх у Голодоморі, розкуркулили, а потім в ту армію гнали їхніх дітей на убій… То вони по-іншому будуть ставитися. Тут має бути цілеспрямована гуманітарна політика пам'яті держави".

Вшановувати людей, а не режим – вимагає закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", пояснюють в Інституті Національної пам'яті. І хоча пряма заборона радянської символіки пам'ятників солдатам не стосується, від комуністичних символів усе ж пропонують поступово відходити.

"Ми знаємо, що ця вся радянська символіка, вона не стільки увічнює конкретних людей, скільки була спрямована на те, щоб глорифікувати сам режим... На пам'ятники, особливо в місцях поховань і почесних поховань відповідна заборона не поширюється формально. Тому тут насамперед усе залежить від активності й волі місцевої громади", – уточнює начальник юридичного відділу Українського інституту нацпам'яті Сергій Рябенко.

І додає: "Можу навести приклад – місто Вінниця. Там під час реконструкції міського парку, присвяченого певним подіям Другої світової війни, були усунуті ті радянські елементи. Ба більше, навіть змінено датування 1941-1945 на 1939-1945".

На такі зміни наразі не готові в Лишні. Люди кажуть: до дизайну цього постаменту колись приклав руку місцевий художник. Тож демонтувати серп і молот не поспішають.

Олена Соловйова та Олексій Іванченков, "5 канал"

"Смерть катам": у Дніпрі червоною фарбою облили меморіал комсомольцям – ФОТО

Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/

Попередній матеріал
Стало відомо, що показала податкова звітність Трампа
Наступний матеріал
Конфлікт між "Ніколи знову" і "Можем повторіть": Литовченко розповів, який виклик стоїть перед Україною

В'ятрович про те, чи є декомунізація в Україні незворотною: "Ленінопад" почався не з закону, а раніше"

В'ятрович розповів, чи вже мав розмову з Зеленським чи його командою щодо гуманітарної політики в Україні

4 роки генерального прибирання: декомунізація триває, деколонізація на черзі

"Час.Підсумки тижня" з Віталієм Гайдукевичем – відео

За 4 роки декомунізації в Україні перейменували 52 тис. топонімів

Вулиця Джона Маккейна з'явилася в столиці України