.
. скріншот

Війна за Бахмутку: чому 32-й блокпост перетворився на поле запеклого бою – Сурков

Читайте по-русски
Основний захист Бахмутського плацдарму забезпечувався укріпрайоном, де стояли лінійні бригади. Було створено три блокпости, які три місяці були звичайними КПП

Хоча українським військам довелося покинути 32-й блокпост, що стояв на трасі Бахмутка між селами Сміле та Золоте, та вони таки перешкодили окупантам досягти всіх своїх цілей. Як це було, розповів військовий аналітик Олександр Сурков в ефірі спецпроєкту "Таємниці війни" на "5 каналі".

Бахмутський плацдарм сформувався у другій половині липня 2014 р. після того, як наші сили звільнили Сєвєродонецько-Лисичанську агломерацію, просунулися вперед і вийшли по правому берегу Сіверського Донця до міста Слов'яносербськ. Бахмутським цей плацдарм називається від Бахмутки – неофіційної назва траси, яка з'єднує Луганськ і Сєвєродонецьк, нагадує експерт.

"Після завершення активної фази бойових дій – у вересні – значення цієї траси посилилося. За рахунок того, що всі мости через Сіверський Донець були або знешкоджені, або перекриті, фактично по цій річці пройшла лінія поділу. Тому цей маршрут став маршрутом як цивільного населення, так й економічного транспорту, який перевозив товари", – розповів військовий аналітик Олександр Сурков.

Він додає, що безпосередньо плацдарм із липня був лінією блокпостів, які протягнулися Бахмуткою від села Сміле до Золотого. А ще укріпрайону, який сили АТО організували поблизу Кримського уздовж берега Сіверського Донця.

"Основний захист цього плацдарму забезпечувався саме укріпрайоном, де стояли лінійні бригади. На Бахмутці було створено три блокпости, які протягом трьох місяців були звичайними контрольно-пропускними пунктами. Значення Бахмутського плацдарму було доволі серйозним, адже він контролював підходи до Трьохізбенки, тобто головної дороги до перехрестя, від якого починається шлях на Алчевськ. І сили, які там знаходилися, тримали Алчевсько-Стаханівську агломерацію під постійною загрозою оточення", – пояснює експерт.

"Проблеми було дві. Перша: блокпости 29, 31 і 32 займали колишні на той момент підрозділи Внутрішніх військ, перейменовані у Нацгвардію, які не мали ні досвіду серйозних бойових дій, ні бачення великої війни. Крім того, лінія поділу, згідно з Мінськими домовленостями, пройшла південніше від села Сміле. Унаслідок 32-й блокпост опинився на території, яку начебто мав би контролювати противник. Це бойовикам не давало покою, що і призвело до ескалації бойових дій", – розповів Олександр Сурков.

Дивіться повний випуск за посиланням: Невідомий 32-й блокпост: як Кремль хотів влаштувати там "другий Іловайськ" і чому йому це не вдалося

Попередній матеріал
Батько за сином, дружина за чоловіком, брат за братами: як українці родинами боронять країну на сході
Наступний матеріал
Смертельна ДТП у Києві: автомобіль влетів у кіоск біля зупинки громадського транспорту – з'явилося відео
Loading...