Декомунізація
Декомунізація dt.ua

4 роки генерального прибирання: декомунізація триває, деколонізація на черзі

Читайте російською
Процес, який під загрозою, адже представники штабу Зеленського, що набрав більшість голосів у першому турі, декларують зовсім інші цінності

Чотири роки тому Україна почала демонтувати ідеологічні кайдани СРСР. Процес не всім зрозумілий і досить таки болючий, особливо для людей, далеких від справжньої історії. Втім, він відбувся і продовжує відбуватися.

Критики закидають, що впорядкованість декомунізації мала би бути кращою. Скажімо, в Києві так досі й не з'явився музей тоталітаризму, де б були розташовані пам'ятники та артефакти доби "совка". Прихильники змін наполягають: усе було б набагато краще, якби не саботаж, зокрема на рівні місцевих влад. А ще анонсують: декомунізація – це лише частина великих процесів, і далі країні слід зайнятися деколонізацією. А це набагато глибший і складніший процес боротьби за самоідентифікацію.

Процес, який під загрозою, адже представники штабу Зеленського, що набрав більшість голосів в першому турі, декларують зовсім інші цінності.

З Комсомольська в Горішні Плавні, а з Артемівська в Бахмут. Духу радянського минулого у назвах позбулися майже тисяча населених пунктів, 25 районів та 52 тисячі вулиць, провулків та площ. Такі результати реформи декомунізації, пакет законів про яку у квітні 2015 року ухвалила парламентська більшість.

Новий закон відкрив архіви радянських спецслужб, визнав УПА й інші організації борцями за незалежність України та різко засудив комуністичний режим. Перше, що зробили, – змінили власні топонімічні назви. Процес ще триває. Нині рішення про перейменування чекають дві області – Кіровоградська та Дніпропетровська.

"Зараз залишається абсолютно останній крок – голосування у Верховній Раді конституційної більшості, тоді ці області зрештою стануть називатися інакше – Кропивницькою та Січеславською областями", – запевняє голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Далі взялися за пам'ятники з пропагандою тоталітарного режиму. Україну накрило хвилею ленінопаду, який розпочали ще у час Революції Гідності. Понад 1300 пам'ятників Леніну, якими була всіяна вся країна, демонтували. Найбільшого 20-метрового Ілліча знесли у Запоріжжі 2016 року.

Крім вождя, зникли ще тисяча монументів ідолам комуністичного режиму – провладним комуністам, більшовикам, радянським військовим діячам, які вчиняли злочини проти України.

Але за 4 роки не торкнулася декомунізація нині закритого будівельним риштуванням бронзового Миколи Щорса – більшовицького комдива. У центрі столиці кінна статуя червоноармійцю стоїть уже 65 років. Знести пам'ятник два роки тому намагалися активісти. Вони відпиляли ногу коневі, але за кілька місяців її відновили.

Легко демонтувати пам'ятник більшовику, який брав участь у встановленні радянської влади в Україні, не вдасться.

"Є певна юридична колізія. З одного боку, пам’ятник підпадає під дію закону, але з іншого боку, він внесений до реєстру пам’яток національного значення", – запевняє історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко.

Міська влада переносити Щорса теж не квапиться. Як і не поспішає зняти радянський герб із щита монументу Батьківщини-Матері чи демонтувати монумент українцю та росіянину, які спільно піднімають стрічку з орденом "Дружби народів".

slovoidilo.ua

Не надто переймаються радянською символікою й харківські чиновники. На фасаді міської ради – заборонені комуністичні серп і молот, місце яким швидше в музеях тоталітаризму. Але й тих в Україні немає. Створити повноцінний музей у Києві залишається лише мрією – далі ініціативи справа не пішла. А тим часом у Харкові приватний колекціонер самотужки збирає пережитки радянщини на своєму подвір'ї. А от у Херсоні колишній лікар-психіатр уже 30 років у себе вдома створює музей тоталітаризму.

"Найгірший вид рабства – це феодальний соціалізм", – запевняє засновник Музею тоталітаризму Віталій Трибушний.

Тут декілька сотень абсолютно різних експонатів комунізму. Одних лише зображень та бюстів Леніна майже півсотні. Все це господар тремтливо зберігає, як память про страшні часи, які не мають повторитися. А чорні сліди від ніг, що намальовані у всіх кімнатах музею, – то, каже, господарює дух тоталітаризму, що й досі блукає світом...

Хоч радянщину й "совок" вдалося прибрати з публічного простору, це лише перший крок до усунення її з суспільної свідомості, – пояснюють історики. Далі глобальніше – процес деколонізації України від впливу російської імперії, який та постійно здійснювала і продовжує, на історію України.

ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ, ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ:

"Нашу історію писали за нас, писали замість нас, писали такою, де фактично не було українців. Тому зараз завданням істориків і ширших кіл суспільства є переосмислити нашу історію з точки зору українців. Очевидно, що це не подобається багатьом нашим сусідам"

У першу чергу, не подобається Росії, яка, маніпулюючи спільним комуністичним минулим та нав’язуючи ідею "руского міра", намагається відновити свій статус "старшого брата".

5 канал

"Цей рускій мір, він запустив таке глибоке коріння в українське суспільство і в суспільно-політичний дискурс, що РФ, в інформаційній кампанії, яка провадиться паралельно з гібридною агресією, вона використовує радянські маркери про "велікую пабєду в велікай оттечественной войне" і так само маркери "рускава міра", особливо в південних та східних областях", – розповідає Богдан Короленко.

Тому позбутися російського бачення української історії та відновити її правильне трактування – виклик, який сьогодні стоїть перед українцями, – переконує історик.

БОГДАН КОРОЛЕНКО, ІСТОРИК, СПІВРОБІТНИК УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ:

"Російські ЗМІ й російський політичний естеблішмент закидають нам те, що ми нібито переписуємо історію. Насправді ми не переписуємо історію, ми знімаємо ті нашарування радянського часу, пропагандистські, ідеологічні, які не мають нічого спільного з науковими фактами й науковим знанням"

Історичні наукові знання та факти молоде покоління, в першу чергу, черпає зі шкільних підручників. Хоч програма і складена правильно, кажуть у міносвіти, деякі видавництва допускають помилки. Як у подачі, так і в точності історичних даних.

"З підручниками – це дуже таке тонке питання. Коли ми виставляємо підручники, ті які вже пройшли конкурс (це було минулого року), тоді з'являються різні ляпи, не дивлячись на те, що експертизу вони пройшли й були схвалені до друку", – розповідає перший заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

Але якщо ляпи у підручниках можна передрукувати, то зі свідомістю педагогів значно важче.

Хобзей
Хобзей5 канал / Час. Підсумки тижня

"Проблема є у вчителю. Учень – так, але хто його вчить? А людина вчить та, над якою можуть тяжіти ті стереотипи, які були, бо вона так виховувалася, і це не є вина, тобто потрібен час на зміни і потрібна певна робота. Програма нова змінюється, а ставлення? Ставлення не завжди міняється", – розповідає Павло Хобзей.

Відступила на величезний крок від Росії українська культура. За останні роки україномовні власне кіновиробництво, музичний продакшн та книговидання практично витіснили з українського ринку російський продукт. Така культурна незалежність – ще один етап у процесі повної деколонізації України. І тут неабияку роль відіграло законодавство та фінансування.

"Коли з кіностудії Довженка нарешті виїхали російські продакшини, то було питання: що на заміну? В 2014 році на кіно було 24 млн, і можна було зняти 1-2 фільми. Зараз це понад мільярд гривень. Це дало нам можливість отримувати щодва тижні нову прем’єру українських сучасних авторів. Жадан, Кокотюха... Я сподіваюся, що при будь-якій політичній колізії не буде цієї зворотньої дії", – розповідає міністр культури Євген Нищук.

"Зараз уже є всі можливості для того, аби рухатися далі, аби запускати процеси суспільного переосмислення комуністичного минулого і для того, щоб його не забувати, але пам’ятати саме таким, яке не повинно повторитися. І мені здається, це вже досить активно відбувається в Україні", – наголошує Володимир В'ятрович.

Нині в Інституті національної пам’яті готують законопроект, який закріпить деколонізацію України на законодавчому рівні. Представити документ планують уже через кілька місяців.

Ірина Сисак, Віктор Прокопенко, "Час: Підсумки Тижня"

Дивіться також фотогалерею за темою:

"Смерть катам": у Дніпрі червоною фарбою облили меморіал комсомольцям – ФОТО

Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/
Облили пам'ятник комсомольцям
/

 

Попередній матеріал
Зустріч Президента України з представниками бізнесу – відео
Наступний матеріал
Проблема трудової міграції в Україні є і вона вимагає вирішення – експерт

"Час.Підсумки тижня" з Віталієм Гайдукевичем – відео

Вулиця Джона Маккейна з'явилася в столиці України

Перейменування Дніпропетровської області: КСУ оприлюднив висновок

З третьої спроби: у Львові нарешті знесли Стелу Монументу слави

У Львові вдруге не змогли знести стелу Монумента слави – відео

КСУ дозволив декомунізувати назву Кіровоградської області