У нас є інститут національної пам'яті, у нас є музей голодомору, де можна багато побачити і артефактів, і задокументованих розповідей. Та чи часто там відвідувачі бувають? Про історичну пам'ять поговорили з Кирилом Галушком, старшим науковим співробітником інституту історії України, координатором громадського проєкту "Лікбез – Історичний фронт".
За словами Кирила Галушка, у 2014-2016 роках у День прапора прапорів у людей висіло несамовито, тому що люди відчували свою приналежність до нації.
"Національний прапор як і свічечка у віконці – показник того наскільки суспільство турбує. В певний рік Голодомор тебе вражає, ти згадуєш про діда, про прадіда, про родичів, війна вражає, ти згадуєш про братів, які пішли воювати, а потім наступає апатія. З огляду кількості прапорів і свічок ми перебуваємо у стані апатії. Апатія долається силами самого українського суспільства. Коли суспільство починає відчувати небезпеку своїй безпеці, а зараз це починається, цього буде більше. Але, мені хотілося, щоб це відбувалося з мирного приводу", – сказав він.
Подробиці дивіться у відео "5 каналу"
Читайте також: Голодомор без цензури: як батькам варто розповідати дітям про геноцид – сюжет