Терорист Гіркін у 2014 році мав важливу задачу – захопити висоту Браво. Що це за точка і сочу вона була настільки важливою для окупантів, розповів в ефірі спецпроєкту "Таємниці війни" на "5 каналі" воєнний експерт Олександр Сурков.
"Наші війська, сили АТО, звільнили Дебальцеве, захопили плацдарм, із якого можна було здійснювати артилерійські обстріли практично на всю територію, контрольовану противником. Був пробитий коридор на Луганський аеропорт – це теж давало певну перевагу. І була виведена група на кордон, яка від Ізвариного до Савур-Могили повністю перекривала противнику можливості поставок і забезпечення", – пояснює військовий аналітик Олександр Сурков.
Бойовики потребували дуже багато зброї, притоку живої сили. І багато боєприпасів. Усе це проходило через Ізварине.
Проблема для бойовиків полягала в тому, що – особливо для Донецька – більша частина прикордонної території контактувала з Луганщиною, і тільки маленький відрізок у районі Савур-Могили – з Донецькою областю, розповідає експерт.
"Це зараз здається, що сили сепаратистів були однорідні. Насправді ні, адже все забезпечення, яке проходило, осідало у Плотницького, Козіцина, тобто на території "ЛНР". Тому контроль у районі Савур-Могили, який з'єднував Донецьку область, для "ДНР" був украй важливим", – зазначає він.
Були проблеми і в угруповання ЗСУ, яке стояло поблизу кордону з Росією, каже Сурков. Особливі проблеми створювала річка Міус, яка витікає з України і проходить по території Росії. Міус ділить прикордонну територію, і його без переправ і мостів подолати було неможливо. Тому була створена система укріпрайонів, яка працювала 2 місяці.
"Основні стаціонарні мости в районі 10-20 км від кордону в Дмитрівці контролювали сепаратисти. Тож аби забезпечувати наше угруповання, залишалася одна переправа – у районі Кожевні. Через неї і йшли всі основні сили. Саме щоб її контролювати, і було створено два великих укріпрайони: висота Браво і висота Граніт. Вони були посилені артилерією, технікою, які могли викликати підтримку авіації. Завдяки їхньому розташуванню перекривалося повністю забезпечення прикордонної території через Маринівку, Дібровку – і забезпечувався контроль над важливою переправою в Кожевні, яка протрималася до самого вторгнення і дозволяла забезпечувати нашу групу", – пояснює Олександр Сурков.
Читайте цей матеріал повністю: Висота "Браво": воїн 79-ї бригади, якого вважали загиблим, розповів історію свого порятунку