Підприємства, які вимушено залишили рідні міста через бойові дії, отримують друге життя у Дніпрі. Тут відновлюють виробництво, створюють робочі місця і допомагають розвивати економіку регіону. Як малий бізнес попри труднощі долає виклики та чому переселенці дедалі частіше обирають Дніпро для старту, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Наталії Москаленко у випуску новин.
Пані Людмила з Лисичанська за день виготовляє деталі для близько п'ятьох дитячих курток. Вона разом із сім’єю залишалася на Луганщині від початку війни. Спершу волонтерила, але коли обстріли почастішали, родина вирішила переїхати до Дніпра.
"Додому? Ой, не питайте, звісно, хочеться. Запитайте, хто не хоче, я хочу. І навіть коли нас визволять, їхати буде нікуди. Хоча мій дім цілий", – сказала Людмила.
Із фахом швачки жінка тривалий час працювала санітаркою у лікарні Лисичанська. Повернутися до швейної справи її змусило повномасштабне вторгнення. І хоча жінка лише згадує забуті навички, колеги не дають засумніватися у своїх силах. Її головна помічниця – Ольга з Краматорська.
"Це не порада. Я це робила і я сказала як робити. Я працювала в інших галузях. Це в мене було таке хобі. Знайшла роботу у цій галузі. Прийшла, подивилася – вдається. І все, поїхали", – поділилася Ольга.
Викрійки для швачок готує спеціальний плотер. Це обладнання власники закупили вже у Дніпрі. Схоже залишилося у Лисичанську через неможливість його вивезти, каже дружина підприємця Марія. Все, що треба – декілька кліків на комп'ютері.
"Кроїти вручну – це дуже довго. Одна куртка кроїться дві години. Плотер кроїть хвилин 5 максимум. Коли з'явився плотер, то ми змогли знайти індивідуальний підхід до клієнтів. У нас дуже багато кольорів, нам не треба накраювати в одному кольорі багато курток. Людина обрала куртку, у нас 40 кольорів, викроїли і віддали у пошив", – пояснила дружина підприємця Марія.
На підприємстві працюють шість швачок. Цього достатньо для виконання всіх замовлень. Дмитро, власник бізнесу, вдруге переживає релокацію. 2014 року родина вже змушена була полишити дім, але повернулася. 2022 року зрозуміли: цього разу доведеться починати з нуля.
"Труднощів забагато. Ми всі з ними стикалися. Це і блекаути, це і пошук місця, яке було б конкурентноздатним по ціні. Легка промисловість вона і нелегка зовсім. Тому що собівартість продукції дуже висока", – зауважив Дмитро.
Конкуренція з великими брендами та дешевими виробниками з Азії залишається викликом для малого бізнесу. Але підприємство Дмитра успішно виготовляє понад 300 одиниць одягу на рік, реалізує їх через сайт, соцмережі та маркетплейси.
Тенденція релокації бізнесів до Дніпра зберігається. Сюди переїжджають підприємства легкої промисловості, виробники обладнання для хімічної та металургійної галузей, а також харчові компанії.
"За державною програмою релокації, це 60 підприємств. Взагалі їх більше. Ми про них дізнаємося різними шляхами. З тими, з ким ми працюємо вони залишаються і нікуди не їдуть. А нові. Так нові підприємства їдуть до Дніпра. Тим підприємствам, які вдало працюють, ми допомагали з вирішенням знаходження складських приміщень і приміщень, щоб вони могли розгорнути свою діяльність", – зазначила заступниця начальника управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Ольга Мороз.
Завдяки відновленню бізнесу створюються робочі місця, сплачуються податки. Торік до бюджету Дніпра надійшло 3 млн гривень, повідомили у міськраді.
Наталія Москаленко, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал".
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
