Верховна Рада
Верховна Рада Верховна Рада Укаїни

Пряма демократія чи замах на конституційний лад – як депутати голосували президентський закон про референдум

Читайте по-русски
Опозиція має чимало зауважень до цього закону

Верховна Рада підтримала в цілому закон про народовладдя через референдум. Це одна з передвиборних обіцянок президента і його команди. Голоси віддали здебільшого партія "Слуга народу". Опозиція текст не підтримала, кажуть: мають до нього чимало зауважень. Про можливості, що їх відкриває громадянам України цей закон, і про ризики, які йому закидає опозиція, розповість Ірина Сисак. 

Готуймо питання на всеукраїнський референдум! Верховна Рада ухвалила закон про народовладдя. І тепер важливі для нас, українців, питання теоретично ми зможемо вирішувати самостійно на референдумі. Але чи все так райдужно?

255 "за" від "слуг" та групи "Довіра" остаточно закріпили в законодавстві обіцянку президента. Ще у передвиборній кампанії Володимир Зеленський запевняв – референдумам бути. Документ розробляли понад рік.

Також документ заповнює законодавчу прогалину. Бо Конституція передбачає проведення референдумів, а от механізму не було.

"Зробили все для того, щоб не держава, не влада, а саме народ України формував питання, на які він має необхідність відповісти. І тільки народ України має право формувати запитання", – заявив перший заступник глави Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Аби запустити процедуру проведення референдуму, має зібратися ініціативна група з 60-ти осіб. Упродовж 90-та днів їм необхідно зібрати 3 мільйони підписів українців. У 2/3 регіонів. Із кожної області щонайменше по 100 тисяч. Тоді референдум указом оголошує президент. Референдум можна буде проводити лише раз на рік, на нього буде виноситися лише одне запитання, на яке можна дати чітку відповідь: "так" або "ні".

Українцям дозволили скасовувати чинні закони, що, за словами опозиції, яка не підтримала документ жодним голосом, – нівелює парламент як законотворчу інституцію.

"Ухвалення чи скасування законів на референдумі в обхід парламенту – це абсолютно тоталітарна практика диктаторських таких режимів, як РФ", – переконаний Володимир В'ятрович з "Європейської солідарності".

Згідно з новим законом, українці зможуть змінювати частину норм Конституції, приміром, щодо території країни.

На референдум заборонили виносити питання щодо податків, бюджету й амністії. А ще ті, які стосуються прокуратури чи суду. Водночас на формулювання питання на референдум Верховна Рада впливу немає. Також закон не передбачає обов'язкової перевірки на відповідність Основному Закону Конституційним Судом.

"Якщо ЦВК, яка не має жодних повноважень, побачила натяк на порушення Конституції, вона може звернутися до президента, а він до КСУ і ті вже скажуть, відповідає чи не відповідає. Обов'язок КСУ давати експертизу щодо тих речей, які виносяться на референдум, інакше це знову тема для маніпуляцій", – переконаний нардеп "Голосу" Сергій Рахманін.

Спантеличила депутатів і ще одна новація – електронне голосування. Автори й самі зізнаються, систему ще треба доопрацьовувати, аби вберегти персональні дані виборців і таємницю голосування від кібератак, зокрема, з інших держав.

"Електронне голосування є вразливим, і в умовах гібридної російської агресії і нинішніх політичних умов я вважаю, що це неможливо", – зазначає Володимир Ар'єв з "Європейської солідарності".

Тож голосувати на референдумі зможуть як онлайн, так і на дільницях. Референдум вважатимуть дійсним, якщо прийде половина й один виборець від усіх українців із правом голосу. А результати будуть чинними, якщо "за" проголосують більш як половина тих, хто взяв участь.

"Сьогодні можна винести питання зради, подати як питання миру, дістати підтримку, це ядерна кнопка, яку дають кнопкодаву, який тиснутиме на кнопку й ховатиме цю країну", – заявляє Сергій Рахманін.

Коли проведуть перший референдум, прогнозувати не квапляться, чекають ініціативи від українців. Тим часом опозиція збирається до Конституційного Суду оскаржувати наголосоване.

Ірина Сисак, Юрій Усік, Олексій Тищенко, "5 канал"

Попередній матеріал
Врегулювання ситуації з тарифами та масова імунізація від COVID-19 – як Шмигаль звітував перед нардепами
Наступний матеріал
Батько морпіха Журавля проти Зеленського: чому ДБР не хоче розслідувати справу щодо президента
Loading...

Скорочення кількості депутатів у Раді з 450 до 300: ініціатива за крок до втілення – які є переваги та недоліки

"Готова продовжити розмову": Єрмак зателефонував Тимошенко і вона покликала його в гості – фото

Пленарне засідання Верховної Ради України – трансляція

Відомі музиканти організували мітинг-концерт під Верховною Радою – чого вимагають

Боротьба із "кнопкодавством" і звіт Шмигаля щодо тарифів: як минуло засідання Погоджувальної ради ВРУ

У Верховній Раді запровадили нововведення щодо запобігання "кнопкодавству"