"Закони можуть переголосувати, якщо будуть якісь політичні переформатування в парламенті. Може Конституційний Суд нас вкотре здивувати, оголосивши щось неконституційним, але повернути повністю назад здобутки декомунізації є абсолютно неможливим, тому що ці процеси були лише запущені законом, але насправді їх ініціатива походила знизу. Ленінопад почався не з закону, він почався швидше. Відповідно, він охопив просто мільйони людей, які взяли в цьому активну участь", – сказав В'ятрович.

Він наголосив: "Я переконаний, що якщо ми говоримо про якусь радянську історію, ми можемо говорити про людей, які досягли якихось результатів у культурі, в науці, але про військову чи політичну еліту того часу – це не ті люди, на яких ми маємо орієнтуватися. Я переконаний, що ми не повинні шукати якогось компромісу з радянським минулим, і маємо пам'ятати радянське минуле як приклад того, що не повинно повторитися". 

Як повідомляв 5.UA, процес декомунізації узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів. 15 травня 2015 року всі чотири закони, які називають "декомунізаційним пакетом" підписав Президент України Петро Порошенко. Вони були опубліковані 20 травня 2015 року та набули чинності з 21 травня. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності та за участю уповноваженого Верховної Ради України з прав людини заборонив діяльність Комуністичної партії України. 

Перші два закони передбачають відзначення 8 травня як Дня пам'яті і примирення та 9 травня – Дня перемоги над фашизмом у Другій світовій війні, які Україна вже відзначала у попередні роки відповідно до указу Президента. Крім того, забороняється радянська і нацистка символіка, а ще передбачено перейменування "радянських" топонімів.