"Ледь не спалив": як гетьман України Сагайдачний мало не стер Москву з мапи світу

Історія розповідає, що 400 років тому гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний із військом запорізьким взяв місто в облогу

5.ua перевірив факти і дізнався, що насправді завадило гетьману стерти з мапи світу столицю Московського царства, і як російська пропаганда і методики маніпуляції досі використовуються Росією в "гібридній війні" проти сусідів.

Гетьман Сагайдачний

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий як геніальний полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорізької Січі. З появою на Січі Петра Сагайдачного, морські походи козаків стали дедалі успішнішими. Він розробив та вдосконалив тактику морського бою. У 1616-му Сагайдачний взяв неприступну фортецю у Кафі, знищив турецький флот та визволив тисячі полонених. Згодом він очолив морські походи на Синоп, Трапезунд і Стамбул.

Морські експедиції Петра Сагайдачного набули загально європейського значення. Уряд Османської імперії боротьбу з козаками розцінював, як найважчу зовнішньополітичну проблему. Найбільша держава тогочасного світу мобілізувала майже всі свої збройні сили на боротьбу проти українського воїнства.

На Січі Сагайдачний провів військову реформу, основною якої було підвищення організації, дисципліни та боєздатності українського війська. Партизанські ватаги козаків він перетворив на регулярну армію, завів сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, а за провини часто карав на смерть.

українські козаки

Похід проти Московського царства

Природжений стратег і державний діяч, Сагайдачний не обмежував своєї діяльності виключно морськими походами. Він розумів, що опинившись між трьох потужних сил, у так званому "трикутнику смерті": між Османською імперією, Річчю Посполитою та Московським царством, союзника потрібно шукати де завгодно, тільки не в Москві.

Петро Сагайдачний підтримав Річ Посполиту і став союзником польського королевича Владислава, що хотів отримати корону московського царя Михайла Романова. Гетьман України погодився за певних умов:

  • розширення козацької території у Речі Посполитій;
  • свобода православної віри в Україні;
  • збільшення реєстрового козацького війська;
  • визнання Річчю Посполитою адміністративної й судової автономії України.

У 1618 році гетьман Сагайдачний разом із поляками вступає у війну з Московією. Із 20 тисячами війська захоплює кілька десятків міст, серед яких: Путивль, Рильськ, Курськ, Єлець, Лебедин, Скопин, Ряжськ та інші. Півроку армія Речі Посполитої і козаків була у поході. Наприкінці вересня козаки стоять під Арбатськими воротами Москви. І ось тут з'являються декілька версій подальших подій.

Церква у Москві

Версія радянської пропаганди

Війська союзників взяли в облогу Москву і готувалися до штурму. На це й припало свято Покрови. По всьому місту в церквах лунали дзвони. Нібито перед початком штурму Петро Конашевич-Сагайдачний раптово передумав і заявив: "Я православний і християнський люд палити не буду".

Надалі московські попи не раз використовували маніпуляцію про "братський народ і єдину церкву".

Правдива історія, підтверджена реальними фактами

Пропаганда Москви ґрунтується на тому, щоб у неї щиро вірили. Так, вони зробили Петра Сагайдачного героєм і добрим чоловіком, який нібито у релігійне свято припинив війну і возз'єднав два "братніх народи". Втім, правда полягає в тому, що Москві просто пощастило уникнути руйнування. Похід на Москву тривав не один день. Наближалася зима і Річ Посполита розуміла, що взяти столицю буде важко.

"Поляки погано платили козакам. Попри те, що Москва вже здавалася і була готова піти на будь-які умови, Річ Посполита вирішила не ризикувати. Москва вимушена була піти на переговори з Річчю Посполитою, що стало причиною Деулінського перемир'я. Тоді велика частина території Московського царства відійшла до поляків. Сагайдачний був проти цього й відкрито виступав за оволодіння Москвою. Я думаю, вони тоді б змогли взяти Москву навіть взимку, але потрібно було прикласти надзусилля. Втім, поляки цього не захотіли", – розповів Олександр Палій.

Звичайно, російська пропаганда ухиляється від цього факту в історії. Однак листи Сагайдачного до Владислава, історія вдалих морських походів на Туреччину, захвату територій Московського царства та свідчення українських істориків говорять про зовсім протилежні речі.

"Так, козаки підтримували цю війну проти Росії. Вони справді з поляками взяли в облогу Москву. Але реальність у тому, що їм просто не пощастило з погодою і не вистачило сил для того, щоб завершити цю облогу. Вони півроку були в поході, всі запаси були вичерпані, а зимою взяти Москву було б дуже важко. Тут з Покровою ніяк не пов'язано. Це все фантазії, які "російські експерти" в 19 столітті видумали. Так і народилася байка про братні народи, про братів-українців, що ми всі православні і тому ми "один народ". І що навіть гетьман Сагайдачний не пішов проти "своїх", – наголосив історик Олексій Сокирко.

Окрім того, привласнити Петра Сагайдачного до лав "своїх православних" також не вийде. Після смерті гетьмана, Українська Автокефальна Православна Церква прославила святого гетьмана Петра Сагайдачного саме в чині "благовірний" за мужню оборону Київської Церкви та відновлення Української православної церковної ієрархії.

Українська церква

Реалії сьогодення

Попри гучні пропагандистські заяви, про "єдиний братній народ", про "єдину православну церкву", а також про те, що війну зупинило релігійне свято, сьогодні ми бачимо, як російські війська не знають ні сорому, ні святості, ні честі. І це далеко не весь список провокацій Москви.

  1. Російські бандформування у Великдень, 8 квітня 2018 року, здійснили 12 обстрілів по українських позиціях, поранень зазнали четверо бійців.
  2. Майже добу протрималося Різдвяне перемир'я, але ввечері окупанти не змогли утриматися від провокацій та зірвали домовленості Тристоронньої контактної групи щодо припинення вогню.
  3. За новорічно-різдвяні свята було лише 12 годин, коли бойовики в зоні проведення АТО не вели обстрілів.
  4. "Подарунки" з неба отримували від бойовиків не лише на Водохреще, а й на інші зимові свята, кажуть оборонці Талаківки. Після встановлення перемир'я ворожі міномети, гранатомети і стрілецька зброя не замовкали довше, ніж на добу.
  5. У прифронтових населених пунктах Донеччини в школах не знали, чи зможуть відзначити свято першого дзвоника. Бойовики не давали підготуватися дітям та їх батькам до нового навчального року.

Нагадаємо, в інтерв'ю "5 каналу" Патріарх Філарет сказав: "Москва зараз розпалюватиме релігійну ворожнечу через отримання томосу. Для чого буде розпалювати? Для того, щоб мати привід для військового втручання. Оце ми за цим стежимо. Тому з нашого боку буде зроблено все, щоб не було цієї релігійної ворожнечі. Тобто ми не будемо застосовувати силу для протягування в Українську Автокефальну Церкву".

Допомагайте розвінчувати фейки російської пропаганди – поширте цю статтю

Також можна переглянути фотогалерею за темою:

Екзархи прибули на Фанар звітувати на Синоді
/
Екзархи прибули на Фанар звітувати на Синоді
/
Екзархи прибули на Фанар звітувати на Синоді
/
Екзархи прибули на Фанар звітувати на Синоді
/
Екзархи прибули на Фанар звітувати на Синоді
/

Попередній матеріал
Довше прослужить і води на всіх вистачить: який бойлер краще обрати – із "сухим" чи "мокрим" теном
Наступний матеріал
"Героям Слава!": історії воїнів, які ціною власного життя боронили Україну від російського загарбника