Артилерія ЗСУ працювала на відмінно – від чого в росіян на Донбасі "підгоріло" найбільше

Артилерія ЗСУ скріншот
Їхній піт рятує кров піхоти – це визначенння набуло зовсім нового значення, коли почалася російсько-українська війна. Без них перемога у війні фактично неможлива. "Боги війни" – артилерія

Людина, яка керувала ракетними військами та артилерією на території проведення АТО у 2014–му році – генерал-майор Юрій Ярусевич. У студії спецпроєкту "Таємниці війни" на " каналі" він розповів про роботу артилерії і про те, що для артилериста має не меншу цінність, ніж саме життя.

Артилерію крупних калібрів в АТО почали використовувати з початку червня 2014 р. Передусім під час Слов'янської спецоперації. Коли для того, аби звільнити місто, спочатку йшли по лінії Красний лиман – Миколаївка – Ямпіль – Закотне.  Там артилерію використовували для нанесення ураження противнику – в основному для знищення опорних пунктів. Потім, під час звільнення Слов'янська, велику кількість ворожої техніки і сил було знешкоджено артилерією.

Воєнний аналітик Олександр Сурков відповів на популярне питання "Чому не ліквідували колонну Гіркіна в Слов'янську?".

"Колонна рухалася по трасі Дружківка – Костянтинівка – Дзержинськ (Торецьк) – Горлівка – Авдіївка – Донецьк. Там, де була розташована наша артилерія. І вести вогонь по агломерціях було майже неможливо", – пояснює він.

І додає, що якщо говорити про агломерації, то протягом усієї АТО саме вони були стримуючим фактором для застосування артилерії.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

"Так, на фінальному етапі літньої кампанії, перед второненням російських сил, коли був створений Дебальцевський виступ, на ньому була сформована потужна артилерійська група, яка могла вражати противника фактично по всій окупованій території. Це теж стало одним із ключових у прийнятті росіянами рішення про вторгнення в Україну, адже проти артилерії у них не було сил та можливостей протидіяти на той час", – розповідає Сурков.

Крім того, в секторі Д, на південному напрямку, крупні артилерійські групи відіграли важливу роль. У першочерговому забезпеченні прикордонного угрупування, його підтримці і після прийняття рішення про його вихід. В цій ситуації без артилерії впоратися не вдалося би, наголошує експерт.

Мапа бойових дій
Мапа бойових дійскріншот

І на фінальному етапі, під час вторгнення, артилерія багато зробила, аби стабілізувати ситуацію в районі Савур Могили, уздовж якої входили основні сили російськовї армії.

На початку російсько-української війни нині генерал-майор Юрій Ярусевич виконував обов'язки керівника штабу відділу ракетних військ та артилерії. Координував роботу далекобійної та реактивної артилерії на всій території АТО. А згодом був призначений першим заступником командувача ракетних військ та артилерії Сухопутних військ.

– В якому стані ракетні війська та артилерія зустріли війну у 2014 році?

– Стан був тяжкий. Такі підрозділи ракетних військ та артилерії як підрозділи артилерійської розвідки були повністю знищені, дивізіони 2С1, "Гвоздика" в бригадних артилерійських групах з 2012 р. почали скорочуватися, підрозділи реактивної артилерії БМ-21, "Град", "Ураган", "Смерч" були майже всі кадровані, так само як і "Точка У".

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Що означає "кадровані"?

– Техніка стояла на зберіганні, і був тільки кістяк офіцерський і декілька солдатів для обслуговування цієї техніки. Тому говорити про якісну і високу підготовку на 2014 рік у ракетних військах та артилерії ми не можемо. Стан забезпечення боєприпасами: скільки вибухів було на складах? Це вже зараз можна зрозуміти, чому ці вибухи були і як їх здійснювали. Провина тому – не цигарки чи висока суха трава. Це були звичайні дивесрії, спрямовані на те, щоб залишити українську армію без боєприпасів.

– Станом на 2014 рік де територіально знаходилися військові артилерійські частини? Чи очікувало тодішнє керівництво держави і оборонного відомства загрози зі Сходу?

– Миколаївська, Херсонська, Донецька і Луганська області – артилерійських підрозділів там не було взагалі. В Чернігівській обл. була бригадна артилерійська група першої танкової бригади. В Харківській обл. бригадна артилерійська група 92–ї бригади і в Сумьскій обл. 27-й реактивний полк. Але ці підрозділи були кадровані, з них тільки визначена кількість підрозділів була укомплектована на 70%.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Якщо наявного особового складу не вистачало станом на 2014 рік, коли почалася мобілізація, як вдалося швидко вчити особовий склад? Адже вони без досвіду.

– В артилерію приходили люди, переважно приписані до ракетних військ і артилерії. Це ті, хто служив і проходив підготовку фахову, за військово-обліковою спеціальністю вони рахувалися як кадри для комплектування частин підрозділів ракетних військ та артилерії.

Для порівняння з 2014 р., у 2005-му на підготовку полка і фахівців ракетних військ та артилерії полк отримував до 30 тон дизпалива, 20 тон бензину, щоб давало можливість розгорнути повну підготовку. А от на прикладі 2010 року – 400 літрів на місяць. Тобто про якісну підготовку фахівців, які навіть мали військову облікову спеціальність "артилерист", говорити неможливо.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

Набуття теоретичних знань і практичних навичок відбувалося по-різному в різні періоди. Все залежало від того, як держава дивилася на підготовку своєї армії.

Під час АТО ми вчили за 3 місяці. Але артилеристи, які приходили за прямою військово-обліковою спеціальністю, потапляли саме в частини ракетних військ і артилерії. Підготовка проводилася в бригадах – і це давало можливість дуже швикдо підготувати ці підрозділи до виконання бойових завдань.

– На ваш погляд, що стало точкою неповерненя, коли військове керівництво зрозуміло, що без артилерії ніяк і була дана команда на її застосування?

– Захід російських регулярних військ. До цього – регулярні обстріли території України з російського боку, з–за кордону. І третє – це передача у великій кількості артилерійських систем бойовикам, які були заслані з РФ, і набиралися колаборанти з Донбасу.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Тобто ви можете підтвердити, що до 2014 р. на території Донбасу артилерійських систем у такій кількості не було?

– Артилерійських систем на території Донецької та Луганської областей не було взагалі, крім бази, яка знаходилася в Бахмуті (Артемівськ). Але вона була під нашим контролем. Щодо інших систем, то їх там не було взагалі. І я більше скажу: військове керівництво у 2014 р. велику увагу приділяло тому, щоб на полі бою не було залишено зразків артилерійського чи будь–якого озброєння. Бо тільки-но бойовики заявляли, що вони відбили якусь установку, наприклад "Нону", – і в них одразу з'явилися "Нони". Така ж ситуація була з Д-30, установкою "Град" – в них одразу з'явилися дивізіони "Градів". А коли був напад на Бахмутську (Артемівську) базу зберігання техніки й озброєння, їм дуже потрібні були танки. Але завдяки тому, що ми відстояли цю базу – танки зайшли трохи пізніше.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Скільки потрібно часу і коштів, щоб підготувати одного артилериста?

– В коштах не скажу, а часу – 4-6 місяців.

– Артилеристів називають "Богами війни". Чому?

– Це визначено було не в 2014 р., а взагалі в історії війн. Артилерія є основним видом вогневого ураження противника. А при великій насиченості засобами ППО противника в Донецькій та Луганській областях у 2014 р. артилерія стала основною ударною силою і основною силою, яка могла завдати вогневого ураження противнику.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Коли почали застосовувати важку артилерію, наприклад, "Точку У"?

– В кінці липня (2014 – ред.) штабом АТО було прийняте рішення про застосування таких систем. Тут є пряме пояснення.

Підрозділам сектору Д, які були під впливом артилерії зі сторони РФ, ми не могли нічим допомогти, було ускладнене постачання боєприпасів у сектор Д, дуже багато техніки вийшло з ладу. І впевненість особового складу при вогневій підтримці набагато більша. Було прийняте рішення, що ми такою "довгою рукою", як казав генерал Муженко, можемо дістати до будь-якої точки зони АТО.

– Чому ми не давали відповідь на обстріли зі сторони РФ?

– По-перше, це було заборонено. На найвищому рівні. Ми дуже боялися провокації і дуже боялися, що зайдуть регулярні російські війська, а сил та засобів, які залучених до АТО, було дуже мало.

Сили і засоби, які розгорталися і комплектувалися в мирній частині України – вони тільки комплектувалися, і треба було вичекати момент, поки ми проведемо мобілізацію, коли зможемо привести до ладу техніку і озброєння і організувати виважену операцію з підрозділами і частинами. А не так, як було: підрозділи і бригади могли знаходитись де завгодно і на відстані 400 км один від іншого.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

Щодо відповіді на обстріли зі сторони Росії: щоденно приймаючи доповіді від підрозділів, які знаходилися поблизу кордонів з РФ, за тими завданнями, які вони виконували, було видно, що на території РФ тривали навчальні стрільби по нашій стороні. Було поставлене завдання в жодному разі не відкривали вогонь на ту сторону.

Але були випадки, коли реактивний підрозділ нашої механізованої бригади... У командира батареї були напружені бої, під час яких згоріла карта і був пошкоджений пункт управління, візуально була визначена артилерійська батарея (візуально на Донбасі – це видимість до 30 км) і командир батареї прийняв сміливе рішення – і наніс вогневе ураження цій батареї. Після цього його би мали привезти в штаб АТО і арештувати. Але ми пояснили, що він прийняв правильне рішення, а прикордонних стопчиків перед ним не було.

Ми не могли порушувати міжнародне право. Тоді начальником ракетних військ та артилерії АТО був генерал Калєйніков. Він жорстко вимагав від командирів артилерійських військ і довів норми міжнародно-гуманітарного права. Були зроблені таблиці розсіювання боєприпасів, щоб ми при ураженні своїх цілей враховували розсіювання снарядів і не зачепили населений пункт.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Чи не гнітило особовий склад те, що ми не відповідаємо на ворожий вогонь з боку росіян?

– Звісно, гнітило. Не раз по засобах зв'язку командири зривалися, але командування АТО ставило завдання, щоб ми не порушували міжнародних угод без оголошення війни.

Артилерія у 2014-му знищувала ворога цілими колоннами. Як і де саме – розповів військовий аналітик Олександр Сурков.

"Якщо говорити про важку артилерію, тобто реактивні системи залпового вогню далекої дії, таких як “Ураган” та “Смерч” а також широковідомих “Точок У” – ракетних тактичних систем, головна плотність їх застосування припала на серпень 2014 р. Тобто це ситуація, що безпосередньо передувала вторгненню російськіх сил, та саме вторгнення.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

В цей період були нанесені масові поразки досить великим угрупуванням росіян.

Почнемо з півночі. В районі Ізвариного та Хрящуватого, Новосвітлівки було знищене велике угрупувування противника.

В центрі, де заходили ешелонами, неподалік Дебальцева, біля станції Чернухине було розбито цілий ешелон, другий повернувся назад – це все робота артилерії.

На південному напрямку, де російські сили заходили основними контингентами, було нанесене потужне враження в районі Степанівки.

Під час виходу нашої колони з-під Іловайська її вихід забезпечувався артилерійськім коридором. Та незважаючи на це, групу було розбито наземними силами.

Далі було знищено центр керування Генерального штабу в районі Осикова, був уражений Докучаєвськ, тобто місто вдалося відстояти, тому що угрупування, що туди заходило, було знищене вогнем артилерії.

Мапа бойових дій
Мапа бойових дійскріншот

Відомий випадок, коли вчасно під Маріуполем було помічене угрупування, яке готувалося до захоплення міста – приблизно одна-дві БТ(Г)Р. Практично повністю воно було знищене нашими далекобійними засобами.

Таким чином, відповідаючи на питання про те, чому не були знищені усі угрупування, обмежень було два: 1) кількість засобів та спроможність розвідки сил противника; 2) населені пункти. Тобто за жодних обставин і за жодних загроз наша артилерія не наносила вогневих поразок по тих місцях, де знаходилися агломерації, житлові масиви.

Роль артилерії яскраво характеризує оцінка нашого ворога. У 2018 р. на підсумковій нараді у Генштабі РФ оцінці бойових дій в Україні їхній начальник ГШ Герасимов присвятив 26 хвилин, з них 12 – українській артилерії. Було озвучено фразу, що без застосування тактичної та стратегічної авіації проблему української артилерії російські збройні сили вирішити не можуть".

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Доволі цікавий момент щодо звільнення міста Торецьк. Тоді ішлося про "виклик вогню артилерії на себе". Що це за прийом, де він застосовувався і наскільки він був виправданий?

– Це, напевно, найбільш крайня річ, яку можна застосувати. Дійсно, таке використовувалось. Коли підрозділ не мав успіху у виконанні завдання, був напівоточений чи оточений і з метою ураження противника... часом таке відбувалося. Дуже часто це відбувалося при штурмі Саур-Могили.

– Що ми отримували в результаті?

– По-перше, мали хоч якусь надію на порятунок особового складу, виведення його з-під удару противника. По-друге, знищували противника, який був у безпосередній бизькості до наших позицій. Це тяжко психологічно, тому що ти викликаєш вогонь на себе, твої снаряди летять по твоїй позиції.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Скільки часу зазвичай дається від моменту, коли ви кажете “ми готові”, – і до моменту, аби вони сховалися в укритті?

– В залежності від того, яка артилерійська система буде наносити удар. Це можуть бути хвилини, і навіть секунди.

– Наскільки час важливий для артилериста? Як проводять навчання артилеристи: розгорнулися, відстрілялися, швидко згорнулися і поїхали з міста події. Тому що після того, як вони відпрацювали, може прийти вогонь у відповідь.

– Для артилериста час – така ж цінність, як і життя. Тому що засоби артилерійської розвідки, які поставлялися з боку РФ, давали можливість моментально засікти стріляючу батарею та нанести вогневе ураження.

Тому ще з 2014-го року напрацьовувалася тактика ведення бойових дій артилерією “маневр – удар – маневр”. Ми виводили свої батареї з-під вогню противника з метою збереження життя людей і техніки.

Негативним прикладом є – це відображено у книжках і різних розповідях – втрата наших двох артилерійських батарей 2-65 55-ї бригади під Старобешевим. Командування, що приймало там рішення, бездумно вивело їх на позиції, їх там засікли, нанесли артилерійській удар російські війська. Це свіжі, які прийшли і мали взяти участь у розблокуванні Іловайського “котла”. Тобто закрити дорогу, яка йшла на Іловайськ.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

– Чому ми не накрили вогнем під час Іловайських подій російську армію?

– Чому не були нанесені такі удари? Як ми знаємо зараз, було близько 12-ти батальйонних тактичних груп, і по багатьох з них були нанесені удари.

Найбільше нанесений був удар по командному пункту угрупування: 24 числа, під час параду в Києві, а саме о 10:20 наша розвідка виявила розгортання великого командного пункту, і ми ракетним ударом нанесли йому ураження. Цим ударом на певний час було дезорганізовано управління військами, що заходили на нашу територію. На незнайомій місцевості вони губилися.

Великий приклад, коли наша гармата спровокувала декількома пострілами два російських БТРа, між якими зав'язався бій.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

Найяскравіші факти й історії де артилерія спрацювала на відмінно:

Потужно застосувувати артилерію та ракетні війська у російсько-українській війні ЗСУ почали влітку 2014-го. Коли можливість підтримки з повітря українських військ звелася до нуля – через те, що російські найманці збивали гелікоптери та літаки над зоною антитерористичної операції.

29 серпня, під час виходу українських бійців з Іловайська, їх здалеку підтримувала українська артилерія, застосовуючи потужні ракетні системи та реактивні системи залпового вогню великої дальності. Військовослужбовці 19-ї окремої ракетної бригади та 107-ї реактивної артилерійської бригади створили армійцям та добровольцям МВС, які виходили з міста, т. зв. вогневий коридор. Артилеристи та ракетники наносили удари по місцях імовірного розташування ворога – висотам, курганам, перехрестям доріг.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

Вогонь відкривали за викликом. Було виконано понад 12 групових та одиночних ракетних ударів з використанням від 1-ї до 4-х установок тактичного ракетного комплексу "Точка". Та близько 15 вогневих ударів із реактивної системи залпового вогню "Смерч". Дальність роботи першої та другої систем – від 70 до 120 кілометрів, площа ураження – залежно від боєприпасів – від 1 до 7 гектарів.

Саме завдяки діям артилерії наступ російських військ углиб української території зупинився. 2 вересня 2014 батарея 55-ї артилерійської бригади накрила колону російських танків, які рухалися дорогою Старобешево – Комсомольське.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

3 червня 2015 р. російські найманці пішли у наступ в районі Мар'їнки, активно застосовуючи реактивні системи залпового вогню та артилерію. У бік українських армійців працювало близько 50-ти стволів – крім “Градів”, ворог застосовував самохідні артилерійські установки "Гвоздика" та "Акація". Командування бригади, яке тримало оборону населеного пункту, терміново зв'язалося зі штабом АТО і запросило підтримку артилерії, яка тоді перебувала у зоні відведення. Попередивши ОБСЄ, з 12-ї дня у бік ворога "заговорили" "Боги війни" – крім ствольної артилерії та самохідних артилерійських установок, армійці застосували і реактивні системи залпового вогню. Потужний удар накрив як раніше пристріляні позиції противника, так і сили, які наступали. Ворог потрапив у класичний вогневий мішок, і відступаючи, зазнав важких втрат як у живій сили, так і в техніці.

У полон потрапили 12 російських найманців – переважно громадяни Російської Федерації.

Робота артирерії ЗСУ
Робота артирерії ЗСУскріншот

– Все ж таки, піт арилерії рятує кров піхоти?

– Звичайно. Це впевненість механізованих, мотопіхотних підрозділів в тому, що за ними є потужні засоби вогневого ураження противника.

– Для вас артилерія на сьогоднішній день – це що?

– Взагалі як рід військ артилерія – це моє життя. Так сталося, що після виходу на пенсію я також присвятив свою роботу саме створенню нових систем для ракетних військ і артилерії.

Арта – це сила та міць, де поєднується майстерність людини і точність техніки. Вразити в ціль – це не успіх, а добре прорахована операція. 2014 рік був складним для української армії, але вона впевнено крокувала вперед.

Артилерія ЗСУ
Артилерія ЗСУскріншот

Довідка. Ярусевич Юрій Миколайович, 49 років. У 1993-му закінчив Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ. Проходив службу у 199-й гвардійській Дрезденскій ордена Александра Невського ракетній бригаді.

Після створення першої ракетої дивізії у складі ЗСУ проходив службу на посадах:

  • командира ракетного дивізіону,
  • заступника начальника штабу ракетної бригади,
  • начальника відділення бойової підготовки 1 ракетної дивізії.

На початку російсько-української війни був в. о. керівника штабу відділу ракетних військ та артилерії. Координував роботу далекобійної та реактивної артилерії на всій території АТО. Згодом призначений першим заступником командувача ракетних військ та артилерії Сухопутних військ.

У жовтні 2016-го отримав звання генерал-майора. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Читайте також: Як ЗСУ відстоювали Луганський аеропорт під час російського вторгнення у 2014 – Сурков

Попередній матеріал
Ознаки життя на Венері: хто може жити на планеті
Наступний матеріал
Останній політ: подробиці моторошної авіакатастрофи під Харковом
Loading...