Громадські організації та активісти аж надто захопилися тиском на попередню владу, "хрестовим походом" проти корупції та "звітуванням заради звітування". Таку точку зору висловив колишній посол Канади в України Роман Ващук під час лекції "Вибачайте, якщо щось було не так: західна підтримка реформ в Україні, 2014-2019".
Зокрема, він зауважив, що нерідко успішні на 80% реформи громадськістю розцінювалися як провал, а це своєю чергою сіяло зневіру суспільства в реформах загалом. За словами дипломата, часто громадські активісти вимагали реформ "на 105%".
Як приклад Ващук згадав Верховний Суд України, який був успішно реформований, а судді відбиралися через прозорий конкурс за участі ГО та міжнародних експертів.
"Приходить зміна президента – і з усіх судів України чомусь треба перезапустити Верховний Суд. Чекайте, в Україні є тисячі судів, які треба реформувати, чому ви беретеся знову за Верховний? Виявляється, що людина, яка є заступником голови Верховної Ради, людина, яка є генпрокурором, – усі були неуспішними кандидатами до Верховного Суду. Вони вважали, що цей процес є сфальшований, бо їм не вдалося його пройти. І вони об'єдналися із "105%-людьми" з громадянського суспільства, щоб спробувати зробити демонтаж цього нового суду", – розповів експосол.
Він наголосив, що не можна було ставити знак рівняння між війною із Росією та боротьбою з корупцією. Головною все ж має бути війна з країною-агресором. А боротьба проти корупцією не могла бути важливішою за верховенство права.
"Хрестовий похід" проти корупції не був найкращою ідеєю з точки зору досягнення результату для країни, де в корупції задіяний майже кожен", – розвів руками Ващук.
"Якщо ти програєш війну із зовнішнім ворогом, то всі внутрішні дискусії стають теоретичними. Або ти їх проводиш у концтаборі, або в еміграції. Не можна спалювати внутрішню хату і одночасної її обороняти. Державність понад усе", – акцентував він.
І зауважив, що люди на місцях бачили позитивні зміни, але ніяк не пов'язували їх із владою в Києві, завдяки якій ці зміни насправді відбулися.
"Виявилося, що всі люблять свого міського голову, який їм робить дорогу, відновив садочок, а Київ – то якісь люди, які роблять невідомо що. Хоча це саме Київ передав ті всі гроші на місця. І ми прийшли до ситуації, що люди на місцях задоволені своїм життям, але переконані, що Україна як держава прямує до занепаду… В Україні було дуже багато конкретних позитивних змін на місцях, але люди їх не асоціювали із загальнодержавною політикою", – резюмував Ващук.