35 років Чорнобильській катастрофі: які секрети досі приховують про найбільшу техногенну аварію в історії

Прип'ять Shutterstock
"На Чернобыльской атомной электростанции произошла авария. Повреждён один из атомных реакторов. Принимаются меры по ликвидации последствий аварии. Пострадавшим оказывается помощь. Создана правительственная комиссия".

Таким було перше повідомлення ТАСС про події на ЧАЕС 28 квітня 1986 року о 21:00 – через дві з половиною доби після катастрофи. Диктор за 14 секунд прочитав короткий текст і перейшов до інших новин. Жодної згадки про поширення та рівень радіації, жодної небезпеки.

У друкованій пресі висвітлювати цю інформацію почали лише 2 травня. Тоді радянські газети радісно рапортували, що за кілька днів рівень радіації суттєво знизився, а робота всіх підприємств і колгоспів у районі Чорнобиля і Прип'яті продовжується у звичайному режимі.

Із першого дня Чорнобильська катастрофа була оповита брехнею та таємницями. І лише нещодавно архіви КДБ почали розсекречувати.

Останніми роками Національний інститут пам'яті й архів СБУ оприлюднили кілька сотень розсекречених документів, однак значна частина секретних матеріалів досі зберігається в Москві. І невідомо, чи дізнаємося ми колись усю правду про те, що сталося на ЧАЕС у ніч на 26 квітня 1986 року, які події цьому передували і що було потім.

Прип'ять
Прип'ятьShutterstock

Яка інформація була засекречена

Під розряд секретних матеріалів потрапило практично все, що якимось чином було пов'язано з Чорнобильською АЕС і аварією.

В архівах СБУ є документ із переліком відомостей, які підлягають засекреченню: істинні причини аварії, об'єми руйнувань, склад і обсяги сумішей, викинутих у повітря внаслідок вибуху, карта радіаційного забруднення... Загалом 26 пунктів на трьох сторінках. Сам документ, звичайно ж, також був секретним.

Скільки насправді загинуло людей під час аварії

У серпні 2019 року Національний архів безпеки США опублікував перший засекречений звіт американської розвідки про аварію на Чорнобильській АЕС, в якому повідомляється про можливу кількість постраждалих під час вибуху в реакторі.

За офіційними даними, під час вибуху реактора загинуло дві людини. Однак у звіті американської розвідки вказано, що світове наукове співтовариство вважає це маячнею.

За підрахунками спеціалістів, біля кожного реактора у денний час мало б працювати близько 100 людей, у нічний – 25-30. Оскільки третій і четвертий енергоблоки знаходяться поруч, у момент вибуху там могли знаходитися близько 70 людей. Судячи зі знімків із місця аварії, усі, хто там знаходився, загинули відразу або отримали смертельні дози радіації.

Прип'ять, Чорнобиль
Прип'ять, ЧорнобильShutterstock

Реальні обсяги радіаційного забруднення

В одному із розсекречених документів – звіті співробітника КДБ від 27 квітня 1986 року – розповідається про роботу Інституту ядерних досліджень. Співробітники інституту, інспектуючи 30-кілометрову зону навколо Києва, виявили поблизу села Хотів автомобіль ВАЗ, рівень радіації на поверхні якого перевищував норму у 5 тисяч разів.

З'явилися також документи, які підтверджують, що влада розповсюджувала недостовірну інформацію щодо поширення радіації, в рази применшуючи рівень забруднення.

Однак, навіть тоді багато громадян не вірили офіційним даним. Співробітники КДБ фіксували розмови серед людей, які більше вірили західним радіостанціям чи слухам. Також збиралися дані про громадян, які висловлювали "неугодні владі думки".

Так, 12 травня 1986 року був зафіксований звіт про те, що доцент ветеринарного факультету УСГА Калиновський Григорій Миколайович, 1938 р.н., уродженець Львівської області, у бесіді з доцентом сільгоспакадемії Потоцьким Н.К. заявив:

"Ці кацапи в 1933 році не заморили голодом українців, то хочуть зараз це зробити атомом".

Як потрібно було розказувати про аварію іноземцям

Серед розсекречених матеріалів СБУ знайшлися "методички КДБ", які пересилалися з Москви в Київ про те, як можна було говорити про аварію у "приватних бесідах" з іноземцями.

Обов'язкові аргументи, які потрібно було наводити у таких розмовах:

  • Причина аварії – виключно людський фактор, а не технологічні погрішності. І Радянський Союз миттєво провів серйозну роботу серед персоналу інших АЕС, щоб подібне не повторилося.
  • "Пропагандистський галас" Заходу навколо подій у Чорнобилі "має явно антирадянську спрямованість".
  • І взагалі "сумарні аварії в таких країнах, як США (аварія на АЕС Три-Майл-Айленд, 1979) і Англія (Селлафілд, 1957), перевершують те, що трапилося в Чорнобилі".

Коли на початку червня 1986-го у Київ приїхав кореспондент американського видання Newsweek Страссер Стівен, щоб написати статтю про Чорнобильську катастрофу, КДБ провело активну роботу, щоб не допустити отримання журналістом "небажаних відомостей": був проведений комплекс чекістських заходів, направлених на недопущення збору "наклепницької інформації", сковування його дій і зниження активності. Щоб зробити це, були задіяні 8 офіцерів КДБ у відставці і 19 членів спецдружини.

Так само працювали і з кореспондентами з Англії, Франції, Швеції та інших західних країн.

Прип'ять, Чорнобиль
Прип'ять, ЧорнобильShutterstock

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася одна із найбільших техногенних катастроф в історії людства. Унаслідок вибуху реактора у четвертому енергоблоці радіаційне опромінення отримали майже 8,5 млн людей, понад 10 тисяч людей загинули. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Із зони забруднення евакуювали 200 тисяч людей. Люди назавжди покинули свої домівки у містах Прип'ять і Чорнобиль і ще 74 поселеннях.

Попередній матеріал
Українські друкарні ХVІІ ст.: як видавці підробляли власні книги і боролися з конкурентами
Наступний матеріал
"Найбільший проєкт із ядерної безпеки в історії людства": українські металурги розповіли, як будувалося нове укриття для ЧАЕС
Loading...