Цього дня, 21 лютого, 7 років тому зранку МОЗ підтверджує інформацію про 77 загиблих на Майдані. Верховна Рада зранку вшановує їх хвилиною мовчання, видає постанову, у якій засуджує застосування насильства і не пускає всередину приміщення внутрішні війська зі зброєю. Янукович погоджується на дострокові вибори. З лав Партії регіонів тікають депутати. А люди на Майдані дають Януковичу термін до ранку, щоб він пішов у відставку, інакше обіцяють збройний наступ. Тяжкі дні переживала країна тоді… 7 років тому.

Згадували криваві дні розстрілів на Майдані і в парламенті цього тижня. І, на жаль, під куполом досі є ті, хто вважає Революцію Гідності державним заколотом, а за межами парламенту є ті, хто хоче навіть переписати історію тих часів. Леся Головата далі.

96 днів Революції Гідності – одна з ключових подій українського державотворення. Досі так вважали мільйонів українців.

А тепер, напередодні 7-ї річниці масових розстрілів, так офіційно назвала ці кадри і Верховна Рада.

Політичною заявою парламентарі визнали – саме Янукович із підлеглими жорстоко придушували мирний протест. Справедливого покарання не повинні уникнути ані вони, ані силовики, на чиїх руках кров Майдану. Але ухвалюючи це рішення, парламент наткнувся на свої барикади.

Максим Бужанський, народний депутат від "Слуги народу", заявив: "Пів країни вважає Майдан Революцією Гідності, але інша половина країни вважає державним переворотом, чи парламент представляє всю країну чи тільки половину?".

Ще один слуга Данило Гетманцев сказав: "Я би не героїзував би цю подію".

"Хто підтримує те, що сталося на Майдані, хто вважає Революцію Гідності історичною подією, підійти сюди й показати, що все ж таки об'єднує парламент".

Андрій Парубій, нардеп від "Європейської солідарності", сказав: "Коли тут, у цьому залі Азаров проголошував про закриття шляху в Європу, це означало відкритий шлях до повної окупації України. Але Майдан зламав ці плани. Майдан не дав зробити Україну колонією Росії".

У колишніх регіоналів плани інші: хочуть жити в Україні, але як у Європі.

"Нам обіцяли європейський вектор інтеграції, європейські стандарти, європейську заробітну плату в тисячу євро. Що ми зробили за ці сім років?" – закидає Олександр Колтунович, нардеп від "ОПЗЖ".

У сесійній залі – історичну справедливість відновили. А от в Окружному адмінсуді Києва, тому самому, в якому в 13-му забороняли Майдан, і який вміє догоджати політикам замовними рішеннями, навпаки, вирішили переписати історію.

Те, як у шкільних підручниках для 5-го та 11-го класів описували Революцію Гідності, не сподобалося Андрію Портнову, колишньому куратору судової системи часів Януковича. Після Майдану він дременув з України, а через 5 років, після перемоги на виборах Зеленського, повернувся. Окружний адмінсуд став на бік Портнова і доручив Міністерству освіти та науки переглянути зміст підручників.

Андрій Портнов, перший заступник голови адміністрації Віктора Януковича (2010–2014) заявив: "Ми – люди мирні, і будемо крок за кроком рухатися до реалізації тих інтересів, які щонайменше половина країни вважає правильними".

Натомість Ігор Щупак, історик та співавтор підручника з історії для 5-го класу, говорить: "Через день після рішення окружного суду вийшло рішення Європейського суду з прав людини, яке практично переписано з мого підручника".

Жодного слова не готовий змінювати у своєму тексті автор підручника для 5-класу історик Ігор Щупак. Вважає: усі події описали коректно та об'єктивно.

"Не може повторитися 1937 чи 1938 рік, коли вимарували якісь фрагменти в підручниках, когось оголошували ворогами народу і перекручували весь час історію. Ці часи вже не повернуться", – каже Ігор Щупак.

Не лише за історію, а й за мову взялися в одіозному адмінсуді. Торік туди поскаржилася семикласниця з Херсону – їй не вгодив новий український правопис, який уряд запровадив улітку 2019 року.

Школярка Юлія Пиргас каже: "Кумедний, він несучасний. Мені не подобається слова тотоапарат, Афіни змінюються чомусь на Атени. – Як зараз за новим правописом треба писати пів яблука? – Пів яблука зараз треба писати? Через дефіс. А так – через дефіс – пів і яблука. – А ти би як писала? – Я би писала через апостроф. – Насправді пишеться окремо за новим правописом".

І школярка святкує перемогу – в першій інстанції їй таки вдалося скасувати ґрунтовну працю багатьох науковців. Один із них – Павло Гриценко. Витягуючи той самий правопис, мовознавець переконує: нічого спільного з законом ця справа не має, це цілеспрямований політичний тиск.

Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАНУ, говорить: "Ганебний підхід, тому що завдання поставлене інше – принизити саму ідею і статус української мови. Мовляв, там і правопису немає. І щось там таке придумали незвичне, смішне, тобто, висмішувати українську мову".

І цей наступ на все питомо українське, певен Гриценко, лише посилюватиметься.

"Українськоцентризм української держави – на це одразу знаходяться засоби тиску, провокації, руками обов'язково тепер власне громадян України", – каже Павло Гриценко.

Леся Головата, "Підсумки тижня"